Анатолій Чуприна: «Єдиний мінус – він один»
19 — 12 — 2019
/Дніпро
2193
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора
 
На фото поліцейський офіцер Личківської сільської об’єднаної територіальної громади Магдалинівського району Дніпропетровської області Євген Віталійович Романенко. Фото «Лица».

Однією з перших громад, яка підписала з керівництвом Нацполіції Меморандум про участь у проєкті «Поліцейський офіцер громади» (ПОГ) стала Личківська сільська об’єднана територіальна громада Магдалинівського району Дніпропетровської області. 

Під час дискусії «Відкритий мікрофон» голова Личківської ОТГ Анатолій Григорович Чуприна пояснив, чому пішли на цей крок: громада передусім сама була зацікавлена у цьому проєкті. Щоб на території постійно був представник поліції, щоб у нього був транспорт і матеріальне забезпечення.

Чи краще стало, чи гірше? Все пізнається в порівнянні. Раніше я, як голова, хоч інколи бачив дільничного, а мешканці нашого села його зовсім не бачили. Бо йому доводилося працювати на 18 сіл, де більше 10 тисяч населення. Коли щось траплялося – приїжджала група з району – опитували, заповнювали документи і знову надовго зникали. Тобто вся ця робота велася абияк. Добре, що тепер з нами поруч Євген Віталійович Романенко. Наш офіцер – місцевий, мобільний. Єдиний мінус – він один. Сіл у нас 8, працювати одному доволі важко. Адже у житті відбуваються різні події, бувають і не зовсім приємні. І коли щось трапляється, ми звертаємося за допомогою до кого тільки можна,  - говорить Анатолій Чуприна.

Криміногенна ситуація в громаді складна, бо бездіяльність правоохоронних органів і безкарність за правопорушення провокує ще більш тяжкі злочини. Часто крадуть, процвітає наркозлочинність, непоодинокі випадки домашнього насилля, булінг (цькування). До речі, офіцер громади виявив на території чотири нарковиробники,  вони вже понесли покарання, розкрив десяток крадіжок, виписав заборонні приписи і через суд оштрафував 7 сімейних кривдників, першим склав протокол на батьків за те, що їх дитина цькувала однолітка, і довів їх провину ву суді. 

На жаль, громада не може розраховувати на посаду ще одного офіцера, бо за нормативами Нацполіції, якщо у громаді менше  6 тис населення, її має обслуговувати один ПОГ. А   жителів у громаді  трохи більше 5 тисяч (5 301).

Старожили та колишні працівники міліції говорять, що раніше навантаження у дільничних було набагато менше, обслуговували десь 2 тис. населення. І заходів реагування, впливу, у них було більше. Також у кожного були напарники – сержант міліції та цивільний добровільний помічник дільничного, який мав соціальний захист та певні повноваження. Під час реформування правоохоронних органів дільничні спочатку «втратили» колегу, а потім втратив чинність наказ про добровільних помічників. Наразі дільничні, як і ПОГ, офіційно можуть залучити до співпраці лише членів громадського формування. Але знайти у селах достатньо  людей для його створення - адекватних, шанованих, та готових витрачати свій особистий час і свої ресурси на благо громади – дуже важко. 

Також, як зазначає експерт Вадим Чепурко, на відміну від офіцерів громад всі інші  працівники поліції працюють з напарниками, навіть патрульні не ходять і не їздять по вулицях поодинці:

Як правило, в міліції люди завжди працювали попарно. І вся підготовка інших служб на тому базувалася і досі базується. А офіцерів громад навчають справлятися з завданнями самотужки. Ця методика нова – як працювати одному, без підтримки колег. Якщо громада велика, там є два, а то й три офіцери, тож на складні випадки вони виїздять разом, їм легше. А в Солонянському районі, - один на 4 села. У  Личківській громаді – один на 8 населених пунктів. Більше у них помічників там немає. Це дуже важко і може бути небезпечно.

Офіцер громади Євгена Романенко пояснив, що під час навчання він оволодів прийомами самооборони, використовувати сучасні спецзасоби захисту, чого раніше не було, екстремальним керуванням автомобілем, а канадські та американські колеги поділилися досвідом «Polish Community»,  тобто як вирішувати питання безпеки разом з місцевим населенням.

Згадую, коли починав працювати ще у міліції, у 2013 році, у мене день починався з пошуків пального, щоб кудись виїхати. Доводилося, як дільничному, шукати папір, шукати де документи роздрукувати, відксерити. Зараз у мене це все є. Громада надала мені для роботи кабінет з сучасним обладнанням, є комп’ютер, принтер,  забезпечений витратними матеріалами. Найбільша проблема поки що – прокуратура та суди, які дуже «гуманні». Ми ловимо злочинців, а вони їх відпускають. Але, незважаючи на це,  працюємо, - говорить офіцер Личківської громади.

Поки що найбільшу підтримку він отримує від керівництва та працівників органів місцевого самоврядування. Мабуть, вже всі працівники сільради, дитячих садочків, вчителі, побували в нього  понятими під час обшуків у наркозлочинців, при слідчих діях після  крадіжок, у складних сім’ях він буває разом з представниками соціальних служб.

Втім, місцеві все частіше телефонують не на «102», а  на його телефон.  Мабуть, тому, що вже відчули переваги: Євген Романенко приїжджає до них швидше, ніж його колеги з Магдалинівського відділення. Також у вайбері є група «Безпечне село», де кожен може поділитися, що його хвилює в плані безпеки. І це допомагає офіцеру більш оперативно реагувати на будь-які проблеми.

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Безпека в громадах» за фінансової підтримки Freedom House. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я». 

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
210
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
193
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
201
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
177
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
182
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
214
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
213
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
210
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
215
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook