«Знаєте, я й досі називаю поліцію не правоохоронним органом, а статистичним, - каже експерт, керівник юридичного відділу Центру правових та політичних досліджень «СІМ» Олег Ільків. – Керівництво декларує, що головне в роботі поліції – довіра населення, відчуття людьми безпеки. Але від підлеглих вимагають показників та цифр. А це, на мою думку, зовсім не стосується якості роботи. Наведу приклад. У нас трапився майже анекдотичний випадок з одним дільничним. Він на своєї території не з’являвся, зовсім не ходив на роботу. Якщо хтось по телефону звертався за допомогою, відповідав, що на іншому виклику, тому, мовляв, вирішуйте проблеми самотужки. Але звіти писав просто чудові. І премії завжди отримував – бо на нього ніхто не скаржився. На інших дільничних - купа скарг, бо кому з порушників подобаються штрафи та контроль? А на нього – жодної, бо люди його навіть не бачили. Всі в райвідділу про це знали, але звільнити не могли, бо формально прискіпатися ні до чого. Так до пенсії й дослужився.
Крім того, відчуття людиною безпеки лише на 5% залежить від органів поліції. Ми про це дізналися, коли тільки розпочинали Самбірський експеримент (з чого власне почалася реформа правоохоронних органів). Тоді теж дуже здивувалися результатами дослідження. А потім впевнилися, що так воно і є. Виявляється, люди більше бояться бродячих собак, темних парків, занедбаних будівель, розбитих ліхтарів, щоб дитина за відсутності світлофорів, повертаючись зі школи, не потрапила під автівку… Тобто всього того, що громада сама може домогтися та виправити».
«Скрипучий» прогрес
Про скасування системи оцінювання роботи поліції за кількістю складених протоколів чи розкритих злочинів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив на своїй сторінці в Facebook ще у 2015 році (допис від 13.11.2015 – див. нижче): «Відкиньмо архаїзми пострадянської міліцейської системи! З метою запровадження європейської моделі оцінки поліції ... буде запроваджена абсолютна нова модель оцінки ефективності поліцейської роботи, яка спирається на довіру населення до поліції».
Ця норма в тому ж році була закріплена Законом «Про Національну поліцію» (ч.3 ст. 11). У документі зазначено: «Оцінка рівня довіри населення до поліції проводиться незалежними соціологічними службами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». Тобто на загальнодержавному рівні - не рідше одного разу на рік; на територіальному рівні - в разі потреби.
Але Кабмін розробив та затвердив той порядок лише у лютому 2018-го. У серпні затвердили анкету самого дослідження, яка містить 33 питання. Зокрема, в анкеті є питання про те, наскільки люди почувають себе у безпеці.
А першу угоду за результатами тендеру серед незалежних соціологічних інституцій для проведення дослідження (коштуватиме це майже мільйон гривень - 998 000,00) остаточно підписали лише у вересні 2019 року.
Мабуть, тому на офіційних сайтах правоохоронних органів нам не вдалося знайти жодного офіційного звіту про ефективність та недоліки в їх роботі, тобто про цей самий «рівень довіри». Ні стосовно загальнодержавних, ні стосовно якихось територіальних органів, ні, тим паче, стосовно успішності проєкту «Поліцейські офіцери громад». Хоча реформа поліції має корегуватися саме за результатами таких досліджень.
Щоправда, на сайті МВС є посилання на інші дослідження, які проводилися не за державні кошти. Також Управляння превентивної діяльності Дніпропетровської області наразі пропонує поділитися коментарями та враженнями про ефективність проєкту на сторінці у Facebook «Поліцейський офіцер громади в Дніпропетровській області».
P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Безпека в громадах» за фінансової підтримки Freedom House. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я».
