Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював технологом хлібопекарства. Тепер мав би насолоджуватися заслуженим відпочинком, але змушений ховатися від російських снарядів. 

Олександр Гречко

Адже після деокупації населеного пункту ворожа армія постійно його обстрілює. І  цілять, за словами Гречка, переважно саме по житлових будинках. Особливо російські військові стріляють туди, де вночі блимнув промінь світла. Тому з темрявою місцеві щільніше затуляють вікна й лампочки не вмикають, а ліхтариками мусять користуватися обережно. Але така пересторога рятує не завжди. Пенсіонер ледь не загинув під час чергового обстрілу селища.  

У нас тоді ще провідний інтернет працював, – розповідає пан Олександр. – Я сидів, дивився  телевізор, передачі через інтернет. Й тут щось як гупне, і повз мене, поряд з головою, щось пролетіло, в шифоньєр за спиною врізалося. Спочатку не зрозумів, що то таке. Виколупав, а то уламок снаряда, ще гарячий.

У той вечір село обстріляли градами.

Сусідський будинок

Один зі снарядів, судячи з траєкторії, розірвався б якраз в оселі пана Олександра. Але його політ зупинив сусідський будинок.

Бачите, отам пів хати немає? – пояснює пенсіонер. – Це туди ракета влучила, що не долетіла до мене. Тоді там вже пусто було, сусіди виїхали. А їх хата, можна сказати, врятувала мені життя.

Ще один зі снарядів потрапив до будинку на куту вулиці. Там живе перша вчителька пані Олександра.

Їй 96 років, – каже Гречко. – І град прямо в будинок залетів. Але не вибухнув. Пробив стіну, підлогу і застряг в землі. Така ракета, 4 метри завдовжки... Наступного дня наші вибухотехніки приїхали, витягли та вивезли.

З сусідів Олександра на вулиці залишилося лише двоє чоловіків та дві старенькі – вчителька й пані Неля, якій теж за 80 років. Інші виїхали ще під час окупації або згодом через постійні обстріли.

Фото Олександра Корнякова

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.