6 червня 2023 о 2.30 ночі російські військові підірвали Каховську ГЕС, яка була замінована ними ще наприкінці лютого 2022 року. Цей теракт став найбільш масштабним впливом на природні екосистеми з усього, що відбувалось в Україні з 24.02.2022.

Деякі іноземні видання досить нейтрально констатували цю катастрофічну подію. Уважаємо вкрай необхідним оглянути деякі найбільш нищівні наслідки знищення греблі.

Каховське водосховище – друге за площею водосховище в Україні (площа – 2155 км²) та перше за об’ємом води (обсяг води –   18,19 км³), розташоване в трьох областях України (Запорізька, Дніпропетровська та Херсонська) і має довжину 240 км.  Спорудами гідровузла довжиною майже 4 км рівень р. Дніпро було піднято на 16 м. Тому негативні наслідки цього теракту для дикої природи проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення  та зона осушення). Лише зона, яка була вкрита водами водосховища останні 68 років і тепер щонайменше на роки опиняється просто неба, буде більшою за 1000 км²!

Ми розглядаємо наслідки підриву греблі Каховської ГЕС лише для дикої природи, хоча цілком усвідомлюємо, що крім екологічних, є також не менш важливі наслідки для економіки, енергетики, населення і врешті – ядерної безпеки України, які мають оцінюватися відповідними спеціалістами. Розгляд цієї катастрофи з інших ракурсів (зокрема, вплив на забезпечення водою населення в районі Каховської ГЕС, вплив на сільське господарство тощо) вже здійснений в інших публікаціях низкою науковців та журналістів.

Просторова модель затоплення.

Усі наслідки цього теракту для дикої природи можна поділити на два типи: наслідки осушення Каховського водосховища і наслідки затоплення. Ми виділили такі групи катастрофічних впливів на дику природу:

Наслідки осушення дна Каховського водосховища та витоку води з нього

a) Вплив на рибне населення. Один з найбільших впливів цієї катастрофи – на рибні ресурси: Україна втрачає величезні рибні запаси. Каховське водосховище, як і плавні Нижнього Дніпра, є одними з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риб. На момент теракту, лише у Каховському водосховищі нараховувалось не менше ніж 43 види риб, з яких 20 видів мають промислове значення (річні улови складали до 2,6 тис. тонн). На відновлення таких запасів знадобиться мінімум 7-10 років. Усі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, – знищено. Нерест більшості видів припадає на кінець весни – початок літа, саме в цей час діє нерестова заборона – особливий режим “тиші” на водних об’єктах, коли не проводять промисел, коли передбачено обмеження руху моторних суден тощо. Унаслідок швидкого випорожнення водосховища на осушених ділянках мілководь опиниться майже вся рибна молодь, яка приречена на загибель, що підірве результати нересту в довгостроковому періоді. Крім того, у результаті обміління Каховського водосховища, скоріш за все, припинить своє існування зимувальна яма в акваторії Республіканської затоки на території Національного природного парку “Кам’янська Січ”. Також під загрозою обміління перебувають зимувальні ями в акваторіях Гаврилівської, Дудчанської заток та затоки в районі смт Нововоронцовка (суміжні з межами НПП «Кам’янська Січ»). Переважна більшість всіх риб, що населяли водосховище буде віднесена у море і загине у солоній воді.

b) Вплив на птахів. Через майже повне зникнення Каховського водосховища на цій території зникне низка видів птахів, які гніздяться в цих місцях (зокрема, мартини, крячки тощо). Оцінити вплив осушення водосховища на популяцію до кінця наразі не можливо. Досліджень, які б його моделювали, – немає. Наприклад, важливим є гніздування птахів на так званих кучугурах в центрі водосховища, які до цього часу були на ізольованих островах, та тепер можуть отримати прямий сухопутний доступ хижаків і людей. Ці місця давно досліджувалися орнітологами й становлять значний інтерес, зокрема у згаданій публікації вказано гніздування тут таких рідкісних видів як чапля жовта (Ardeola ralloides), чепура мала (Egretta garzetta), колпиця (Platalea leucordia), кулик-сорока (Haematopus ostralegus), ремез звичайний (Remez pendullinus) та ін.

c) Вплив на придонну фауну (бентос). Велика кількість живих організмів, що населяють водойми, живуть в придонному мулі в прибережній зоні – ріпалі – частині річища, де наявна рослинність і сонячне світло. У лічені години саме ця зона оголилась і це неминуче означає загибель більшості всіх придонних організмів колишнього водосховища. Разом з інформацією про загибель рибного населення, можна стверджувати, що переважна більшість всіх живих організмів, що населяли Каховське водосховище вже загинула або загине у найближчі дні. Зокрема це низка безхребетних, які складають основну тваринну біомасу водосховища, насамперед молюски (наприклад, двостулкові молюски), різні види двокрилих (Chironomus, підродина Culicinae), що слугують кормовою базою риб, птахів, амфібій та ін.

d) Вплив на рослинний світ. Внаслідок катастрофічного зниження рівня води у водосховищі зникнуть водні та прибережно-водні рослини Каховського водосховища. Натомість, їх місце займуть інвазійні чужорідні рослини – злинка канадська (Erigeron canadensis), амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), золотарник пізній (Solidago gigantea) та ін. Загалом, зона оголення дна водосховища стане найбільшим в регіоні осередком розмноження небезпечних інвазійних видів.

e) Вплив на рідкісні типи біотопів/оселищ. Всі живі організми співіснують в природі і формують біотопи (природні оселища), своєрідні “різновиди природи”, що також бувають рідкісними і охороняються на загальноєвропейському рівні. Загалом, на території, що потрапила під вплив екологічної катастрофи таких рідкісних типів оселищ, які знаходяться під охороною Бернської конвенції, виявлено 38 (Додаток 5). Саме для їх охорони в Україні були створені території Смарагдової мережі. Найбільше від осушення постраждають водні біотопи та біотопи, характерні для перезволожених територій.

f) Вплив на території природно-заповідного фонду. Вище греблі Каховської ГЕС, у результаті осущення, постраждає також ціла низка природоохоронних територій, зокрема мінімум 11 об’єктів природно-заповідного фонду (Додаток 4).

g) Вплив на природоохоронні об’єкти міжнародного значення. Окрім того, на цій території існують природоохоронні території міжнародного значення. Наслідки теракту негативно вплинуть на території Смарагдової мережі UA0000106 Kakhovske Reservoir (218119 га) та Velykyi Luh National Nature Park (SiteCode: UA0000037) (16755,00 га), водно-болотні угіддя міжнародного значення Архіпелаг Великі і Малі Кучугури (7740,0 га), Заплава Сім Маяків (2140,0 га)

Наслідки затоплення територій нижче зруйнованої греблі

a) Вплив на наземну фауну. Оцінити кількісно масштаби знищення фауни неможливо, оскільки в Україні дослідження подібних катастроф ніколи не проводилося. Але впевнено можна констатувати – масштаби цієї катастрофи важко зрівняти з відомими раніше подіями в Україні. Протягом останніх 90 років заплава річки Дніпро в Україні була зарегульована (створені шість гребель) і заселена тваринами, які не мають дієвих механізмів порятунку від затоплення. Практично миттєве підняття рівня води на знижених ділянках і, тим більше, на островах  не залишає шансів більшості наземних тварин (ссавці, плазуни, комахи, тощо) та колоніям більшості видів птахів. Популяціям  деяких видів за один день 6 червня було нанесено  можливо більший удар, ніж за останні 100 років. На затоплених територіях розміщені майже всі відомі місця де зустрічали рідкісного мураху – Ліометопум звичайний (Liometopum microcephalum), можливо всі місця зустрічей Тапіноми кінбурнської (Tapinoma kinburni). Також відбувся катастрофічний вплив на популяції глобально вимираючих видів ссавців. Так, затопленні 70% світової популяції мишівки Нордмана (Sicista loriger), що може призвести до її зникнення в майбутньому. Знищено до 50% популяції сліпака піщаного (Spalax arenarius), до 50% популяції ємуранчика Фальц-Фейна (Stylodipus telum falzfeini). Ці тварини, а також гадюка степова (Vipera renardi), полоз жовточеревий (Dolichophis caspius), не мають можливості врятуватись у бурхливому потоці.

b) Вплив на гніздові колонії птахів. В зоні затоплення будуть знищені важливі місця гніздування водно-болотних та прибережно-водних птахів. Це десятки тисяч особин. Саме в плавнях нижнього Дніпра зосереджені найбільші в регіоні колонії чапель та інших колоніальних птахів. Слід зазначити, що катастрофічний вплив застав птахів в період гніздування, зокрема наявності  пташенят.  Часу на створення нових колоній і повторні виводки вже немає (повторне гніздування не призведе до появи здатних до міграцій пташенят до кінця літа). Деякі птахи, зокрема чаплі та чепури (Ardeola ralloides, Casmerodius albus, Ardea purpurea), коровайки (Plegadis falcinellus), крячки (Chlidonias niger, Ch. leucopterus, Ch. hybridus), качки (Anas clypeata, A. querquedula, A. platyrhynchos), погоничи (Porzana), пастушок (Rallus aquaticus), лиска (Fulica atra) та водяна курочка (Gallinula chloropus), лебідь-шипун (Cygnus olor)  втратять свої гніздові колонії, проте зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років. Більше часу (5-10 років) знадобиться на відновлення чисельності низки хижаків, наприклад лунів (Circus aeruginosus).

c) Вплив на рослинний світ. Територія затоплення є місцем поширення специфічної флори, серед якої багато видів, що мають дуже локальне поширення саме у цьому регіоні, зокрема це ендеміки Нижньодніпровських пісків – волошка короткоголова (Centaurea breviceps), юринея пухка (Jurinea laxa), чебрець дніпровський (Thymus borysthenicus), а також бузько-дніпровські ендеміки бурачок савранський (Alyssum savranicum), глід замшовий (Crataegus alutacea), житняк пухнастоквітковий (Agropyron dasyanthum), гоніолімон злаколистий (Goniolimon graminifolium). Очікується, що внаслідок підтоплення загине сотні тисяч особин цих рослин, що складає суттєву частку їх загальної чисельності. . В додатку 6 розміщено перелік  видів рослин та рослинних угруповань під охороною, які можуть постраждати.

Ідеться передусім про рослини, характерні для піщаних екосистем, для яких навіть підняття рівня грунтових вод може бути згубним. Унаслідок підтоплення скоріш за все загине частина березових та дубових лісів, в тому числі і одні з найбільших дубів-велетнів Херсонщини, що розташовані в Збур’ївському лісництві неподалік від берега Дніпра. Також вимокнуть популяції диких орхідей (зозулинців блощичного, різнобарвного та болотяного (Anacampthis coriophora, A. picta, A. palustris), пальчатокорінника м’ясочервоного Dactylorhiza incarnata, коручки болотяної Epipactis palustris) з Червоної книги України.  Окрім того, затоплення призведе до значного підняття рівня грунтових вод в усьому південному регіоні України. Це означатиме не лише збільшення вологи у ґрунті, а й засолення, згубне для рослинності. Наприклад, внаслідок нього можуть остаточно зникнути, як реліктові залишки природних лісів (літописна Гілея), так і створені у минулому штучні ліси на дніпровських пісках (ця обставина у майбутньому може розширити зону негативного впливу підтоплення ще на 15-20 тисяч гектарів).

d) Вплив на рідкісні типи біотопів. Найбільше від затоплення постраждають піщані біотопи, як приморські, так і континентальні, з притаманною їм унікальною флорою і фауною (Додаток 5). Крім того сильно постраждають водні біотопи, через забруднення води. Мілководні водойми, які залишаться після спаду рівня води, фактично будуть представляти суміш з великою кількістю забруднюючих речовин, в тому числі, і з десятків тисяч туалетів, які зараз затоплені на дачах та у містах.

e) Вплив на території природно-заповідного фонду. Переважна більшість всіх природних територій, що знаходяться в зоні затоплення, входять до складу природно-заповідного фонду. За нашими розрахунками, внаслідок підтоплення повністю або частково постраждає 48 об’єктів природно-заповідного фонду, в тому числі: 1 біосферний заповідник; 3 національні природні парки, 1 регіональний ландшафтний парк, 16 заказників, 3 заповідні урочища, 22 пам’ятки природи, 2 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Слід зазначити, що територія Чорноморського біосферного заповідника охороняється з 1927 року, а сам він є частиною всесвітньої мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа підтоплених заповідних територій може перевищити 120 000 гектарів. Детальніше – Додаток 1. Ще 22 території природно-заповідного фонду в зоні затоплення перебувають у процесі створення (Додаток 2).

Надалі масштаби руйнувань будуть стрімко зростати, адже швидка течія на фарватері під високим правим берегом Дніпра підмиватиме низку пририродно-заповідних територій, розміщених вздовж берега. Це означатиме абразію високих берегів вже в перші дні після початку затоплення і продовження ерозії у майбутньому.

f) Вплив на території Смарагдової мережі. Затоплена територія повністю або частково включає 7 об’єктів Смарагдової мережі Європи, створених рішеннями Ради Європи з 2009 по 2020 рік (карта). Втрата природних особливостей цих територій ставить під загрозу виконання Україною взятих нею зобов’язань щодо збереження цих територій для всієї Європи (Додаток 3). Крім того, до територій важливих для збереження птахів (угіддя IBA) віднесені Козацькі острови площею 1000 га;

g) Вплив на водно-болотні угіддя міжнародного значення. Дельта Дніпра площею 33630 га входить до переліку охоронних територій міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією (угіддя 3UA009). Крім того, опріснення північної частини чорного моря може негативно вплинути на ще 4 Рамсарські угіддя регіону. Однак, це питання є абсолютно не дослідженим, тому ми не можемо це впевнено стверджувати.

h) Затоплення річок. У результаті катастрофічного паводку постраждає не лише річка Дніпро, але й її притоки, такі як Інгулець та Вірьовчина. Пониззя цих річок затоплено на багато кілометрів водами, що витекли з Каховського водосховища. На ранок 7 червня 2023 р. у цих річках спостерігається зворотна течія. Як наслідок постраждають природні екосистеми по берегах цих річок. Так як річища цих річок сильно зарегульовані, то по їх берегах сформувалися суходільні екосистеми негідрольного типу. Також перемішування вод Дніпра і Інгульця принесе у фауну останнього додаткові види, які погіршать умови існування місцевого рибного комплексу. Крім того, через зворотну течію до цих річок потраплять забрудники, підняті течією з дна водосховища.

Наслідки для Чорного моря

a) Опріснення моря. Вихід такої великої кількості річкової води тимчасово може опріснити окремі ділянки Чорного моря. Втім, зважаючи, що йдеться про акваторію Дніпро-Бузького лиману, що протягом тисячоліть наповнювалась водами Дніпра і Південного Бугу, цей вплив навряд буде мати катастрофічні наслідки.

b) Забруднення моря. Руйнування греблі Каховської ГЕС призвело до потрапляння у воду великої кількості паливно-мастильних матеріалів, які є токсичними для гідробіонтів і можуть утворювати плівку на поверхні води. Крім того, затоплення населених пунктів, включно з розміщеними в них вигрібними ямами, сільськогосподарськими землями,  автозаправками і іншими джерелами  забруднень, означає потрапляння у море нетипово великого  обсягу забрудників, що може вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних. Слід згадати і про наявність у придонних відкладах водосховища важких металів і інших забрудників, що накопичувались десятиліттями з викидів промислових підприємств міст Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське тощо. Великий обсяг забруднених прісних вод у поєднанні із літніми спекотними умовами може спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища.

Навіть у короткостроковій перспективі наслідки цього терористичного акту, зі знищення росіянами Каховської ГЕС, для природи і людей є катастрофічні, адже масштаби знищення диких тварин, природних екосистем та цілих національних парків незрівнянно більші, ніж наслідки для дикої природи всіх військових дій з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.

Щодо ж до довгострокових наслідків – це питання окремого дослідження. Далекоглядне бачення сценаріїв подальшого розвитку подій цілком може передбачати відмову від ідеї поновити греблю ГЕС. Також може виявитись, що з кліматичних та інших міркувань більш доцільним буде відновлення проточності Дніпра і перепрофілювання економіки Півдня України з орного землеробства на пасовищне тваринництво, стійке в умовах сучасного клімату та виправдане з огляду на прогресуючі процеси опустелювання в регіоні. Або ж за кошти, які потрібні для відбудови Каховської ГЕС будуть побудовані сучасні насосні станції, які дозволять брати воду для потреб промисловості та сільського господарства безпосередньо з річки Дніпро, а не з водосховища.

Довідку підготували:

Д.б.н. Мойсієнко І.І., д.б.н. Ходосовцев О. Є., Василюк О.В., Пархоменко В.В., к.б.н. Русін М.Ю., к.б.н. Вітер С.Г., д.б.н. Куземко А.А., Драпалюк А.М., Філюта К.О., д-р. філ. Садогурська С.С., д-р. філ. Марущак О.Ю., к.б.н. Вашеняк Ю.А., Варуха А.В., к.б.н. Куцоконь Ю.К., к.б.н. Безсмертна О.А., Сіренко І.П., Артамонов В.А.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.