Днями нами підготувана довідка про відмічені та прогнозовані наслідки терористичного акту російських військ на Каховській ГЕС. Проте у перші дні катастрофи ще важко було передбачити всі наслідки, оскільки катастроф подібних масштабів ніколи не досліджувалося. Зокрема, першими оновленнями нашої оцінки є оцінка реальної зони підтоплення та поширення її за межі долини Дніпра, а також виніс органіки та розмитих порід до акваторії Чорного моря.
Аналіз актуальних супутникових знімків, зроблений нами по матеріалах 7-10 червня, показав, що зона затоплення у Херсонській області склала – 55459 га (554.6 km²) та у Миколаївській області 5776.8 га (57.8 km²). Таким чином, всього затоплено 612 km² нових територій (що не були вкриті водним плесом до катастрофи).
Важливим доповненням наслідків є поширення зони затоплення від русла р. Дніпро вгору по руслу р. Інгулець на 150 км (+67 km² затоплення). В цій зоні також затоплюються населені пункти, хоча територія знаходиться на дуже великій відстані від Дніпра, в долині зовсім іншої річки.
Схеми максимальної зони затоплення (а) та власне додатково затоплених територій (б), що не були вкриті водою раніше подаємо нижче.
Другим неочевидним у перші дні наслідком став підйом рівня грунтових вод в зоні Нижньодніпровських пісків (фактично – вздовж всього правого берега зони затоплення). Стрімке поширення води крізь піщані грунти створює ефект, близький до затоплення. І хоча ми не бачимо води на поверхні землі, вона вже вимочує коріння дерев, знищує тварин, які живуть у норах та змінює умови існування всіх живих організмів. Серед цих видів низка є рідкісних, першочергово нашу тривогу викликає доля ендеміка Нижньодніпровських пісків – берези дніпровської, для якої підняття рівню води може виявитись згубним фактором.
Третє, що ми не могли передбачити у перший день катастрофи, став виніс забрудненої води з русла Дніпра – до Чорного моря. Вже зараз в новинах бачимо чимало повідомлень про те, як до узбережжя Одеської області прибиває побутову техніку, частини будинків, мертвих і навіть живих тварин (причому не лише свійських, а й диких, наприклад сарну європейську). Проте, значно повнішу картину нам можуть надати знову ж – сучасні супутникові знімки. Так, на них добре видно, що шлейф брудної вони, що включає завис з піднятого із дна водосховища мулу, родючого шару грунту затоплених територій і залишків змитих населених пунктів – поєднується із морськими течіями північно-західної частини Чорного моря та прямує на південь – до узбережжя Румунії та Болгарії. Припускаємо значний вміст саме органічних речовин у забрудненій воді, адже фактично катастрофічний потік води промив плавні Дніпра, що осаджували органіку ще з часу створення Каховського водосховища.
Знімок Sentinel-3 OLCI зроблений 2023-06-10 11:26 за київським часом.
Площа замулення моря 6 червня складала 616,8 км², 9 червня – 1248,2 км², а 10 червня 0 – 1710 км².
Дослідження найновіших супутникових знімків добре демонструє потік мулу який стає помітним вже в нижній течії Каховського водосховища, звідки він спрямовується в утворену внаслідок терористичного акту пробоїну в греблі Каховської ГЕС.
Над текстом працювали Біатов А.П., Василюк О.В., Мойсієнко І.І., Артамонов В.А. і Пархоменко В.В.
P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.