Коли тільки розпочиналася реформа правоохоронних органів, багато експертів наголошували, що не тільки майбутня поліція, але й сама громада має піклуватися про безпеку своїх мешканців. І реформа охорони правопорядку передбачає взаємодію правоохоронців і органів місцевого самоврядування. Але якою саме має бути «співучасть» громади - про це народні депутати, політики та керівництво відповідних міністерств сперечаються досі.
Поки «нагорі» вирішують, як громада може впливати на злочинців та правопорушників, у деяких селах уже давно є «шерифи». Але кожен «шериф» працює по-різному.
У рамках проекту «Шерифи для нових громад» ми провели дослідження роботи «шерифів» в Україні та світі.
Кого ми називаємо «Шерифи»
В Україні один дільничний інспектор поліції обслуговує 5-15 сіл, відстані між якими до сотні кілометрів. Безумовно, інспектори не тільки не встигають займатися профілактикою злочинів, тобто, своєю безпосередньою роботою, а й реагувати на всі виклики про правопорушення і кримінальні події.
Реалізація проекту дозволила зібрати, вивчити, проаналізувати й узагальнити практичний досвід організації системи безпеки в малих і середніх громадах України.
На даний час виявлені 7 організаційних форм забезпечення безпеки в громадах:
- Інспектори сільрад або ОТГ з охорони правопорядку та благоустрою;
- Громадські формування;
- Інспектори з інформування населення по охороні правопорядку від Центрів зайнятості за програмою «Шериф»;
- Комунальні установи;
- Добровольці або «народні патрульні»;
- Поліцейські станції;
- Центр безпеки для громад.
Шерифи – узагальнений образ представників громади, цивільних людей, які наділені повноваженнями для організації безпечного середовища в громаді, профілактики протидії правопорушень, фінансуються з місцевого бюджету та підзвітні громаді.
Досвід Херсонщини
Інспектори сільських рад
Шерифи, які зараз працюють на постійних робочих місцях у сільрадах та об’єднаних територіальних громадах, - це переважно колишні міліціонери, що вийшли на пенсію досить молодими, у 40-45 років. Вони добре знають закони, знають, як поводитися в екстремальних ситуаціях, для них звична справа - не спати ночами і чергувати в свята. Вони здатні себе убезпечити і вміють оформляти протоколи, заяви та опитування свідків.
Село Стара Збур’ївка, Голопристанський район
Яскравий приклад - досвід Старої Збур'ївки. Вона була першою громадою в Україні, що взяла в штат сільради свого «шерифа», і це було ще в 2008 році. Тоді в селі була досить тривожна ситуація. На це було багато причин, і одна з них - з'явилися пункти прийому металобрухту, і кількість дрібних крадіжок (від каструльок-тазиків, з яких їли тварини, до труб для поливу, металевих воріт і парканів) зросла у рази. Як розповідав нам голова сільради Віктор Маруняк, у них, до того ж, упродовж двох років змінилося 20 дільничних. Тобто, не встигали селяни навіть познайомитися з ним, як призначали нового. І в кожного дільничного - по декілька «підшефних» сіл. Про яку профілактику могло йтися? У той же час, один із жителів Старої Збур'ївки, колишній херсонський оперативник, вийшов на пенсію. Коли щось траплялося, люди зверталися за допомогою до нього, і він допомагав - у будь який час. Тоді громада придумала, як його «оформити». Скористалися Законом про місцеве самоврядування, який дозволяє сільраді брати на ставку інспектора, цим Законом також не обмежено, чим саме конкретно, на користь громаді, він повинен займатися. Так в Україні з’явився перший інспектор сільради з охорони правопорядку, якого земляки назвали «шерифом». А невдовзі селяни призначили ще одного «шерифа», і кількість правопорушень у селі стала у 8 разів нижчою, ніж у сусідніх населених пунктах.
На фото зліва направо: Віктор Крівобородько і Володимир Рудковський.
«Віктор Кривобродько говорить, що в правоохоронних органах, дійсно, уже багато чого змінилося на краще. По-перше, поліцейські вже хоча б знають, що «шерифи» є, і розуміють, чим вони займаються. Стали більш серйозно сприймати інспекторів, стараються реагувати на всі повідомлення. А якщо не можуть відреагувати (група може бути на виїзді в іншому селі), то хоча б допомагають порадами.» (Херсонські «шерифи»: перші підсумки, 29.12.2017).
Територіальні об’єднані громади
Музиківська ОТГ, Білозерський район
Дуже схожа ситуація і в Музиківській ОТГ. Музиківський «шериф» - колишній дільничний, який курирував це село і користувався авторитетом у місцевих жителів. Тому, щойно він вийшов на пенсію, сільський голова одразу ж запросив його працювати “шерифом”, тобто інспектором сільради з охорони правопорядку. Коли створювалося ОТГ, його посаду теж затвердили, але тут ситуація була вже дещо інша. Перш, ніж взяти такого співробітника, громаді вже треба було розробити та затвердити Програму з безпеки та благоустрою ОТГ. А також розробити нові інструкції та посадові обов'язки інспектора. І це довелося робити «з нуля» - адже прикладів чи хоч яких зразків таких документів в Україні ще не було. Але тепер у громаді «два з половиною» шерифа: на повну ставку інспектор з благоустрою Амелькина Євдокія Василівна та інспектор з безпеки в Музиківці Шабельніков Сергій Григорович і на півставки - інспектор з безпеки в с. Східне Базовко Павло Олександрович.
На фото: Євдокія Амелькина.
Що стосується взаємодії з поліцією, то дільничного офіцера поліції на території Музиківської громади вже 2 роки немає. Але шерифи тісно співпрацюють із оперативниками відділку, який знаходиться у сусідній громаді. Та більшість питань вони вирішують самі. Але, на жаль, на їх думку, повноваження у місцевої адмінкомісії сильно обмежені. Вони можуть складати та розглядати тільки протоколи, які стосуються порушень правил благоустрою, утримання домашніх тварин та торгівлі в невстановленому місці.
На фото: Сергій Шабельніков.
- Якби наша адмінкомісія мала право розглядати такі протоколи, наприклад, як за п'янку, за дрібне хуліганство, то було б більш ефективно, і гроші йшли б до бюджету громади - вважає Шабельніков Сергій». (Музыковка: в рамках правопорядка, 31.10.2017).
Тавричанська ОТГ, Каховський район
Інспектора з охорони правопорядку Тавричанська ОТГ Каховського району затвердила у лютому минулого року, і призначила на цю посаду Віталія Шевченка. Він теж - колишній міліціонер, а також воював у зоні АТО.
До його функціональних обов’язків входить в основному попередження та боротьба з порушенням Правил благоустрою: сміття, його спалювання, бур’яни коло двору, бродячі собаки.
На фото, на передньому плані: інспектор з охорони правопорядку Тавричанській ОТГ Віталій Шевченко.
Проте перше, з чим зіткнувся інспектор ОТГ, були численні скарги від мешканки Заозерного на бездіяльність поліції. Жіночка скаржилася, що хтось то її паркани намагається зламати, то стінку сараю розбирають, що вона викликає поліцію, але та чи просто «кришує» злочинців, чи взагалі, діє з ними у змові, тому що винних ніколи не знаходить. Прокуратура звернення реєструвала, розпочинала перевірку, але ще та перевірка не закінчувалась, як приходила інша аналогічна скарга, та зновув інша перевірка починалася…
Цікаво, що попросили допомоги, тобто «розібратися», що насправді діється, саме правоохоронці. Постійною скаржницею виявилась жіночка поважного віку. Віталій поспілкувався з заявницею, з її донькою, з сусідами. І виявилось, що проблема зовсім не в правоохоронцях. Злодії старенькій - ввижаються.
- Та врешті припустив, що крадії старенькій ввижаються. Однак, розумієте, направити людину на обстеження чи лікування в лікарню для душевнохворих зараз можна тільки або за її особистим проханням, або за рішенням суду. Бабуся впевнена, що вона цілком при здоровому глузді. Звертатись до суду - не хочеться, бо для старенької людини це зайвий стрес, до того ж, для оточуючих вона цілком безпечна. Тому поговорив і з нею, і з її дочкою, та запропонував поставити навколо двору відеокамери. Мовляв, так крадіїв буде легше зловити та довести їхню провину. Вони встановили, і більш ніж півроку була тиша. Проте зараз у бабусі з’явилась інша «фішка» - тепер їй здається, що хтось лазером в відеокамери світить і сліпить їх, тому на запису крадіїв немає, але ж вони - є! А я тепер знов міркую, щоб таке вигадати, щоб старенька почувалася у безпеці., - каже Віталій Шевченко. (Тавричанські «яструби»,18.05.2018).
Громада - одна з найзаможніших на Херсонщині, мабуть, тому до сіл стали приїжджати незнайомці й незаконно оселятися в пустих будинках. Коли це трапилося вперше, інспектор та голова ОТГ звернулись до поліції, проте безрезультатно. Тому «звільняли» будівлю разом із місцевими мешканцями, з допомогою місцевих охоронних фірм.
А після цього вирішили, що треба створити своє громадське формування, щоб підтримувати порядок у всіх селах ОТГ. Зараз в організації 15 чоловік, які безкоштовно, на добровільних засадах чергують кожного дня, по всій території. Про це обов’язково повідомляють у поліцію. І контролюють не тільки спокій у громаді, а й роботу правоохоронців: фіксують усі надзвичайні події на території й ці звіти направляють до прокуратури, щоб відомості про якийсь злочин «не зникли випадково».
Цікаво, що спеціально прописали в Статуті, що «Яструби» діють тільки на території свого ОТГ. Щоб поліція не використовувала їх «зайвий раз»: згодні з ними працювати, проте - тільки на території громади.
Зараз найчастішими порушниками спокою у громаді залишаються п’янички, а «найсерйознішими» злочинцями - браконьєри.
Чулаківська ОТГ, Голопристанський район
Там на посаді інспектора громади з охорони правопорядку - колишній агроном, сімдесятирічний пенсіонер, голова осередку Українського реєстрового козацтва. Людина користується дуже великою повагою в селі, навіть місцевого дільничного офіцера поліції саме він рекомендував на цю посаду. Разом із членами громадського формування - козаками, патрулюють села, ловлять браконьєрів, відвідують неблагополучні родини, проводять з дітьми та підлітками виховну роботу.
На фото справа: інспектор з охорони громадського порядку Чулаківській ОТГ Микола Коробка.
Правопорушення у громаді трапляються переважно влітку, коли до фермерів на роботу з’їжджаються наймані працівники з інших населених пунктів. Також серед сезонних працівників, на прохання поліції, козаки виявляють людей, які переховуються в полях від правоохоронців чи від призову на військову службу.
Поліцейська станція
Зеленопідська ОТГ, Каховський район
На півдні України, саме на Херсонщині 26 квітня відкрито першу постійну поліцейську станцію. Це відбулося в Зеленопідській об’єднаній громаді Каховського району.
Планується, що співробітники ювенальної та кримінальної поліції будуть приїжджати з райцентру і приймати місцевих громадян щонайменше раз на тиждень, адже район великий і завдань багато.
На фото: представники пожежної частини, поліції та голова ОТГ Галина Лобунько.
Однак дільничний, його помічники, керівництво громадських формувань і члени Групи швидкого реагування мають тут працювати постійно. Проте зараз «у наявності» є тільки один дільничний. Своєї групи швидкого реагування в Зеленому Поді ще немає, це поки тільки мрія голови громади разом із керівником районної поліції. У районі є тільки два автомобілі для Групи швидкого реагування, тому говорити про їх постійні візити в села громади зарано. Немає в ОТГ і громадських формувань. Поліція тільки почала добирати серед місцевих мешканців кадри для майбутніх членів об’єднання. (На Херсонщині відкрито першу поліцейську станцію півдня України, 28.04.2018).
Громади без «шерифів»
Але є такі громади, де досі немає ні станції, ні дільничного, ні інспектора, ні громадського формування. Зокрема - у Кочубіївської ОТГ Високопільського району та в обох громадах Горностаївського району - Костянтинівській і Горностаївській.
Горностаївський район у криміногенному плані відносно спокійний. Адже, з одного боку, і кількість населення тут досить невелика (станом на 01 січня 2018 року проживає 3890 осіб, проте загальна площа території - 2598,19 квадратних кілометрів). Та ще, з іншого боку, - значна сезонна міграція.
Місцеві сільхозвиробники спеціалізуються на вирощуванні зернових, використовують сучасну техніку, яка майже цілком автоматизує процес. Тому люди їдуть працювати до інших районів, де вирощують овочі. Тобто з весни по осінь села «порожніють». Отже, якщо щось трапляється кримінальне, то це переважно тоді, коли люди повертаються з заробітків по домівках.
Проте свого інспектора все ж не вистачає. У громадах сформовані і працюють свої адмінкомісії. Проте, щоб оштрафувати людину, яка систематично ігнорує зауваження щодо, наприклад, нескошеної амброзії, доводиться викликати поліцію. Адже протоколи за порушення правил благоустрою чи утримання тварин (що може робити інспектор) – виписувати, окрім поліції, поки що нікому.
Громади співпрацюють з районним Центром зайнятості. Але поки що, за програмою громадських робіт, використовують безробітних переважно на благоустрої територій - викошують траву вздовж узбіч доріг і в парках. Бо знайти безробітну людину на некваліфіковану працю простіше, ніж на фахову роботу, пов’язану, до того ж, з великою відповідальністю. (У Горностаївському районі - жодного «шерифа», 18.05.2018).
Голова Кочубіївської ОТГ Іван Дудар теж хоче, щоб у кожному з 14 сіл, які входять до складу ОТГ, були громадські інспектори з охорони правопорядку або “шерифи”. Але вважає, що їх робота буде ефективною лише після створення повноцінної нормативно-правової бази. (Як зробити життя у Кочубеївській ОТГ безпечним, 02.04.2018 р.)
Досвід Полтавщини
У результаті реформи поліції, на Полтавщині кількість дільничних зменшилась теж майже вдвічі. Зараз в області їх працює 275. До 2015 року працювало 423. Такі цифри озвучив Сергій Гавловський, заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності ГУ НП в Полтавській області.
«Будинки шерифів» не прижилися
У лютому 2016 року в Полтавській області представники поліції та місцевої влади заговорили про плани відкрити у кількох населених пунктах регіону «будинків шерифів».
Зокрема, у ЗМІ йдеться про Великі Сорочинці (Миргородський район), Кирило-Ганнівку (Зіньківський район) та село Пришиб (Кременчуцький район). Це мали бути будівлі, оснащені сучасною технікою, інтернетом, де б дільничний і працював, і жив.
Нагадаємо, на реалізацію програми "українського шерифа" уряд додатково передбачав у бюджеті 140 мільйонів гривень. Про це 23 вересня 2015 року під час візиту до Полтави заявив тодішній прем’єр-міністр Арсеній Яценюк. Плюс чиновник мав надію на фінансову підтримку реформи з боку США, Канади, країн ЄС.
Як виявилося, зараз у жодному з названих населених пунктів Полтавщини «будинок шерифа» не працює.
Згідно з відповіддю полтавської обласної поліції на запит, село Кирило-Ганнівка – єдиний населений пункт, де є «будинок шерифа». Проте, як повідомив заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності ГУ НП в Полтавській області Сергій Гавловський, «будинок шерифа» у цьому селі давно не працює. Приміщення поки що стоїть без діла. Також у відповіді на запит зазначено, що кошти на фінансування будинків шерифів Національна поліція не виділяла.
Зараз поліція пропонує громадам створювати поліцейські станції
Правоохоронці пропонують об’єднаним територіальним громадам Полтавщини створювати поліцейські станції. Це приміщення, де буде знаходитися кабінет дільничного офіцера поліції, робоче місце групи реагування патрульної поліції (ГРПП) і робоче місце інспектора з ювенальної превенції. Також там має бути представник громадського формування з охорони правопорядку.
Фінансуватися ця станція має коштом ОТГ. Громада повинна забезпечити дільничного матеріально-технічною базою, авто, пальним, встановити відеоспостереження в населених пунктах ОТГ. Відтак дільничний зможе спостерігати за тим, що відбувається у населеному пункті.
На посаду дільничного громади можуть пропонувати свою кандидатуру. Поліція в свою чергу проводитиме конкурс, навчатиме, видаватиме дільничним форму та зброю. Зарплату офіцер поліції отримуватиме від держави.
Перша така станція має невдовзі з’явитися у Ланнівській ОТГ Карлівського району.
«Шерифів» від центру зайнятості на Полтавщині зараз немає
На Херсонщині людей, які виконують громадські роботи з запобігання правопорушень, називають «шерифами». Після закінчення робіт їх часто працевлаштовують при сільрадах чи ОТГ.
У Полтавській області такі громадські роботи реалізовувалися у 2011-2012 та у 2015-2016 роках.
- у 2011 році – в одному районі (2 особи)
- у 2012 році – у 16 районах (87 осіб)
- у 2015 році – у 11 районах (67 осіб. З них – 41 учасник АТО, 1 переселенець)
- у 2016 році – у 6 районах (залучені 25 осіб. З них – 14 учасників АТО, 5 переселенців)
У яких саме районах Полтавщини проводилися ці роботи – дивіться в інтерактивній інфографіці.
Згідно з відповідями кількох філій обласного центру зайнятості на запити, безробітних, які виконували ці громадські роботи, брали на посаду «інструктор» або «інспектор». Проте після закінчення громадських робіт їх зазвичай не працевлаштовували.
У Полтавському обласному центрі зайнятості наголошують, що громадські роботи не стали результативними в регіоні, і що «робити ставку» на них у пошуках шерифів не варто.
Як полтавські громади піклуються про власну безпеку
«Шерифи» при ОТГ
Решетилівська ОТГ, Решетилівський район
На Решетилівщині, за словами Юрія Шинкарчука, заступника голови ОТГ, біля шести років тому створили першу в Україні «інспекторську групу» з двох людей. Згідно з інформацією сайту ОТГ, це інспектори з благоустрою та охорони навколишнього природного середовища Володимир Сміщук та Вадим Шкурупій. Вони стежать за громадським порядком, благоустроєм, а також збереженням флори та фауни - влаштовують рейди по річках. За кошти міського бюджету інспекторам купили катер, мотор, устаткування. Як результат, значно зменшилася кількість браконьєрів.
У Решетівці спалюють браконьєрські сітки.
Єдиний мінус – немає повноважень. За громадським порядком доводиться стежити разом із поліцією. Будь-який рейд без представників правоохоронних органів – неправомірний.
Громадські формування з охорони правопорядку
Згідно з відповіддю поліції на запит, у Полтавській області зареєстровано 38 громадських формувань з охорони правопорядку, які співпрацюють з дільничними. Вони залучаються на масові заходи для організації безпеки.
Село Супрунівка, Полтавський район
Громадське формування «Правопорядок» з села Супрунівка Полтавського району налічує 140 осіб. Керівник - Юрій Гусаренко, колишній правоохоронець. Члени формування щоночі охороняють 2 ставки, а також об’їжджають село. Основна проблема у Супрунівці – це крадіжки.
На фото: Юрій Гусаренко.
На сьогодні ГФ налагодило співпрацю з районною поліцією, домоглися виділення службового приміщення площею 20 квадратних метрів для дільничного та представників ГФ. Відповідне рішення прийняли депутати на сесії сільради 8 травня.
Планується, що утримувати приміщення будуть за кошти сільського бюджету та за рахунок місцевих бізнесменів. Проте це питання остаточно ще не вирішено.
Добровольці або «народні патрульні»
Село Лучки, Кобеляцький район
У селі Лучки в 2015 році після серії крадіжок мешканці вирішили створити нічні патрулі і ось уже три роки поспіль охороняють в’їзд до села. Таке рішення виявилося ефективною профілактикою, бо крадіжки таки припинилися. Патрулюють 65 чоловіків та 13 жінок. Чергують по троє – з 23.00 до п’ятої ранку.
На фото: жителі села та члени народного патруля.
Спочатку обходять село, потім прямують до єдиного в’їзду і чатують на чужинців. Деякі «народні патрульні» зупиняють авто, запитують незнайомця, куди їде. Якщо водії відповідати не хочуть, чергові супроводжують їхні машини по селу доти, доки не дізнаються, куди приїхали. Записують номери. Інші патрульні кажуть, що зупиняти машини незаконно, тому просто одразу їдуть за чужинцями на велосипедах або власних авто. А нещодавно у Лучках встановили відеокамери. Люди мають надію, що крадії не приїдуть у село, коли дізнаються, що там є відеоспостереження. На обладнання та встановлення виділили з сільського бюджету 95 тисяч гривень.
Згідно з інформацією, розміщеною на сайті ГУ НП у Полтавській області, дільничний, який обслуговує село Лучки, працює на 11 сіл. Усього в Кобеляцькому районі є 7 дільничних – на 99 населених пунктів. Обслуговує кожен від 4 до 17 населених пунктів, в залежності від густоти населення.
Комунальні підприємства з охорони правопорядку
Петрівсько-Роменська ОТГ (Гадяцький район)
У Петрівсько-Роменській об’єднаній територіальній громаді Гадяцького району Полтавської області відкрили «центр безпеки». Для цього було створене КП «Сервіс», яке охороняє комунальні об’єкти та патрулює чотири села, що входять до ОТГ. Комунальне підприємство створене при сільській раді. Фінансується за кошти районного бюджету та ОТГ. Зараз у штаті організації вісім охоронників. Троє з них - колишні співробітники правоохоронних органів. Інші - місцеві мешканці, яких добре знають у селі. На патрулювання заступають по двоє. Автомобіль заправляють на добу.
На фото: КП сервіс.
Як говорить Олег Синяговський, заступник начальника відділу охорони КП «Сервіс» Гадяцької районної ради, на жаль, у представників КП немає жодних повноважень. Їхня робота полягає у переговорах та переконанні людей не порушувати правопорядок. Ніякого рукоприкладства. Проте і така робота вже дає певні результати.
Досвід Харківщини
Якщо говорити про Харківську область, то нам наразі не вдалося відшукати сільські або селищні громади, в яких би працювали інспектори сільрад з охорони правопорядку. Проте малі громади намагаються шукати власні шляхи вирішення безпекових проблем. Так, у селі Одринка Нововодолазької селищної ОТГ відсутній мобільний зв’язок (село розташоване в низині), і своєчасно викликати ДСО або поліцію – неможливо. Тому староста Дмитро Машура найняв на роботу двох сторожів, які паралельно патрулюють вулиці села. І крадіжки зійшли нанівець.
На фото: староста села Одринка Дмитро Машура.
Планується більш докладно вивчити досвід цієї громади.
На Харківщині станом на 01.02.2018 р. зареєстровано 26 громадських формувань з охорони громадського порядку, які протягом січня взяли участь у 48 заходах із забезпечення публічної безпеки та за різні правопорушення затримали 101 особу. Такі громадські формування діють на території Балаклійського, Барвінківського, Богодухівського, Валківського, Дергачівського, Красноградського, Краснокутського й Нововодолазького районів Харківської області та Київського району м. Харкова.
Зауважимо, що кількість таких об’єднань неухильно знижується. Так, ще у вересні 2017 року ГУНП в Харківській області повідомляв: «На цей час у місті та області діє лише 40 (торік 77) громадських формувань із забезпечення публічної безпеки та порядку в складі 789 (торік 1226) осіб».
Для порівняння: у 2008 році у складі громадських формувань перебувало понад 17 тис. осіб проти 789 осіб на 01.09.2017 року.
Багато чого в цьому питанні залежить від суб’єктивного фактору, тобто, від осіб, які є ініціаторами створення таких громадських формувань та очолюють їх. Так, незважаючи на тенденцію щодо зниження кількості громадських формувань з охорони громадського порядку та численності їх складу, в Дергачівському районі Харківської області активно діє ГФ ОГП «Корпус громадської безпеки», яке налічує близько 100 членів. Очолює громадське формування ветеран МВС Володимир Степаненко.
Підрозділ цього громадського формування «Народна дружина», очолюваний колишнім бійцем ДУК «Правий сектор» Андрієм Загревським, діє в смт Солоницівка. Щоправда, за словами А. Загревського, місцеві владники не дуже прагнуть сприяти діяльності «народних дружинників».
На фото: Андрій Загревський.
На 01.02.2018 р. за штатним розкладом у службі дільничних офіцерів поліції ГУНП в Харківській області налічується 5 помічників ДОП (у Київському, Шевченківському та Індустріальному районах м. Харкова). При цьому «окремий облік результатів роботи помічників ДОП в ГУНП в Харківській області не ведеться».
Слід зазначити, що ці помічники дільничних офіцерів поліції не є цивільними особами, вони належать до рядового та сержантського складу Національної поліції.
Щодо добровільних помічників ДОП, то ситуація виглядає так: раніше діяльність громадських помічників дільничних інспекторів міліції було регламентовано Положенням про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС від 11.11.2010 №550, який втратив чинність на підставі наказу МВС від 28.07.2017 р. №650 «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції».
З тих пір нормативно-правові акти, які регламентують діяльність громадських (добровільних) помічників дільничних офіцерів поліції у Національній поліції та МВС не приймалися (див. відповідь Національної поліції на запит Чумака Ю.В.).
За сприяння служби зайнятості у громадських роботах за видом «Інформування населення щодо недопущень громадського порядку» в останні роки на Харківщині брали участь 35 безробітних осіб: у 2015 р. – 9 чол., у 2016 р. – 13 чол., у 2017 р. – 13 чол. Такі громадські роботи проводилися у Барвінківському, Валківському, Дворічанському, Зміївському, Красноградському та Чугуївському районах.
Безробітний за рік може працювати на громадських роботах не більше 180 днів. Ці дні можуть бути поспіль, а можуть – і «розкидані» протягом року.
Спочатку людина проходить відбір, тестування на предмет того, чи може вона займатися такою роботою. І тільки тоді, коли особа отримає відповідний висновок, із нею місцевою радою укладається договір на виконання робіт. Це не може бути роботою, пов’язаною з небезпекою для життя – такі працівники не залучаються на затримання, блокування, вивільнення.
Такі особи 3 тижні готуються до виконання цих робіт. Їх навчають поліцейські, з ними займаються у відділках. А потім вони й працюють у тісній співпраці із поліцейськими. Вони займаються профілактикою правопорушень. Це зустрічі в школах, з учнівською молоддю, відвідування «неблагополучних» сімей, сімей із складними життєвими обставинами, де є зловживання алкоголем або наркотичними речовинами, домашнє насильство тощо. І під час відвідувань проводять бесіди з попередження правопорушень. Таким чином відбувається попередження тих негативних проявів, які б могли статися.
До речі, цей вид робіт був активізований з 2015 року, коли до центрів зайнятості стали приходити військові, яких демобілізували з АТО. І часто саме їм пропонували такий вид громадських робіт. У них є чималий авторитет, і підлітки прислухаються до них.
У 2013 році введено порядок паритетності фінансування громадських робіт, тобто 50% коштів виділяє місцева рада, і 50% – за рахунок коштів служби зайнятості. Ця норма Закону пізніше була скасована. Зараз немає такої суворої вимоги щодо фінансування за принципом 50/50. Разом із тим, у Законі зазначено, що, в першу чергу, центри зайнятості фінансують ті місцеві ради, які виділяють кошти.
На сьогоднішній день у Харківській області така програма працює тільки у місті Краснограді.
У найближчий час планується поїздка координатора проекту «Шерифи для нових громад» по Харківській області до Краснограду.
До речі, у Краснограді до охорони громадського порядку залучаються й місцеві козаки. Такий досвід теж потребує вивчення.
Проект «Шерифи» від Центрів зайнятості
Громадські роботи з «Інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку», так званий проект «Шерифи», Херсонська обласна служба зайнятості ініціювала та запровадила, за підтримки облдержадміністрації та обласного керівництва правоохоронних органів, ще у 2012 року.
Такий проект не тільки мотивує до праці та надає матеріальну підтримку безробітним, а й вчить взаємній відповідальності за безпеку та спокій своїх громад.
Зараз «шерифи» від Центру зайнятості працюють у кожному районі Херсонщині. Минулого року до програми було залучено майже 200 безробітних.
Проте в минулому році формат програми «Шерифи» Херсонській обласній служби зайнятості трохи змінився. Тепер підбирають до робіт переважно тих безробітних, яких громада планує взяти на постійне місце роботи своїм інспектором з правопорядку та профілактики правопорушень. Тобто, це своєрідне стажування, що фінансується з Фонду Центра зайнятості. Крім того, після закінчення такого «стажування», Центри зайнятості можуть за свій рахунок забезпечити навчання та підвищення кваліфікації інспекторів, що стояли на обліку по безробіттю.
В цьому році на Херсонщині заплановано залучити до програми «Шерифи» Центру зайнятості 117 людей. Більше всього - в трьох районах міста Херсону - 17 осіб, в Олешківському районі - 15, в Іванівському - 14. Серед прикордонних районів лідирує Чаплинський район - 8 осіб, на другому місці Каланчакский - 5 осіб, у Генічеському - 3. Найменше, по одному «шерифу», заплановано у Бериславському, Великолепетихському, Верхньорогачицькому та Високопільському районах.
Однак ці цифри, за словами начальниці відділу організації надання послуг роботодавцям обласного Центру зайнятості Наталії Португальської, не остаточні. Як показує досвід, кількість «шерифів» до кінця року може зрости. Причому райони, де спочатку запланували залучити до профілактики правопорушень найменше безробітних, до кінця року можуть значно «обігнати» сьогоднішніх лідерів.
Згідно офіційної відповіді заступника голови Центрального апарату Державної служби зайнятості Сергія Кравченка, досвід Херсонщини запровадили також і в Харківській, і Полтавській областях.
Проте, як ми з’ясували, в Полтавські області до громадських робіт «шерифами» від Центрів зайнятості у 2015 році було залучено 67 осіб, переважно з числа учасників АТО і працювали вони в 11 районах області (на Полтавщині 25 районів). У 2016 році залучено 25 безробітних в 6 районах області. Найбільш активними були Глобинський, Кобеляцький та Козельщинський райони. Але з 2017 році на Полтавщині не було жодного учасника таких громадських робіт.
Що стосується Харківській області, то згідно офіційної відповіді, в аналогічних громадських роботах брали участь всього 35 безробітних: у 2015 році - дев'ять чоловік, в 2016 та 2017 років роках - по 13 осіб. Такі громадські роботи проводилися в Барвінківському, Валківському, Дворічанському, Зміївському, Красноградському та Чугуївському районах. З початку 2018 року жодного «шерифа» від Центрів зайнятості - не заплановано.
Центри безпеки для громад
Кожна громада має робити усе, на що спроможна, щоб жителі мали швидку і професійну допомогу в різних екстрених випадках. Саме такі функції об’єднує Центр безпеки. В ньому має бути розміщено пожежне депо, кабінет дільничного офіцера поліції та за необхідності фельдшерсько-акушерські пункти. Та такі Центри можуть собі дозволити громади з досить великим бюджетом. Адже доведеться утримувати приміщення, техніку, купувати бензин для машини, та платити зарплату робітникам. Створення Центрів фінансується за рахунок обласного бюджету та бюджетів об’єднаних громад, але утримувати його та забезпечувати має сама громада.
Корисний такий вид безпеки буде у зовсім віддалених громадах, куди дійсно не доїде ні швидка, ні пожежна машина. Центри безпеки вже працюють в ОТГ на Донеччині, Дніпропетровщині та Полтавщині.
У Сіверській ОТГ відбулося відкриття Центру безпеки громадян у березні цього року. Майже 7 млн грн з обласного бюджету виділили на реконструкцію будівлі колишньої пожежної частини, де розташували Центр безпеки. Кошти також пішли на встановлення автономного опалення, придбання меблів, комп’ютерів, засобів зв’язку та спеціального обладнання. Віднині в Центрі є все необхідне для ефективної роботи і відпочинку рятувальників, медиків «швидкої» та поліцейських.
Кожна громада може сама для себе обрати будь який існуючий спосіб, як захисти себе, або винайти новий. Будь то «шериф», чи дільничні з поліцейськими станціями, Центри безпеки чи навіть звичайні добровольці з числа місцевих жителів.
Висновки
Для організації стабільної системи безпеки, запобігання злочинності в кожній малій та середній громаді необхідне створення інституту шерифів - присутність у громаді людини-захисника (шерифа) дозволить вирішувати правові та соціальні проблеми швидко й ефективно, із залученням державних і суспільних ресурсів надання безоплатної правової допомоги, а також застосування методів медіації.
Усі ці діючі форми (окрім громадських формувань) потребують змін до діючого законодавства, но
