Участь громадян в охороні громадського порядку: трансформація правової свідомості
05 — 12 — 2019
/Аналітичні статті
238
Світлана Рижкова
Світлана Рижкова
Автор
всі статті автора

Досліджені питання пов’язані з участю громадян в охороні громадського порядку відповідно до принципу взаємодії поліції (міліції) з населенням в контексті трансформації правосвідомості зазначених суб’єктів, мотивацією до співпраці та розуміння місця і ролі кожного з них в державі.

Принцип взаємодії поліції з громадськістю, зазначений в Законі України «Про Національну поліцію» [1], передбачає нову концепцію та побудову відносин на засадах відкритостіта партнерства, нову«філософію взаємодії», де потреба громади у безпеціє ключовим сигналом для поліції щодо вироблення оптимальних спільних дій на основі законодавства. В свою чергу, Законрегламентує та реалізує право громадян у правоохоронній діяльності, а саме - в превенції правопорушень, в забезпеченні публічного порядку та безпеки.

Залучення представників громадськості до охорони громадського порядку завжди було предметом дослідження науковців та практичних представників, щодо удосконалення такої діяльності на законодавчому рівні [2].

Слід зазначити, що окрім організаційно–правових аспектів взаємодії поліції та населення цікавим є аналіз трансформації такої взаємодії від радянських часів, де по суті громадяни мали статус «підсобних сил», яких «використовували»в охороні громадського порядку і до визначення поняття «партнерські відносини», які базуються на спільних інтересах де безпека є основним результатом такої взаємодії в державі. В цьому контексті науковий та практичний інтерес представляє трансформація правової свідомості громадян та мотивація зазначених суб’єктів до спільної взаємодії. Від радянського мислення та застосування імперативних методів залучення громадян в охороні громадського порядку до свідомої ініціативи у співпраці, де ініціатором виступає не тільки держава, а суспільство ігромади – як партнери.

Слід зазначити, що у радянський період питанню залучення громадян до охорони громадського порядку приділялась значна увага. Ідеологія того періоду була побудована на фактичному обов’язку громадян виконувати правоохоронні функції у вільний від роботи час або замість нього. Даний напрям такої взаємодії мав свої позитивні результати. Члени ДНД мали відповідні соціальні гарантії, а також види заохочення за таку діяльність. В ЗМІ та в трудових колективах така діяльність завжди мала підтримку та потужний ідеологічний вплив на суспільство. При цьому аналіз архівних справ МВС, а саме доповідні записки, дозволяють зробити висновки про те, що правосвідомість громадян, їх мотивація у ряді випадків залишалась на досить низькому рівні. Серед іншого мали місце такі негативні факти,коли дружинники:

  1. спізнювались на чергування або ухилялись від нього;
  2. залишали свої пости та маршрути;
  3. своїобов’язкивиконувалипасивно, не реагуючи на фактиправопорушень;
  4. прибували на чергування в кількостінижчевстановленоїнорми;
  5. допускализривичергувань;
  6. прикомплектуванні дружин нерідко порушувався принцип добровільності;
  7. вчислідружинників перебували особи, які не є прикладом в праці, навчанні та в побуті та інш.

Розповсюджений характер малинеобґрунтованінадання дружинникам додатковихоплачуванихвідпусток та інші зловживання.

Необхідно зазначити, що у радянській період в організації та діяльності громадських формувань правоохоронної спрямованості мали місце елементи формалізму, відступу від принципів добровільності і гласності. Так, формалізмполягав у тому, щоїхствореннябуло не виявленнямгромадськоїсвідомості, а рознарядкоючивказівкою „з гори”. Відступвід принципу добровільностіполягав у тому, що до громадськихформуваньнерідкозаписувалицілими бригадами, цехами, прощоконкретніпрацівникинавіть і не здогадувались. Принцип гласностібув так би мовити „однобоким”, тобтовисвітлюваласялише позитивна діяльністьгромадськихформуваньправоохоронноїспрямованості, негативніаспектиїхдіяльностіоприлюдненню не піддавалися[3, с.70], а на звітні та аналітичні документи про це накладався гриф обмеженого користування.

З доповідних записок того часу, активніпредставникигромадськостіназивалися«підсобними силами», щосвідчитьпро подвійний стандарт по відношенню до громадян.

Отже, незважаючи на відповідну потужну ідеологію того часу, слід констатувати, що більшість громадян відносились до цього «добровільного обов’язку» на відносно низькому рівні, не проявляли належної ініціативи та по суті були інструментомправоохоронців.

В чому ж полягає трансформація правової свідомості та мотивації громадян з позиції сучасного розвитку відносин поліції та населення?

Події, що відбуваються в нашій державі (Революція гідності, агресія з боку РФ, зовнішні загрози пов’язані з воєнним конфліктом та інш.), пробудили у громадян досить потужний добровольчий рух і волонтерство, усвідомлення своїх конституційних прав та обов’язків, можливість їх свідомої реалізації,в тому числі у правоохоронній сфері. Зародилося розуміння того, що кожен громадянин, кожна громада сама здатна і повинна проявляти ініціативу щодо профілактики правопорушень та інших негативних чинників пов’язаних із забезпеченням безпеки своєї життєдіяльності.

Досить показовим в контексті трансформації правової свідомості та мотивації у взаємодії поліції та населення на засадах партнерства, є проект «Шерифи для нових громад», який вивчає успішний досвід малих і середніх громад Херсонської, Харківської та Полтавської областей у самостійному вирішенні проблем із забезпечення безпеки в громаді [4].

Отже,слід констатувати, що в Україні створюються різні, в тому числі новітніформи участі громадян у забезпеченні публічного порядку та безпеки, але існує проблема їх законодавчого врегулювання. Також слід зазначити, що поступово дійсно реалізується принцип партнерських відносин між поліцією та населенням, що є позитивною тенденцією розуміння суті таких відносин. Тому свідомий мотиваційний поштовх з боку громади та суспільства повинен стати частиною реальної державної політики у цій сфері і знайти своє адекватне нормативне закріплення з метою його пролонгації та розповсюдження на теренах всєї країни.

Світлана Анатоліівна Рижкова,
Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ
старший викладачкафедри адмністративного права,
процессу та адміністративноїдіяльності

Список використаних джерел:

  1. Закон України «Про Національну поліцію». – Електронний ресурс http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19.
  2. Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». - Електронний ресурс http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1835-14.
  3. Каблов Д. С. Адміністративно-правовий статус членівгромадськихформувань з охоронигромадського порядку і державного кордону: дис. ... канд. юрид. наук / Харків. нац. ун-т внутр. справ. Харків, 2008. 191
  4. Проект «Шерифи для нових громад»: український масштаб. - Херсон: Гілея, 2018.-204с.:іл.

Публікація Підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоровя” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір”. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
В очікуванні відповідей
19 — 12 — 2019
/Дніпро
179
В очікуванні відповідей
  На фото другий справа наліво начальник управління Департаменту превентивної діяльності Сергій Віталійович Альошкін Наразі…
докладніше
Анатолій Чуприна: «Єдиний мінус – він один»
19 — 12 — 2019
/Дніпро
108
Анатолій Чуприна: «Єдиний мінус – він один»
  На фото поліцейський офіцер Личківської сільської об’єднаної територіальної громади Магдалинівського району…
докладніше
Тепер живемо за законом
17 — 12 — 2019
/Дніпро
76
Тепер живемо за законом
На фото поліцейський офіцер Солонянської ОТГ Микола Сідий. Фото з сайту "Лица". Поки на офіційному рівні ефект від реалізації проєкту…
докладніше
Як визначають довіру та рівень безпеки
16 — 12 — 2019
/Дніпро
89
Як визначають довіру та рівень безпеки
Головним критерієм ефективності роботи проєкту «Поліцейський офіцер громади» має бути «рівень довіри населення». Але як…
докладніше
Поліцейські офіцери громад: теорія і практика
12 — 12 — 2019
/Дніпро
127
Поліцейські офіцери громад: теорія і практика
Опитані нами перші поліцейські офіцери громад Дніпропетровщини зазначають, що навчальний курс дуже інтенсивний та насичений. Тим…
докладніше
Різні громади – різні умови роботи
12 — 12 — 2019
/Дніпро
128
Різні громади – різні умови роботи
Проєкт «Поліцейський офіцер громади» впроваджується вже по всій країні. Але чи дійсно він успішний? Спочатку, як пілотний,…
докладніше
Участь громадян в охороні громадського порядку: трансформація правової свідомості
05 — 12 — 2019
/Аналітичні статті
238
Участь громадян в охороні громадського порядку: трансформація правової…
Досліджені питання пов’язані з участю громадян в охороні громадського порядку відповідно до принципу взаємодії поліції (міліції) з…
докладніше
Поліцейські офіцери громад: чим незадоволене керівництво райвідділків
05 — 12 — 2019
/Дніпро
89
Поліцейські офіцери громад: чим незадоволене керівництво райвідділків
Поліцейські офіцери Новоолександрівської громади, зліва направо: Сергій Шлома та Юрій Сармін. Фото газети…
докладніше
Крадіжок в Юр’ївській громаді поменшало
04 — 12 — 2019
/Дніпро
120
Крадіжок в Юр’ївській громаді поменшало
На фото зліва направо: Юрій Лифарь та Микола Шевчук. Юр’ївська об’єднана територіальна громада однією з перших в Україні…
докладніше
всі новини
youtube facebook