Усі ці діючі форми потребують змін до чинного законодавства, нормативно-правових актів щодо можливості надання повноважень шерифам, а також розробки механізму впровадження інституту шерифів в ОТГ та сільрадах. Наразі відсутнє правове врегулювання діяльності добровільних помічників дільничних офіцерів поліції, «добровольців або «народних патрульних». Комунальні підприємства самі визначають повноваження в рамках діючого законодавства.
Тому, робота шерифа/спеціаліста із взаємодії з правоохоронними органами та забезпечення громадського порядку, благоустрою сільради/ОТГ (що включає посадову інструкцію, завдання, права та обов’язки, повноваження, відповідальність, порядок залучення та відкликання з посади), потребує розробки та підготовки до затвердження відповідного нормативного документу, який би законодавчо регламентував діяльність громадських (добровільних) помічників дільничних офіцерів поліції як важливого елементу участі громадян у забезпеченні громадської безпеки в громадах України з налагодження співробітництва органів внутрішніх справ із населенням, залучення громадян до профілактики правопорушень, боротьби зі злочинністю, зокрема як громадських помічників дільничних інспекторів міліції з числа членів громадських формувань з охорони громадського порядку».
1. Інспектори сільрад або ОТГ з охорони правопорядку та благоустрою – посада, яка приймається органами місцевого самоврядування. Приймаються/звільняються інспектори з посади відповідно до трудового законодавства та розпорядженням сільського голови. Інспектори підпорядковуються сільському голові та виконують свої обов’язки відповідно до посадових інструкцій, що розроблені та затверджені сільським головою. Також можуть складати та розглядати на комісії адміністративні протоколи, які стосуються тільки порушень правил благоустрою, утримання домашніх тварин та торгівлі у невстановленому місці.
2. Громадські формування – це формування, які створюються громадянами (не менше 10 осіб), які виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку і в охороні державного кордону на добровільних засадах. Відповідно до законодавства, члени формування працюють у свій вільний час. Для виконання завдань громадські формування з охорони громадського порядку та їх члени беруть участь у забезпеченні охорони громадського порядку разом із поліцейськими, військовослужбовцями Державної прикордонної служби України, а в сільській місцевості – самостійно, шляхом виконання конкретних доручень керівника відповідного органу Національної поліції чи підрозділу Державної прикордонної служби України. Беруть участь у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень. Спільно патрулюють вулиці, припиняють дрібні правопорушення (наприклад, розпивання алкоголю), складають адміністративні протоколи, допомагають населенню у надзвичайних ситуаціях. Законом гарантується захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна члена громадського формування та членів його сім'ї від злочинних посягань та інших протиправних дій.
Правові гарантії та соціальний захист членів громадських формувань
Злісна непокора членові громадського формування, а також його образа та інші дії, що перешкоджають виконанню покладених на нього обов'язків, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.
У разі загибелі членів громадського формування під час виконання ними покладених на них завдань з охорони громадського порядку і державного кордону членам сім'ї загиблого або особам, які перебувають на його утриманні, за рахунок коштів, які виділяються на фінансування діяльності громадських формувань у порядку, визначеному Законом, виплачується одноразова допомога у розмірі не менше п'ятирічного середнього заробітку загиблого за основним місцем роботи, а також відповідно до чинного законодавства призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У разі каліцтва, заподіяного члену громадського формування, або встановлення інвалідності, яка настала внаслідок виконання ним обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону, у порядку, визначеному Законом, йому виплачується одноразова допомога у розмірі від трирічного до п'ятирічного середнього заробітку (залежно від ступеня втрати працездатності) і призначається пенсія по інвалідності відповідно до законодавства. Кошти, витрачені у зв'язку з цим на лікування члена громадського формування, стягуються з винної особи у встановленому порядку.
За членами громадських формувань, які потерпіли від злочинного діяння, за винятком випадку заподіяння такої шкоди при перевищенні ними меж необхідної оборони, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності або визнання їх у встановленому порядку інвалідами.
Одноразова допомога члену громадського формування або членам його сім'ї, передбачені ч.3, 4 ст. 17 ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», завдані його майну чи майну членів його сім'ї у зв'язку з виконанням ним обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону, можуть бути відповідно виплачені чи компенсовані у повному обсязі за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб у встановленому законом порядку.
Члени зазначених громадських формувань можуть бути застраховані за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів на випадок загибелі або смерті на суму десятирічного середнього заробітку за основним місцем роботи, а такожу разі поранення, контузії, травм або каліцтва, захворювання чи інвалідності, що сталися у зв'язку з виконанням обов'язків з охорони громадського порядку.
3. Інспектори з інформування населення по охороні правопорядку від Центрів зайнятості за програмою «Шериф» – це Програма центру зайнятості, яка допомагає громадам обирати своїх інспекторів з охорони порядку. Центр зайнятості може взяти на себе часткову оплату їх роботи, оплатити згодом їх навчання і спеціальну підготовку за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Але працюють тільки з тими органами самоврядування, які готові взяти після закінчення програми «шерифів» на постійне місце роботи. Фахівці Центру зайнятості ведуть переговори з керівниками об'єднаних територіальних громад та головами сільрад, які зацікавлені створити умови для «шерифів» та надати їм постійні робочі місця. Якщо громада зацікавлена взяти шерифа на постійну роботу, то Центр зайнятості може взяти організацію й оплату його навчання на себе, за рахунок коштів Фонду з безробіття в навчальних закладах, з якими у нас укладені договори.
4. Комунальні установи (підприємства, організації) - це юридичні особи, створені органом місцевого самоврядування. Вони підлягають державній реєстрації та діють на підставі статуту. У своїй діяльності вони підпорядковані, підзвітні та підконтрольні органу місцевого самоврядування. Комунальні установи фінансуються за рахунок коштів місцевого бюджету, підприємства також мають право на отримання бюджетної підтримки. Мета та види діяльності, структура майна, джерела фінансування комунальних підприємств та установ визначаються органом місцевого самоврядування.
Комунальні підприємства, установи, організації, які здійснюють діяльність із охорони громадських будівель та іншого комунального майна, повинні мати ліцензію та у своїй діяльності керуються Законом України «Про охоронну діяльність». Спеціальні вимоги, порядок підготовки, права і обов’язки персоналу охорони визначаються законом. Персонал охорони має право на використання службових собак згідно з Законом України «Про охоронну діяльність» та спецзасобів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Недоліком даної форми безпеки в громадах є відсутність права здійснювати охорону публічного правопорядку, оскільки згідно з законом охорона здійснюється щодо індивідуально визначеного майна або особи (групи осіб).
5. Добровольці або «народні патрульні» - це місцеві жителі маленьких містечок та віддалених сіл. Рішення приймається зборами жителів села. Майже немає повноважень, тому й називаються: «Добровольці або «народні патрульні». Патрулюють на волонтерських засадах, без фінансування, відсутні пільги та соціальні гарантії.
6. Поліцейські станції - це службові приміщення, що надаються дільничному офіцеру поліції для виконання покладених на нього завдань із забезпечення правопорядку у віддалених населених пунктах.
Жителям не потрібно їхати у відділ поліції, вони можуть звернутися до поліцейської станції. На території, яку обслуговує станція, окрім дільничного поліцейського чергують наряди швидкого реагування (заступають на добове чергування). Здійснюється прийом громадян, реєструються повідомлення про правопорушення та злочини. Звернення розглядають відповідно до законодавства, співпрацюють із жителями сіл, громадськими об’єднаннями для забезпечення правопорядку на території визначених населених пунктів. Тобто умовно поліцейська станція виконує функції відділу поліції, щоб людям було простіше і зручніше звертатися до поліцейських.
Приміщення поліцейської станції забезпечується необхідною оргтехнікою, можливістю формувати та користуватися базами даних, що входять до ЄІС МВС та мережею Інтернет.
Фінансування і матеріально-технічне забезпечення поліції здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад надають безоплатно органам і підрозділам поліції службові приміщення, обладнані меблями і засобами зв’язку, транспорт та інші матеріально-технічні засоби.
7. Центри безпеки громад – це приміщення, у яких є пожежно-рятувальний підрозділ, кабінет дільничного офіцера поліції, медичний пункт та єдиний диспетчерський пункт. На базі центру може бути створена команда добровольців-пожежників, які разом із професійними пожежниками виїжджатимуть на виклики. Особливістю такого центру є комплексна безпека громадян, яка включає рятувальну службу, медичну допомогу та кабінет поліцейського, робота яких координується єдиною диспетчерською службою.
Будівництво центрів безпеки здійснюється за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку та коштів громади.
Автор: Олена старюк, Ірина Ухваріна
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.