У Дністровському районі Чернівецької області вже немає дільничних, працюють лише поліцейські офіцери громади. Про це розповів начальник регіонального сектору взаємодії з громадами Управління превентивної діяльності Нацполіції Валентин Рябий.
“Поліцейський офіцер громади” – одна з реформ Національної поліції, яка стартувала 28 травня 2019 року. ЇЇ основна мета – забезпечити кожну територіальну громаду окремим офіцером, який працюватиме та житиме на її території.
Буковина, як пояснив Валентин Рябий, приєдналася до цього проєкту наприкінці 2021 року. У регіоні 52 громади. На початок повномасштабного вторгнення працювало лише два поліцейських офіцери громад. У березні 2022-го їх стало 37.
Травень 2022 року. Нагородження ПОГів Буковини на річницю створення служби. Фото зі сторінки Чернівецької обласної військової адміністрації у Фейсбук
За минулий рік призначено ще 50. Наприкінці листопада на 100% укомплектували посади офіцерів громад у Дністровському районі. Це перший район у Чернівецькій області, в якому повністю реалізовано безпековий проєкт Нацполіції України “Поліцейський офіцер громади”. Тобто дільничних там вже немає. На території працюють 32 ПОГи, які дбають про правопорядок та безпеку у 10 громадах.
Загалом наразі в 48 громадах працюють 97 ПОГів. З останніх чотирьох громад, де поки залишилися дільничні, чотири офіцери вже навчаються у Харківському національному університеті внутрішніх справ.
За словами Валентина Рябого, орієнтовно перші пів року після призначення ПОГу дуже складно й важко. Спектр повноважень у нього ширший, ніж у будь-якого поліцейського, й дуже багато завдань. Єдине, що він не робить в громаді, це не розслідує кримінальні справи, а проступки розслідувати уповноважений.
Начальник сектору взаємодії з громадами УПД ГУНП Чернівецької області Валентин Рябий. Фото з особистої сторінки у Фейсбук
А коли він з усіма познайомився, попідтягував, скажімо так, запущені напрямки, – тобто всіх негідників зловив, покарав, профілактував, то люди починають довіряти та розказувати все, що раніше ніколи поліції не розказували. Тоді працювати вже легше. Ще великий плюс, що офіцера громади заборонено залучати до будь-яких інших завдань поліцейських, на території інших громад. Тобто в нього є своя територія, яку він може чітко вивчити. У цьому й автомобіль також допомагає. Я починав свою службу з дільничних, працював чотири роки. То про службовий автомобіль міг тільки мріяти. А щоб він ще й у мене вдома був, то це взагалі фантастика. А службовий автомобіль ПОГа зберігається за місцем проживання. Щоб у позаробочий час, якщо сталася проблема, яка потребує негайного реагування поліції чи допомоги офіцера громади, він мав змогу негайно сісти в автомобіль й швидко дістатися до місця пригоди чи події. Отут і є принцип доступності, що офіцер громади доступний “24 на 7”, – каже Валентин Рябий.
На самому початку реалізації проєкту в деяких громадах, зокрема, Дніпровщини, були незручності з заправкою автівок пально-мастильними матеріалами. Послуги закуповуються обласними управліннями через тендер, але деякі громади не мали на території АЗС фірми-переможця. Офіцерам доводилося їздити заправлятися на доволі значні відстані, витрачати зайвий раз свій робочий час та той же бензин.
За словами Валентина Рябого, їх ПОГи з такими проблемами не стикалися:
Ми всі розуміємо, це не рентабельно, неправильно. Наприклад, у нас в Чернівецькій області є дві АЗС компанії «WOG». Поширена всеукраїнська мережа. Якісне пальне, немає скарг. Але ці дві АЗС розташовані в місті Чернівці. А в мене є офіцери громади, які працюють, наприклад, в Новодністровській громаді чи в Конятинській. Це 150 кілометрів від міста. Поїхати заправитися і повернутися назад – 300 кілометрів. Це і робочий день пропав, і пального знову обмаль. Тому ми закупівлю розбиваємо на лоти з прив’язкою до громад. Тобто, щоб, наприклад, для ПОГа з Красноїльської ТГ безпосередньо на території, або по сусідству на відстані до 25 кілометрів, чи на шляху руху до територіального підрозділу (де ПОГ часто їздить) була АЗС учасника торгів. Так і “обійшли” цю проблему.
Щодо ремонту транспортних засобів, то, за словами начальника сектору взаємодії з громадами УПД ГУНП, всі автомобілі нові й проходять сервісне обслуговування офіційно в автоцентрі Renault у Чернівцях. У середньому це коштує 5-6 тисяч гривень.
Громади виділяють кошти, а управління підписує договір з компанією. Коли автівка проходить певний кілометраж до сервісу, ПОГ повідомляє про це керівництву телефоном. Його записують на визначений день, він доїжджає і цей автомобіль обслуговують.
На території регіону більшість сільських громад. Там зазвичай переважають сезонні злочини й дрібні правопорушення. Наприклад, щоліта хтось намагається вирощувати мак чи коноплі. У Чернівцях зовсім інша специфіка, тут бувають і хуліганство, і тяжкі, і особливо тяжкі злочини.
Через повномасштабне вторгнення Російської Федерації ситуація ускладнилася. У перші місяці війни кількість населення Чернівців зросла майже на третину. Загалом у місті проживає близько 260 тисяч людей. Оскільки регіон тиловий, то сюди зі сходу та півдня країни переїхало понад 80 тисяч вимушених переселенців. ПОГи допомагали їм знайти місце проживання, допомагали з потрібними товарами, з ліками, одягом, засобами гігієни. Щодня розвозили продуктові набори.
Звісно, приїжджали не лише законослухняні люди. Але й раніше судимі, схильні до вчинення злочинів. А деякі й вчиняли. Такі факти у нас були, затримували осіб, які приїхали із Харківщини, Донецька, Луганщини. Але це було на початку, потім ситуація стабілізувалася. Зараз тут залишається близько 45 тисяч ВПО, – ділиться Валентин Рябий.
У порівнянні з мирними часами збільшилася кількість фейкових замінувань. “Мінують” усі державні установи. Щотижня на електронну пошту поліції регіону приходять по 2-3 повідомлення.
Поширилися інтернет-шахрайства, зокрема, під приводом віддаленого працевлаштування. Так, нещодавно викрили одного з таких ошуканців – 19-річний буковинець схиляв людей переказати кошти начебто за доставлення матеріалів для роботи, а також отримував дані банківських рахунків жертв і привласнював із них гроші. Постраждало щонайменше 8 довірливих громадян.
Фото зі сторінки Поліції Чернівецької області
Майже вполовину збільшилася кількість фактів домашнього насилля. За минулий рік ПОГи Буковини склали 1356 протоколів про домашнє насильство і винесли 553 термінових заборонних приписів.
Вчиняють домашнє насильство переважно люди, які системно вживають алкогольні напої, можливо, на фоні стресу через війну, на фоні відсутності заробітку.
Хоча з роботою в регіоні проблем немає. Особливо для жінок. Регіон славиться швейним виробництвом: тут шиють весільні й вечірні сукні та продають в країнах Європейського Союзу.
Крім довоєнних робочих місць, з’явилося ще багато нових – підприємці, які переїхали з різних регіонів, відновили свою діяльність на території Буковини.
Але найнебезпечніше те, що наразі у людей на руках дуже багато різної зброї. Коли розпочалося вторгнення РФ на територію України, буковинці скупили всю мисливську зброю – гладкоствольну й нарізну. І є особи, які везуть зі Сходу трофеї.
Ми їх затримуємо, зброю вилучаємо, але вона все одно сюди потрапляє. Був випадок, дідусь возив по селу в ящику під сідушкою мотоблока підозрілі предмети, схожі на гранати. Люди це побачили, повідомили своєму ПОГу. То справді був ящик з гранатами. Офіцер обмежив доступ до зони, викликав вибухотехніків. Чоловікові вже 60+, каже, знайшов у посадці та вирішив, що вони йому потрібні. Забрав та й повіз на мотоблоці через все село. Чим він собі думав? Навіщо йому ті гранати?
P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.