Штрафи домашнім кривдникам: досвід практиків, або Прогалини законодавства
20 — 12 — 2021
/Аналітичні статті
1236
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

Заборонні приписи, профілактичні бесіди з домашніми кривдниками фахівців соціальних служб та правоохоронців, штрафи та навіть кримінальне покарання – все це, на жаль, часто «не спрацьовує». Чому проблема домашнього насилля продовжує бути гострою, особливо у селах?   

Фото Інтернет

Під час виїздів до сіл та невеликих містечок, спільних з місцевими службами заходів та онлайн-зустрічей наша команда доволі часто чує про неефективність впливу передбачених законодавством дій та процедур на домашніх тиранів. Та іноді таке втручання призводить до більш тяжких наслідків.

Зокрема, дуже часто тирани знущаються та б’ють членів родини у стані алкогольного сп’яніння. А поліція може ізолювати кривдника/кривдницю лише на три години, не більше. Тобто агресивна людина повертається додому ще не встигнувши протверезівши, й ще більше розлюченою.  

До того ж кривдників не так-то й легко притягнути до відповідальності. Поки поліція приїде, він/вона можуть втекти. Без їх підпису адмінпротокол неможливо передати до суду. Правоохоронці мають розшукати особу та ознайомити з документом. А суддя може прийняти чи не прийняти протокол, повернути на доопрацювання. Потім кривдник/ця не з’являється до суду, а суд не розглядає справу без участі правопорушника, бо це є порушенням права на захист.  Після того, як кривдник декілька разів ігнорує засідання, суд може винести ухвалу забезпечити привід кривдника до суду. Поліція має його/її знову розшукати та доставити на засідання. Але. Це ж адміністративна справа, не кримінальна. Правоохоронці не мають права примусити цю людину їхати силою. Й що робити?

А це все – час. Від повідомлення про домашнє насилля до винесення рішення судом має пройти не більше трьох місяців. В результаті приблизно половина справ закриваються за закінченням терміну притягнення до відповідальності. Тоді у кривдників ще більше «розв’язуються руки».  

Є проблеми з ізоляцією агресора від жертв. Заборонні приписи часто порушуються, бо крім спільного приміщення, у родини більше немає іншого житла, й втікати кудись, чи винайти інше просто немає можливості. Кривдник повертається й продовжує знущатися. Навіть, коли вже відкрите кримінальне провадження за систематичне домашнє насилля, чи порушення заборонного припису, кривдник може продовжувати знущатися над родиною, адже до вироку суду залишається на волі. А до вироку суду може пройти дуже багато часу.

Про це також говорили під час круглого столу у Генічеську «Посилення ефективності міжсекторального реагування та взаємодії у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі»*.

У Генічеському райвідділі поліції на обліку наразі перебуває 193 кривдника. З них - 165 чоловіків, 28 жінок. Їх ставлять на облік, якщо надійшла інформація про домашнє насилля, незалежно від складених протоколів чи ухвали суду. Якщо протягом року нових повідомлень немає, з обліку знімають. Загалом у 2021 році складено 262 протоколи за фактами домашнього насилля, відкрито 7 кримінальних проваджень, одна людина вже засуджена до двох років позбавлення волі та відбуває покарання.

По тим адміністративним протоколам, де є рішення, місцеві суду іноді обмежуються попередженням, але переважно призначають мінімальний штраф у 170 гривень, або декілька годин громадських робіт. Законодавством ще передбачено обов’язкове проходження кривдником програми психологічної корекції, але така практика в області відсутня. Та якби й були такі ухвали, реалізовувати їх нікому – в області немає сертифікованих фахівців.

Ще один аспект – жертви бояться офіційно оформлювати заяву, просять: «Я нічого підписувати не буду, але ви зробить з ним/нею щось, бо вже сил терпіти немає». Причин тут декілька: бояться спровокувати ще більшу агресію з боку члена родини, соромно їздити до суду та розповідати стороннім людям про знущання з себе, немає коштів на транспортні витрати тощо.

У таких випадках поліція змушена складати протокол за хибний виклик. Штраф – у десять разів більше, ніж за домашнє насилля, 1700 гривень. В результаті жертва стає «двічі покараною» - своїм тираном та законодавством. Ось такий парадокс.

На думку учасників круглого столу, було б ефективніше, якби поліція могла одразу виносити постанову про притягнення особи за домашнє насилля, як, наприклад, це передбачено процедурами у випадках порушення правил дорожнього руху чи карантинних обмежень. У такому разі кривдник не зможе затягнути процес притягнення його до відповідальності та уникнути покарання. Він буде змушений зробити висновки та заплатити штраф. Або – скасовувати постанову через суд, але це вже в його інтересах з’являтися на засідання, а не в інтересах жертви.

*Довідкове. Захід проводився в межах проєктів “Шерифи для нових громад" та “Нові виклики - нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини”, які реалізуються БО “Фонд милосердя та здоров'я” та ГО “ІРЦ “Правовий простір” за підтримки Міжнародного Фонду Ч.С.Мотта та за програмою малих грантів, яка адмініструється ІСАР Єднання в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
519
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
375
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
379
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
451
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
376
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
425
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
494
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
384
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
441
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook