До повномасштабної війни Херсонщина, регіон-лідер у виробництві зернових і соняшника, овочів і баштанних культур, була одним із найбільших експортерів аграрної продукції в Україні. Тепер сільське господарство області потребує допомоги. Чоботи російських солдатів та їхні загребущі руки перетворили та перетворюють наші багатства на пустелі та згарища.

«Всі землі максимально, відсотків на 95, були заміновані. Ми побачили зруйновані сільгосппідприємства, згорілу техніку, знищені склади та виробничі приміщення. Потім дізналися, що було багато вкрадено сільгосптехніки та сільгосппродукції з підприємств. Більшість підприємств не працювало, не було змоги працювати. Дуже сумно, дуже складно».

Так описує свої перші враження від повернення на рідну землю одразу після деокупації в листопаді 2022 року директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної військової адміністрації Дмитро Юнусов. 

У планах – до кінця року розмінувати половину угідь

Очільник департаменту наголошує: після деокупації аграрники одразу взялися за відновлення підприємств. Ті, хто вимушено виїхали, почали повертатися. Але ворог напхав у землю стільки мін, що негайно взятися до звичних справ було неможливо.

Не всі чекали саперів, дехто, ризикуючи життям і здоров'ям, почав заходити в поля та розміновувати землю власноруч. Результат – багато випадків підриву працівників сільгосппідприємств на своїх полях.

Але робота з розмінування триває. Площа сільгоспземель на території деокупованої Херсонщини становить 520 тисяч гектарів. З них 56,4 тисячі гектарів, більше ніж 10%, уже офіційно розміновано, і на ці земельні ділянки є акти розмінування. Майже стільки ж розмінували аграрії самостійно. Загальна площа розмінованих земель – приблизно 25% сільгоспугідь Херсонської області. Пан Дмитро озвучує плани: до кінця року вийти на 50% офіційно розмінованих земель.

Посівна та жнива 2023 у цифрах

У цьому році вдалося засіяти понад 60 тисяч гектарів земель, повідомляє Дмитро Юнусов. В основному це була зернова група 23,5 тис. га, а також 35,7 тис. га технічних культур, з яких 31,7 тис. га засіяли соняшником. І причина цього не у великій любові до цієї сонячної квітки, хоча соняшник і справді є дуже популярною культурою:

«Оскільки необхідно було розмінувати землю, і аграрії не встигали засіяти яровими культурами раніше, тому вони вже пізніше встановлених термінів засівали соняшником», – пояснює керівник департаменту.

Збирання врожаю ранніх зернових культур розпочали у 20-х числах червня. Через брак зернозбиральної техніки процес цей набагато триваліший, ніж звичайно. У звичні 12 днів – 2 тижні вкластися не вдалося. Звісно, це впливає і на якість, і на кількість зібраного зерна: воно не тільки осипається, а й втрачає якісні властивості.

Станом на 27 липня поточного року, вже зібрано зернових та зернобобових культур з площі 16,7 тис. га, намолочено 46,1 тис. тонн, при середній врожайності 27,6 ц/га, з яких пшениці зібрано 27,6 тис. тонн з урожайністю 30,0 ц/га, ячменю – 16,0 тис. тонн з урожайністю 25,6 ц/га. Крім того, ріпаку зібрано на площі 2,43 тис. га та намолочено 4,0 тис. тонн при урожайності 16,4 ц/га.

Сподіваємося безплатно отримати комбайни й трактори 

Проблем у сільському господарстві зараз вистачає. Дмитро Юнусов наголошує: найбільше питання, яке цікавить аграріїв – заміновані землі. Крім того – зруйновані складські приміщення, понівечена та викрадена техніка, відсутність фінансових ресурсів... Одна з нагальних проблем – це відновлення зруйнованих складських приміщень, щоб було де зберігати зерно. І якщо виробникам зерна можуть допомогти рукави для зберігання, то для зберігання соняшника це не вихід, складські приміщення вкрай потрібні.

«Необхідні й фінансові ресурси для забезпечення роботи підприємств, – розповідає пан Дмитро про наступну проблему. – У цьому напрямку держава нам обіцяє створити індивідуальні умови для підприємств деокупованих територій, які постраждали від військової агресії, щодо отримання пільгових умов кредитування з меншою відсотковою ставкою – 5, 7, 9%. Враховуючи, що у наших підприємств відсутній доступ до цих кредитів, оскільки ми перебуваємо в «червоній зоні», близькій до бойових дій, заставне майно в більшості підприємств відсутнє, оскільки пошкоджено, вкрадено, зруйновано, – обіцяють також підвищити державні гарантії для отримання кредитів».

Також керівник департаменту розповідає про те, що йде робота над забезпеченням аграріїв насіннєвим матеріалом для посіву озимих культур уже під урожай 2024 року:

«Плануємо збільшити площі й посіяти в цьому році трохи більше ніж 150 тисяч гектарів озимими культурами. Для цього звернулися до всіх найбільших виробників насіння та добрив, щоб могли підтримати наших аграріїв і надати гуманітарну допомогу саме насінням».

Добра новина є щодо комбайнів і тракторів – нещодавно розпочалася співпраця з благодійним фондом Говарда Баффета «Жнива перемоги», який забезпечує наш регіон безплатною технікою. 

«У цьому році в найбільш пошкоджених підприємствах уже працювали на збиранні зернових культур три комбайни «New Holland», які надав фонд, також на підприємствах уже працюють трактори «John Deere» для посіву й обробки полів. Планується, що на жнива надійдуть ще 10 комбайнів «John Deere», а також для посіву озимих культур – ще 5 тракторів «John Deere». Усе це безплатно. Планується цю техніку використовувати з максимальною віддачею, щоб вона не стояла, а працювала та допомагала нашим постраждалим господарствам».

Ця техніка залишиться в херсонських агропідприємствах, буде закріплена саме за аграріями Херсонської області й працюватиме безплатно. Щоб мати змогу виконати роботи з її допомогою, підприємства мають направити у фонд «Жнива перемоги» заявки на використання техніки.

«Громадська організація, враховуючи ті документи, які подали аграрії, а саме площу, яку необхідно обробляти або з якої збирати врожай, спланує, щоб цей комбайн працював не тільки на одного аграрія, але й охопив максимально велику площу земель. Щоб аграрії знали, що в цьому році техніка є, і вони були впевнені, що в наступному році ця ж  техніка залишиться за ними безплатно».

Щодо самих комбайнерів, пан Дмитро визнає, що певну частину високопрофесійних фахівців ми втратили, більшість виїхала в період окупації, але тенденція повернення до роботи є. Враховуючи те, що підприємства відновили свою роботу не повністю, переважно на 30-50%, що в господарствах немає такої кількості сільгосптехніки, яка була раніше, то проблема наразі вирішується в міру повернення працівників. Але підприємства, які відновлюються швидкими темпами, кадрами забезпечені.

Надихає і той факт, що є підприємства, які відновилися на 80% – як, наприклад, Фермерське господарство «Богуслав-земля» на території Чорнобаївської громади:

«Вони зазнали великих збитків, не на один мільйон доларів постраждали, техніка знищена. Але шляхом власних зусиль, допомоги фахівців, вони вийшли більше ніж на 80% своїх площ, які обробляли до військової агресії».

Про програму навчання комбайнерів поки не йдеться, проблема ще не обговорювалась, оскільки на Херсонщині відновлено тільки 30% підприємств і техніки поки не настільки багато. Але не виключено, що в перспективі департамент займеться і розв'язанням цього питання.

Аграрії переживають і щодо цін, за якими зможуть продати свою продукцію. Складають вартість пального, яка, до речі зросла, вартість насіння, вартість добрив – і відмовляються вирощувати невигідні культури, що  мають невеликі закупівельні ціни, приміром, ячмінь. Підприємці переживають, що собівартість вирощування зерна та ризики ведення господарства будуть більшими, ніж закупівельні ціни. Але виходу в них немає.

Державних програм щодо розвитку і підтримки аграріїв в області немає, констатує Дмитро Юнусов:

«Всі сили, засоби, всі фінансові ресурси спрямовані на забезпечення населення всім необхідним, на оборону держави, а також на подолання наслідків теракту – підриву греблі Каховської ГЕС. Тому, на жаль, на нинішній рік не заплановано місцевих програм для підтримки аграріїв».

Чиновник покладає надії на державу, на заходи щодо підвищення закупівельної ціни та допомогу в реалізації експорту зерна. Тим більше, що багато херсонських підприємств раніше працювали й тепер планують працювати саме на експорт. Він каже, що хотілося б більше допомогти і фермерам, які намагаються відновити підприємства, які ризикують, вийшовши на поле.

Без своїх овочів і кавунів

За даними Дмитра Юнусова, до війни на Херсонщині вирощувалася овочева та баштанна продукція на площі понад 60 тисяч гектарів, а тепер під цими культурами залишилось лише 2,6 тисячі гектарів. Раніше ми не тільки забезпечували себе, а й Україну в цілому і навіть задовольняли потреби закордонних споживачів. Сьогодні ж овочева продукція поставляється в Херсон з інших регіонів. Торговельні мережі в основному вже перепрофілювалися на продукцію з Одещини, Миколаївщини або й з-за кордону.

Проблема в тому, що основними виробниками овочевих культур були підприємства лівобережжя. Понад 40 тисяч гектарів засівалися овочами в Херсонській області, 21 тисяча гектарів – баштанними, і 90% цих площ – на окупованому лівому березі.

«На сьогодні, враховуючи замінованість, безпекову ситуацію, овочами та картоплею на правому березі засіяно і засаджено лише 2,6 тисячі гектарів. – розповідає пан Дмитро. – Що стосується баштанної продукції, то на правобережжі ми нарахували аж 200 гектарів. Це продукція, яка вирощується населенням, одноосібниками, і масштабного виробництва на підприємствах, як це було раніше, не здійснюється».

Але попри досить сумну картину, очільник департаменту прогнозує: восени на Херсонщині ціни на овочеву продукцію впадуть на 10% відносно тих, які є зараз. Причина такої позитивної для споживача перспективи в тому, що виробництво овочевих культур у цьому році збільшили інші регіони – Одеса, Миколаїв, Черкаси.

Садам потрібне зрошення

Херсонські фермери намагаються вирощувати й фрукти, більшість садів у нас у Бериславському районі. Благо, фізично вони не знищені (хіба що виноградники «Князя Трубецького» постраждали від бойових дій), але відсутність зрошення залишається головною проблемою садівників: насосні станції зруйновані або затоплені.

«Щоб їх відновити, необхідно багато коштів, яких у підприємстві немає. Тому вони потребують допомоги. Можливо, ці приватні організації можуть брати участь у якихось грантах, отримати міжнародну допомогу. Ми теж над цим працюємо, намагаємося зберегти садівництво, яке зараз можливо зберегти. Думаю, сама проблема відсутності зрощення призведе до зменшення обсягів продукції та зниження її якості», – підсумовує Дмитро Юнусов.

Як і в інших галузях, садівників хвилюють ціни збуту. Але пропозиції щодо додавання вартості продукції шляхом перероблення херсонські аграрії прийняти ще не готові.

«Можливо, у таких умовах надскладно щось нове робити, вдосконалюватися, – намагається зрозуміти ситуацію очільник департаменту. – Але враховуючи, що безпекова ситуація така нестабільна, можливо, зараз вкладати гроші в щось таке не на часі. Можливо».

Та попри море проблем, які випали на долю херсонських аграріїв, дуже хочеться сподіватися, що вже в наступному році вони зможуть відновити обсяги виробництва і повернути Херсонщину на колишні позиції одного з головних експортерів сільськогосподарської продукції України.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.