У кримінальному процесі воно має назву «законне затримання». Це право кожної людини самостійно припинити злочин, попередити уникнення злочинцем слідства і суду, запобігти фальсифікації доказів та інших спроб завадити кримінальному провадженню.

Право на громадське затримання регулюється ст. 207 Кримінально процесуального кодексу України.Частина 2 цього кодексу зазначає, кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статтях 482 і 482-2 цього Кодексу:

1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні;

3) кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу в порядку, передбаченому частиною другою цієї статті, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

Увага! Цей перелік - виключний. Тобто, якщо правопорушник втік з місця злочину, проте ви побачили його, наприклад, наступного дня в іншому місці - права на його затримання у вас вже немає! Але зателефонувати до поліції та повідомити про побаченого - не тільки можна, а й бажано, адже це сприятиме розкриттю злочину.

«Сила на силу»

Необхідно пам’ятати, що підчас затримання слід утримуватись від дій, які можуть бути кваліфіковані як перевищення меж необхідної оборони та крайньої необхідності.

Протидія правопорушнику може вчинюватись виключно у момент, коли він становить загрозу, а дії, які застосовуються до нього, повинні бути не більше тієї загрози, яку він створює.

Що «робити» із затриманим

Згідно з частиною 3 статті 207 Кримінального процесуального кодексу України, сміливець має «негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». А простіше кажучи - зателефонувати на «102», та повідомити, що сталося. Якщо такої можливості немає, можна самому доставити затриманого до найближчого відділку поліції.

Також можна законно відібрати у нападника деякі речі, зокрема - засоби та знаряддя вчинення злочину, або речі, що зберегли на собі сліди злочину. Право на тимчасове вилучення майна регулюється статтею 168 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема, частина 1 даної статті встановлює, що тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу.

Але таке «вилучення майна» - тимчасове. Речі також необхідно передати правоохоронцям разом із затримМараним. І обов’язково засвідчити факт передачі протоколом.

Автор: Маргарита Плахотнюк, Ірина Ухваріна