У рамках проєкту «Шерифи для нових громад» ми вивчаємо, як на засадах співпраці поліції та громадськості організовують свою безпеку різні міста та містечка України. Тож досліджуємо діяльність різних категорій цивільних осіб, що долучаються до профілактики правопорушень. І зокрема, громадських формувань з охорони громадського порядку.
Спілкуючись з правоохоронцями та членами громадських формувань, я часто цікавився, як їх навчають та готують. Адже без такої підготовки не можна долучати до правоохоронної діяльності. Зазвичай, поліцейські та активісти відповідали доволі ухильно: мовляв, «навчання з правових питань» проводиться час від часу, а перед патрулюваннями – регулярні інструктажі.
Складалося враження: відомчих документів, які б чітко регулювали порядок такого навчання в громадських формуваннях, не існує. Тож у кожнім місті чи містечку поліція готує активістів, як кажуть, «за власними лекалами». Як виявилося, це не просто враження, а сумна реальність.
Раніше співпраця міліції/поліції з громадськими формуваннями регламентувалися наказом МВС України від 23.08.2011 № 608 «Про затвердження Інструкції щодо організації роботи органів внутрішніх справ України із забезпечення взаємодії з населенням та громадськими формуваннями з охорони громадського порядку у сфері профілактики правопорушень».
Ось що покладалося цим наказом на уповноважених осіб міліції:
- завдання підготовки методичних рекомендацій, із визначенням спеціальної тематики щодо організації роботи з особами, задіяними до охорони громадського порядку та профілактики правопорушень;
- врегульовувались організаційні питання проведення занять на базі органів внутрішніх справ;
- визначались обов’язки з організації навчання членів громадських формувань формам і методам попередження правопорушень, здійснення профілактичної роботи.
Після успішного проходження курсів з правової та спеціальної підготовки членам громадських формувань надавалися довідки встановленого зразка.
Але, згідно з наказом МВС України № 333 від 26 квітня 2019 року «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства внутрішніх справ України», наказ від 23.08.2011 № 608 став недійсним. Тому вирішив з’ясувати, чи вступили в силу якісь інші документи, які б визначали таку діяльність поліції. І запитав у Міністерства внутрішніх справ наступну інформацію:
1. Чи приймалися протягом 2019–2020 років відомчі нормативні акти МВС та/або Національної поліції України, що регламентують організацію роботи поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку?
2. Якщо так, просимо надати копію такого (таких) нормативних актів.
3. Якщо ні, просимо роз’яснити, якими документами зараз регулюється робота поліції з громадськими формуваннями з охорони порядку, зокрема, щодо проведення занять з членами цих громадських формувань.
Спочатку Департамент юридичного забезпечення МВС України повідомив, що «у зв’язку з тим, що запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк його розгляду продовжено до 20 робочих днів».
Втім, і протягом 20 днів речники МВС так і не знайшли у своїх «скрижалях» потрібних документів. І вимушені були констатувати: «За результатами розгляду повідомляємо, що протягом 2019–2020 років нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ та/або Національної поліції України, які регламентують організацію роботи поліції з громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, не видавалися».
Тому поліцейським, навчаючи членів громадських формувань, доводиться керуватися наказом МВС від 23.08.2011 №608. А він, нагадаємо, втратив чинність, тому його використання є неправомірним. Або, як «пошепки» розповіли нам в одному з відділів Національної поліції, вони змушені «підглядати» в текст наказу МВС від 15.09.2014 №948. Там цілий розділ V присвячено правовій і спеціальній підготовці членів громадського формування. І все б нічного, але ж цей наказ має назву «Про затвердження Інструкції про роботу з громадськими формуваннями з охорони державного кордону» (виділено автором). Отже, керуватися ним у роботі з «шерифами», що патрулюють вулиці, теж не можна.
Зауваження Департаменту юридичного забезпечення МВС, що на сьогодні участь громадян в охороні громадського порядку врегульовано низкою інших законодавчих та нормативних актів, навряд чи допоможе. Адже в усіх тих документах навчання членів громадських формувань або не передбачено взагалі, або згадується дуже побіжно.
Наголошу, що стаття 12 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» висуває тверду вимогу: «Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть брати участь у забезпеченні правопорядку та охороні державного кордону за місцем реєстрації цих об’єднань та лише після проходження відповідної правової та спеціальної підготовки в органах Національної поліції, підрозділах Державної прикордонної служби України і одержання в органі місцевого самоврядування посвідчення члена громадського формування і нарукавної пов’язки... Підготовка членів зазначених громадських формувань здійснюється у порядку, що встановлюється Міністерством внутрішніх справ…».
А такого порядку, як ми з’ясували, на сьогодні, на жаль, немає. Будемо сподіватися, що після того, як проєкт «Шерифи для нових громад» нагадав про цю прогалину, МВС упорядкує це питання.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.