Херсонські плавні – найбільша природна ділянка Дніпра, яку не поглинули рукотворні водосховища. Тут є багато видів рослинного і тваринного світу, які включені в Червону та Зелену книги України. Звісно, вони також охороняються на міжнародному рівні. Дачі херсонців, що розташовані вздовж русла, на мальовничих берегах озер, вузеньких проток, лиманів і заплав, теж додають неповторного колориту. Нині частину цієї території захопили окупанти, а війна завдає довкіллю небувалої руйнації. Ми розпитали завідувача кафедри ботаніки Херсонського державного університету Івана Мойсієнка, про унікальність цієї місцевості та відновлення плавнів після перемоги.
Іван Мойсієнко приводить шокуючу інформацію: плавні на Херсонщині горять щороку, але стільки пожеж не траплялося з часів Другої світової війни. Вигоріло від 70% до 80% Національного Нижньодніпровського природного парку. А тут зростають 350 видів, які охороняються законом.
Але не пожежі, а саме вибухи несуть найбільшу загрозу. Бо гине оглушена риба, а птахи не можуть гніздуватися.
Пожежа у плавнях. Фото Суспільне Херсон, березень 2023 року
Науковець каже, що порослий очеретами і покритий болотами ландшафт заважає росіянам завдати ще більшої шкоди природі:
“Якщо порівнювати, наприклад, з Національним природним парком “Кам'янська січ”, то там по всій території стоять підбиті гармати й танки, можна натрапити на боєприпаси, міни, бо це суходіл, це степи, там всюди можна проїхати. А тут все-таки болота, і в плавнях не поїздиш так просто, то це трошки їх рятує”.
Іван Мойсієнко вважає, що херсонські плавні особливі не лише з точки зору природних багатств, але ще й тому, що там розташована велика кількість дач. На херсонських островах побудовані тисячі будиночків для відпочинку і садівництва.
“Вони розташовані переважно вздовж берегів. І це своєрідна Венеція. Ніде немає такого масиву плавнів і такого масиву дач. І мені здається, що це саме наша “фішка” херсонська”.
Херсонські дачі. Архівне фото
Зараз херсонські дачі розграбовують і нищать російські військові. Мойсієнко розповідає, що його дачу також пограбували.
“Із жовтня ми не маємо ніякої інформації. Знаємо, що російські військові її пограбували, а потім, як був підірваний міст, то вже ніякої інформації немає. Але я так думаю, що у більшості херсонців така ж сама ситуація. На жаль, бачимо, що там точаться серйозні бойові дії, і є відео, де дачі обстрілюють, дачі горять”.
Після закінчення війни та розмінування території, на думку науковця, саме херсонські плавні та дачі мають стати місцем, яке приваблює туристів.
За словами Мойсієнка, зараз говорити про обсяги шкоди, який завдала війна природі, можна тільки в загальних рисах. Дослідити це питання повною мірою можна буде тільки після завершення бойових дій.
Плавні після пожеж можуть відновитися швидко, але є місця, де людині доведеться докласти зусиль, аби допомогти природі.
“Якщо це серйозні пошкодження, такі як будівництво якихось фортифікаційних споруд або великі вирви від вибухів снарядів, бомб, то такі місця можуть десятки років відновлюватися. У деяких випадках вони ніколи не відновляться самостійно, тобто ми повинні будемо допомогти їм”.
P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.