Відповідно до Стратегії розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України до 2020 року (далі - Стратегія) серед основних підходів реалізації стратегії є служіння суспільству шляхом забезпечення дотримання прав людини і основних свобод як ключової цінності в діяльності органів системи МВС, реалізації ними своїх функцій, керуючись потребами людини. Також, відповідно до зазначеної стратегії, одним із напрямів діяльності є залучення суспільства до процесу створення безпечного середовища, шляхом тісної співпраці з територіальними громадами і суспільством у цілому, а також створення механізмів партнерства з інститутами громадянського суспільства.

Стратегія є візією розвитку органів системи МВС, як невід’ємної частини сектору національної безпеки України, та визначає пріоритети їх діяльності, одним з яких є безпечне середовище; дотримання та забезпечення прав людини органами системи.

Відповідно до Стратегії, безпечне середовище життєдіяльності людей, забезпечене орієнтованою на потреби населення діяльністю органів системи МВС, їх швидким і компетентним реагуванням на надзвичайні ситуації і події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, їх превенцією та активною участю громадян [1].

Серед основних викликів, які постають при реалізації відповідних цілей є: недостатній рівень участі суспільства в механізмах попередження правопорушень; відсутність належних навичок забезпечення особистої безпеки і недостатній рівень розуміння населенням своєї активної ролі в забезпеченні громадської безпеки.

Виходячи з вищезазначеного, стратегія має на меті реалізацію відповідних кроків. Серед них: розвиток партнерства і соціальної взаємодії, створення механізмів спільного виконання завдань органами системи МВС і населенням, зокрема територіальними громадами; реалізація принципу соmmunity ро1ісіng (діяльності системи МВС, орієнтованої на потреби громад) в операційній та управлінській діяльності органів системи МВС; розвиток інститутів дільничних поліцейських і патрульної поліції як першої компетентної ланки співпраці з населенням [1].

Відповідно до ст.11 п. 1., Закону України «Про Національну поліцію», діяльність поліції здійснюється в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на засадах партнерства і спрямована на задоволення їхніх потреб [2].

Реалізація прав громадян в охороні громадського порядку знаходить своє законодавче закріплення в Законі України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», та визначає в нашому випадку засади участі громадян в охороні громадського порядку. Громадяни України мають право створювати громадські формування з охорони громадського порядку створені на засадах громадської самодіяльності як зведені загони громадських формувань, спеціалізовані загони (групи) сприяння Національній поліції. Членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону можуть бути громадяни України, які досягли 18-річного віку, виявили бажання брати участь у зміцненні правопорядку і в охороні державного кордону та здатні за своїми діловими, моральними якостями і станом здоров'я виконувати на добровільних засадах взяті на себе зобов'язання. Відповідно до цих умов громадяни наділяються відповідним спеціальним статусом як члени громадських формувань та набувають спеціальних прав та обов’язків, соціальних гарантій щодо реалізації права участі в охороні громадського порядку. Для виконання завдань, визначених у цьому Законі, громадські формування з охорони громадського порядку та їх члени мають право:1) брати участь у забезпеченні охорони громадського порядку разом із поліцейськими, а в сільській місцевості - самостійно шляхом виконання конкретних доручень керівника відповідного органу Національної поліції;2) вживати спільно з поліцейськими заходів до припинення адміністративних правопорушень і злочинів;3) представляти і захищати інтереси своїх членів у державних органах та підприємствах, установах, організаціях, навчальних закладах; 4) взаємодіяти з іншими органами громадської самодіяльності, що беруть участь у заходах, спрямованих на ведення індивідуально-профілактичної роботи з особами, схильними до вчинення адміністративних правопорушень і злочинів; надання допомоги у боротьбі із злочинами у сфері економіки, податкового законодавства, а також пияцтвом, наркоманією, порушеннями правил торгівлі та у сфері благоустрою території міст, інших населених пунктів; охорону природи і пам'яток історії та культури; забезпечення безпеки дорожнього руху; 5) вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності пропозиції щодо запобігання адміністративним правопорушенням і злочинам, виникненню причин і умов, що сприяють їх вчиненню; 6) підтримувати зв'язки з відповідними громадськими організаціями інших країн з метою обміну досвідом роботи [3].

Виходячи з вищезазначеного, стає очевидним той факт, що на сьогодні реалізація права участі громадян в охороні громадського порядку законодавчо закріплена лише як колективна форма участі громадян в охороні громадського порядку, та лише як членів громадських формувань. Дана проблематика неодноразово була предметом наукового обговорення, хоча питання індивідуальної форми участі в охороні громадського порядку досі має не вивчений та фрагментарний характер. Постає закономірне питання: чому законодавець не визначив реалізацію прав громадян в охороні громадського порядку, як індивідуальну форму участі. Раніше існували можливості реалізації громадянам такого права, які добровільно на безоплатних засадах виявляли бажання допомагати правоохоронним органам.

Аналізуючи діяльність дільничних інспекторів міліції (далі – ДІМ), яка у свій час регламентувалася Наказом № 550 від 11.11.2010 «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України», встановлюємо, що дільничні інспектори мали право залучати громадських помічників ДІМ, з числа членів громадських формувань [4]. Відповідно до такого нормативного закріплення, на громадських помічників ДІМ у повному обсязі поширювався правовий статус члена громадського формування, що забезпечувало йому відповідні гарантії щодо виконання своїх обов’язків під час охорони громадського порядку. Однак, слід зазначити, що таке нормативне закріплення індивідуальної участі громадян в охороні громадського порядку не вирішувало питання ефективного залучення громадян як громадських помічників ДІМ. По-перше, такий механізм створював додаткові перепони. Задля того, щоб співпрацювати з громадським помічником дільничного, треба реєструвати громадське формування. Аналіз діяльності громадських формувань виявляв формальні недіючі громадські формування, які реально не виконували взяті на себе зобов’язання. Принцип кількості не завжди відповідав принципам якості. Усе вище наведене гальмувало вільний та більш ефективний спосіб залучення громадян як громадських помічників, а саме – їх право на індивідуальну співпрацю без попереднього створення об’єднань.

З прийняттям Закону «Про Національну поліцію», відповідно до наказу МВС України № 650 від 28.07.2017р. «Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції» [5] дільничний офіцер поліції співпрацює з представниками громадських формувань з охорони громадського порядку, надає допомогу в організації їх діяльності, бере участь у проведенні спільних нарад, під час яких розроблюються та погоджуються заходи із забезпечення публічної безпеки і порядку на територіях обслуговування та взаємодії з патрульною поліцією. Інститут громадських помічників відповідно до зазначеного наказу припинив своє існування.

На нашу думку, невизначеність на законодавчому рівні правового статусу такої форми участі громадських помічників, як індивідуальна участь громадян в охороні громадського порядку, відсутність політичної волі змінити Закон України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону», призвели до нівелювання такого вкрай важливого інституту добровільної участі громадян в охороні громадського порядку, як добровільних громадських помічників.

Свідченням позитивної роботи громадських помічників, окрім статистичних даних щодо їх діяльності, є документальна стрічка «Українські шерифи»[6]. «Українські шерифи» - фільм режисера Романа Бондарчука про сільських волонтерів, які ефективно «замінили» свого часу місцеву міліцію. Він висвітлює діяльність громадських помічників дільничного інспектора. Світова прем‘єра стрічки відбулась 20 листопада 2015 року на Амстердамському міжнародному документальному кінофестивалі, де отримала Спеціальний приз журі. 26 березня 2016 року на кінофестивалі DocudaysUA фільм був висунутий на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою [7].

Відповідно до Стратегії, удосконалення потребує розвиток інститутів дільничних поліцейських і патрульної поліції як першої компетентної ланки співпраці з населенням.

На нашу думку, розвиток та запровадження інституту добровільних помічників поліції, визначення їх організаційно-правового статусу, законодавче закріплення індивідуальної участі громадян в охороні громадського порядку надасть реальний поштовх щодо реалізації прав громадян в охороні громадського порядку у співпраці з відповідними підрозділами Національної поліції України.

Автор: Рижкова Світлана Анатоліївна, старший викладач кафедри теорії та історії держави і права Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ 

Джерела:

1. Стратегія розвитку системи Міністерства внутрішніх справ України до 2020 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://mvs.gov.ua/ua/pages/strategiya_2020.htm
2. Про Національну поліцію: Закон України від 2 липня 2015р. № 580-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/580-19
3. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону :Закон України від 22 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. 2000. - № 40. - Ст. 338.
4. Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України Наказ № 550 від 11.11.2010 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1219-10
5. Про затвердження Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції Наказ МВС України № 650 від 28.07.2017р. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1041-17
6. «Українські шерифи»: фільм про сільських волонтерів, які «замінили» міліцію. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/27421665.html
7. На «Оскар» від України номінували фільм «Украінськи шерифи». - «Українська правда». [Електронний ресурс]. - Режим доступу:https://life.pravda.com.ua/culture/2016/09/9/217833