93 відсотки українців вірять у перемогу України у війні. Такі результати соціологічного опитування Центру Разумкова, опубліковані 29 грудня. Але крім віри у свою державу та Збройні сили українці мають прагнення справедливого миру – відновлення кордонів, репарацій та покарання винних. Про те, як юридично добитися справедливості, говоримо з Олександром Павліченком, виконавчим директором Української Гельсінської спілки з прав людини.

Після повномасштабного російського вторгнення українці стикнулися з великою кількістю воєнних злочинів – вбивств, зґвалтування, руйнування будинків та інфраструктури. росія цих злочинів не визнає. Чи можуть українці шукати правди в Європейському суді з прав людини?

– Європейський суд з прав людини не займається власне воєнними злочинами. Але до ЄСПЛ може звернутися окрема людина. Це сталося вперше в історії міжнародної юриспруденції – особа, яка вважає, що держава порушує її право, може поскаржитися до незалежного органу – Європейського суду. Сьогодні він має на розгляді велику кількість справ від фізичних осіб. 

ЄСПЛ бере до розгляду й міждержавні справи – коли держава заявляє про порушення її прав іншою державою. Деякі з них стали історичними – «Кіпр проти Туреччини», «Грузія проти російської Федерації». На розгляді ЄСПЛ є позови України проти росії. Перші стосувалися захоплення Криму, далі – агресивних дій рф на непідконтрольних Україні територіях Донецької та Луганської областей. Це заяви про порушення права на життя, права не бути підданим катуванням, на особисту недоторканність, на право власності. За ці порушення рф несла відповідальність до 16 вересня 2022 року.

А що сталося після 16 вересня? 

– 16 березня 2022-го росія заявила про вихід із Ради Європи й системи Європейської конвенції з прав людини. За правилами, вона має шість місяців після такої заяви виконувати рішення ЄСПЛ. До того моменту в Європейському суді фіксують і реєструють індивідуальні та міждержавні заяви проти цієї держави. росія мала виконувати рішення ЄСПЛ до 16 вересня.

Тепер Європейський суд не прийматиме заяв проти росії? 

– До Суду можна звертатися, якщо відбувається порушення, яке трапилося до 16 вересня і триває досі. Наприклад, особу позбавили свободи й вона перебуває у в’язниці. Однак нинішні заяви суд розгляне після того, як росія повернеться в систему Європейської конвенції. Маємо бути свідомими цього. 

Власне така ситуація з усіма російськими справами. рф – лідер за кількістю справ, в Європейському суді (у 2021 році їх було понад 17 тисяч. – ред). Усі вони поставлені на паузу. 

Але Росія має повернутися до Ради Європи такою, яка відповідатиме нормам цієї організації – де діятиме демократія, верховенство права та захист прав людини. Держава має сповідувати ці цінності. Тільки тоді зможе повернутися в систему Конвенції. 

росія, на вашу думку, зможе це зробити?

– В історії Європейського суду були випадки – держава виходила й поверталася в систему Конвенції. У Греції після перевороту 1967 року владу захопив режим чорних полковників, військова диктатура. Країна припинила бути членом Ради Європи 31 грудня 1970 року. Повернулася – в 1974 році після повалення хунти. 

Як людині звернутися до Європейського суду з прав людини? Їй потрібна допомога якоїсь організації чи можна самому скласти й направити заяву?     

– Людина може звертатися самостійно. Однак заповнення заяви потребує ретельного підтвердження фактів. І тут варто працювати з юристами, які мають досвід підготовки документів та спілкування з Європейським судом. Важливо, щоб заяву визнали прийнятною для розгляду. Треба чітко аргументувати порушення з посиланням на конвенцію та практику суду. 

Тож коли суд бере справу до розгляду, потрібна допомога кваліфікованих правників. Європейський суд іноді сам пропонує оплатити послуги юристів, які виступлять на боці заявника і підготують якісну аргументацію у справі. Далі відбувається дискусія. Від імені держави виступає уповноважений уряду з питань дотримання Конвенції. Вся його команда намагається довести, що порушення не було. В цьому юридичному спорі змагаються двоє адвокатів. Чиї аргументи будуть переконливішими, думку того і врахує Європейський суд. Тож починати роботу з юристом краще із заповненням заяви. 

Які рішення найчастіше ухвалює Європейський суд з прав людини? І як вони виконуються?

– Передовсім, це два напрямки. Є рішення індивідуального характеру, коли заявник має отримати відшкодування. Або суд рекомендує переглянути його кримінальну справу, якщо йдеться про несправедливе рішення.

Другий напрям – заходи загального характеру. ЄСПЛ розглядає справи, які ми називаємо стратегічними. Суд впливає на законодавство держави, якщо вбачає, що воно є недостатній і спричинило порушення Конвенції. 

Європейський суд визнає порушення держави, а не органу чи конкретної особи, яка ухвалила рішення, наприклад, судді. Перед зверненням до ЄСПЛ, людині треба вичерпати всі можливості правового захисту у своїх судах усіх рівнів. Потім протягом чотирьох місяців звернутися до Європейського суду. Він аналізує роботу судових органів держави. Коли порушення підтверджується, ЄСПЛ рекомендує, як його виправити на системному рівні. 

Індивідуальні рішення про компенсації, як правило, виконуються швидко, без проблем з боку держави. Але рішення загального характеру впроваджуються повільно. 95 відсотків невиконаних рішень Європейського суду – саме такі стратегічні справи. 

Як довго може тривати процедура від звернення до рішення Суду?

– Європейський суд з прав людини є політично орієнтованим. Звертає увагу на системні політичні проблеми держави. Наприклад, порушення прав ЛГБТ-спільноти в якійсь країні може бути кричущим. Якщо це системна проблема, питання можуть розглянути першочергово. Так само заяви осіб у вразливому становищі – засуджених, які не мають належного доступу до медичної допомоги, юридичної підтримки.

Україна вступила в систему Конвенції 11 березня 1997-го. До кінця того року суд прийняв до розгляду сім заяв від українців. Усі вони стосувалися засуджених до смертної кари. Адже Україна після вступу до Ради Європи пообіцяла скасувати смертну кару, але на той момент не зробила цього. Цю системну проблему підкреслив Європейський суд.

Одна зі справ, яка вимагала змін на законодавчому рівні, – «Іванов проти України». Вона стосується невиконання судових рішень. Скажімо, суд вирішує, що держава має виплатити людині частку майна компанії. Але рішення не виконується, тому що, наприклад, це було державне підприємство, яке не підлягає банкрутству. 

Виконання справи «Іванов проти України» тривало майже 15 років. І ще й сьогодні справа вимагає регулювання. Бо рішення українських судів не виконуються навіть на 80 відсотків. Це системна проблема, яка перебуває у фокусі ЄСПЛ.

В Україні триває війна. Українці подали багато заяв до Європейського суду з прав людини. І їх, очевидно, буде ще більше. Уявімо, що росія повернеться до системи Європейської конвенції. Яка вірогідність, що суд візьме до розгляду й ухвалить швидкі рішення по цих справах? 

– Європейський суд перевантажений справами (на кінець січня 2022 року мав на розгляді понад 70 тисяч заяв. – ред). Велику кількість відхиляють. Один із найсерйозніших мотивів для цього – чи вбачає суд у цій справі серйозне порушення прав людини. 

Суд може відмовляти, посилаючись на те, що питання війни не є його юрисдикцією, він не займається воєнними злочинами. Це – компетенція міжнародного кримінального суду. Я досліджував, як у справах ЄСПЛ відображений так званий югославський конфлікт. Можу сказати, що суд уникав давати оцінку таким порушенням. Йшлося про справу проти Франції. Її миротворці гіпотетично обстрілювали позиції й жертвами цих обстрілів могло бути цивільне населення. ЄСПЛ не прийняв до розгляду цих справ, бо це не його компетенція. 

Європейський суд стоїть на захисті прав, які визначені Конвенцією в тому контексті та в тому обсязі й тлумаченні, які закріплені у практиці цього суду. Тому передовсім треба дивитися, які аналогічні справи розглядав ЄСПЛ. 

Якщо справа не пріоритетна, її можуть розглядати впродовж шести-десяти років. У кращому випадку від заяви до рішення пройде півтора-два роки. 

Як ви оцінюєте рух України до принципів верховенства права?

– Українська Гельсінська спілка долучилася до глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна», де свої зусилля об’єднали понад 20 організацій, які працюють над збором доказів про воєнні злочини та злочини проти людяності. У нашій базі зібрано понад 27 тисяч задокументованих фактів. Ми стверджуємо силу права. Україна рухається в бік Європейського Союзу, вона має вийти зі списку держав, які мають велику кількість порушень прав людини. На цьому ми будували Національну стратегію з прав людини, ухвалену 2015 року. Ця програма, вже оновлена, працює й сьогодні. Це свідчить, що право в Україні працює і набуває ствердження та сили.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.