Останнім часом про навалу щурів та інших мишоподібних гризунів на Херсонщині повідомляють звідусіль – з Херсона, з деокупованих сіл, з лівобережжя. Зараз ці зубасті шкідники почувають себе привільно і на полях, і в оселях. Гризуни відомі людству не тільки як шкідники сільгоспкультур, а і як переносники хвороб, дуже небезпечних для людей та свійських тварин. Після підриву росіянами Каховської ГЕС лікарі звертали увагу, що однією з небезпек може стати лептоспіроз, який переносять гризуни.

Про те, чи пов’язане таке аномальне збільшення кількості мишей та щурів з війною або затопленням, чи є взагалі користь від гризунів і як можна з ними боротися в домашніх умовах, розповів доцент кафедри ботаніки та захисту рослин Херсонського державного аграрно-економічного університету Іван Мринський.

Причини збільшення популяції гризунів

Іван Мринський зазначає: збільшення чисельності гризунів – явище періодичне, і якби не війна, то, згідно з природним циклом, зараз мав бути спад їхньої кількості (попереднє збільшення популяції спостерігалось у 2019-20 роках). Але бойові дії на території області та затоплення після підриву Каховської ГЕС вплинули на збільшення популяції гризунів.

«Після затоплення, у гризунів не було варіантів, – розповідає науковець. – Вони мали або потонути, або спробувати врятуватися. І значній частині популяції врятуватися вдалося. А далі вже справа умов, в які вони потрапили».

Перше, на що звертає увагу науковець – гризуни надзвичайно швидко розмножуються. Наприклад, у звичайної полівки статева зрілість настає через 40 днів після народження, кожна самка приносить до 10-12 дитинчат – і у сприятливих умовах  чисельність гризунів швидко зростає в геометричній прогресії. А умови зараз вкрай сприятливі: кормова база дуже гарна, під час війни багато полів залишилися незібраними, є вдосталь зеленої маси, тож гризуни змогли відновити свою чисельність.

«Чисельність гризунів дійсно пов'язана з війнами, – ще раз підтверджує цей факт Іван Мринський. – Мені ще бабуся розповідала, що після Другої світової війни гризунів було дуже багато. Людина відіграє певну роль у боротьбі з гризунами, застосовуючи активні заходи захисту. І саме в такі часи, коли людині не до них, гризуни почуваються доволі активно».

Результати діяльності гризунів на полях Херсонщини.

До речі, взимку не всі гризуни впадають у сплячку. Ті ж полівки не сплять, і якщо зима відносно нехолодна й умови сприятливі, вони дуже гарно себе почувають. Курганцеві миші (миші домашні та курганцеві – це два різні видів мишей) можуть робити запаси на зиму, і на полях іноді утворюються ціли курганчики, де можна цілий мішок зерна назбирати. І запасають миші не будь-що, а відбірне зерно – пшеницю, соняшник, сорго зернове, рис, кукурудзу, зерна дикорослих рослин. Так от бабуся науковця розповідала,  коли не вистачало їжі, коли був голод, люди збирали зерно, яке запасали курганцеві миші. А вони, на відміну від домашніх, взагалі не мають неприємного запаху, це зерно провіювали, і в їжу використовували, і годували цим зерном домашніх птахів.

Світ без гризунів

Відповідаючи на питання, що б було у світі, якби не було гризунів, Іван Мринський каже, що наш світ збіднів би:

«Гризуни є дуже гарною кормовою базою для численних тварин і птахів. Коли мені говорять про вовка, я завжди уявляю, що вовк харчується зайцями, кабанами, оленями, косулями, десь може свійську вівцю потягнути. А вчені кажуть, що насправді в раціоні вовків гризуни займають десь 70%, а іноді до 80%. А менші хижаки (лисички, тхорові) тим більше харчуються гризунами. До речі, ними харчуються й хижі птахи – і не тільки сови, про яких ми всі з дитинства пам'ятаємо».

Про людей і мишей, або Небезпечне сусідство

І саме зараз, наголошує Іван Мринський, потрібно приділити дуже велику увагу боротьбі з гризунами. В літній період вони переважно перебувають на відкритому просторі, а з пониженням температури відшукують більш сприятливі умови, переміщуються ближче до житла, бо біля людини завжди тепло і ситно.

Перебираючись ближче до людини, гризуни не тільки псують запаси продуктів (крупи, зерно, картоплю). Через те, що в них постійно ростуть зуби, їм потрібно споживати тверду їжу та заточувати свої зуби. Тому вони можуть гризти меблі та одяг, можуть псувати проводку в машині, в будинку – загалом, перегризти все, що завгодно. Тому потрібно не дати їм шансу розмножитися та застосовувати активні заходи боротьби.

«Відчути присутність гризунів можна по шерхоту, – розповідає біолог. – Вони зазвичай активні в нічний період, їм потрібна більш спокійна обстановка, бо вони ховаються від потенційних хижаків. Це може бути писк, це може бути специфічний запах, це можуть бути пошкоджені продукти, наявність посліду. Це все свідчить, що завелися гризуни».

Як можна самостійно побороти гризунів в домашніх умовах

Херсонці зараз активно діляться досвідом боротьби з гризунами – це і мишоловки, і отруйне зерно, і клейові пастки для пацюків та мишей. Правда, ці клейові пастки влітають в копієчку, через навалу мишей на день їх може бути використано до десятка (потім пастку з пійманим гризуном просто викидають).

Іван Мринський, як один з авторів навчального посібника «Гризуни – шкідники сільськогосподарських культур, лісу і полезахисних лісонасаджень та їх природні вороги», що вийшов друком влітку цього року, впевнений: є доволі прості та дешеві методи боротьби з гризунами. Ці методи описані й у книзі.

Іван Мринський радіє виходу у світ посібника, над яким працював перебуваючи в окупованому Херсоні. Наукове видання описує 30 видів гризунів. Липень 2023 р. Фото: Фейсбук Івана Мринського.

«Насправді, людство з гризунами мало клопоти ще тоді, коли наші предки жили в печерах. І людство придумало просто незліченну кількість способів боротьби з гризунами. Я начебто розібрався, які вони бувають, але відкриваю для себе все нові й нові», – зізнається науковець.

Підходи до боротьби з гризунами можуть бути різними, Іван Мринський дає поради щодо використання різних методів.

Дуже ефективними є щуроловки механічного типу, вони мають вигляд мисливських капканів. Пан Іван каже, що особисто використовував такі вдома.

А ще рекомендує скористатися охайністю щурів. Каже, попри умови, в яких ці гризуни зазвичай перебувають, щури насправді дуже великі чепуруни. І тут в пригоді стане звичайний попіл, який утворюється після спалювання деревини або соломи. Потрібно посипати попелом місця, де помітили щурів. Як це діє? По-перше, попіл має лужну реакцію середовища, і ніжні щурячі ніжки можуть отримати хімічний опік. По-друге, коли щур  себе вилизуватиме, він отримає цю проблему ще й зсередини. Щурам це дуже не подобається і вони стараються уникнути таких місць.

Дуже велику роль в боротьбі з гризунами відіграють коти і навіть собаки – раніше навіть виводили спеціальні породи собак-щуроловів. Єдине зауваження від фахівця – кіт або кішка будуть полювати на щура, лише якщо їх до цього привчити змалку. Якщо кішка-мати кошенят щурами не годувала, то вони полювати на щурів не будуть. Тут Іван Мринський ділиться власним досвідом:

«Кішка в нас мишей ловила, а щурів – ні. Тому ми спіймали в пастку щура і віддали кошенятам, які вже починали харчуватися. З трьох кошенят одне цього щура з'їло. З нього виріс кіт, який надалі  гарно ловив щурів».

Є ефективні засоби боротьби з мишами та полівками. Науковець наголошує, що миші й полівки дещо відрізняються. В домашньої миші довгий хвостик та помітно виражені вушка. Полівка має більші розміри, хвостик в неї коротший, а вушок практично не видно через шерсть. І ті, й інші створюють для людей проблеми. Проти обох дуже ефективне використання механічних засобів — мишоловок.

«Приманка, яку я знаю з дитинства, – це звичайний шматочок хліба, трішки підсушений, на нього потрібно буквально трошечки додати соняшникової олії, яку миші дуже люблять. До речі, сир у мишоловці – це не найкращий варіант. Він відносно м'який, що легко дозволить гризуну зняти його з гачка мишоловки, крім того це тільки в мультфільмах миші сир дуже люблять. Насправді вони нададуть більшу перевагу шматочку ковбаси або сала. Тому, шматочок хліба з олією – це, як на мене, найкращий варіант для використання».

Фантазія людей, коли їм докучають миші, просто безмежна. Можна зробити мишоловку з трилітрової банки з використанням лушпиння соняшника. Тут все просто: у звичайну трилітрову банку потрібно насипати, невеличкий шар соняшникового лушпиння – буквально кілька сантиметрів. І до горлечка банки поставити дощечку, щоб миші могли туди забігти.

«Принцип роботи цієї мишоловки простий: запах соняшника мишей приваблює, і вони стрибають у банку. Здавалося б, миша як стрибнула туди, так звідти й вистрибне. Нічого подібного! Вся проблема в тому, що їй немає від чого відштовхнутися — ця «подушка» з лушпиння не дає вистрибнути з банки».

І якщо стандартні мишоловки за мишачої навали треба буквально декілька разів за ніч змінювати, то до однієї банки-мишоловки за ніч може потрапити кілька гризунів.

Пан доцент рекомендує ще один цікавий спосіб – мишоловку з відра та пластикової пляшки. Згодиться будь-яке звичайне відро – металеве, а краще пластикове, на третину або чверть налити в нього води, іноді рекомендують додати трішки олії. Далі пластикову пляшку треба проштрикнути дротом і закріпити його у двох дірочках зверху відра. Але перш ніж закріпити пляшку, треба скотчем примотати до неї шматочок хліба, сала. Миша відчуває запах, стрибає на цю пляшечку, яка прокручується на шматочку дроту – падає у відро і тоне.

Є ще один дуже цікавий спосіб приваблення гризунів, який дуже просто приготувати в домашніх умовах. Це приманка з корком – звичайним корком від пляшки вина. Цей корок треба подрібнити, додати туди олію, можна трішки хліба і трохи підсмажити цю суміш на сковороді. Далі традиційно – поставити цю «смакоту» на тарілочці або блюдечку там, де бігають гризуни. Коли гризун їсть цю підсмажену масу, вона від рідини в його організмі розбухає, і гризун гине. Позитивний момент: немає ризику того, що загинуть хижі тварини або птахи, які також можуть з’їсти цього гризуна.

З використанням протруєного зерна біолог радить бути дуже обережним,  цим зерном можуть зацікавитися домашні та дикі птахи. Навіть діти можуть сприйняти його за смаколики, адже у протруєне зерно зазвичай додають барвник.

Також Іван Мринський рекомендує використовувати сучасні препарати й на власному досвіді засвідчує їх ефективність – «Талон», «Шторм», «Щуряча смерть». Наприклад, «Щуряча смерть» викликає задуху в щурів, від задухи вони тікають на вулицю і гинуть там, а не вдома.

Гуманний і ефективний метод – використовувати пристосування для відлякування гризунів з ультразвуком. Пристрій зазвичай працює на батарейці, людина його хвилі не відчуває, а для гризуна ці звуки відчутні, вкрай неприємні, і вони просто будуть тікати.

«Гризуни є різні. Є, наприклад, кроти, сліпаки, які живуть в ґрунті. І вони теж можуть нам надокучати, тому що роблять численні ходи, викидають землю, можуть з'їдати городину. Але знищувати все в цьому світі – це не зовсім правильний варіант. Тому краще відлякати».

Насправді методик боротьби з гризунами існує дуже багато, всіх і не перелічити. Але біологу часом задають і таке питання: що буде, якщо з гризунами взагалі не боротися? Чи стане їх ще більше? Іван Мринський відповідає так:

«Насправді, природа цей момент передбачила. Коли зростає чисельність гризуні, вони самі складають собі конкуренцію, мають нестачу їжі для свого потомства. В таких популяціях гризунів ослаблюється імунітет: вони починають більше хворіти, більше гинути. Такий спалах може тривати два-три роки, і далі чисельність гризунів однозначно знизиться. Але повірте мені: пройде декілька років – і навіть з невеликої чисельності ці популяції зуміють відновитись».

Такі хвилеподібні зміни чисельності гризунів – це нормальне природне явище, заспокоює біолог. На жаль, умови, які сприяють спалаху розвитку цих шкідників, склалися саме зараз. Але ж і людина має величезний досвід боротьби з гризунами.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.