Спочатку, як пілотний, його запровадили на Дніпропетровщині, наприкінці травня цього року. Перші 33 офіцери почали працювати в 21 об’єднаній територіальній громаді області. Керівництво Нацполіції наголошувало, що аналогічні офіцери можуть з’явитися в кожній громаді, якщо пілотний проєкт в Дніпропетровській області виявиться успішним.
Отже, проєкт вже поширюється по країні. Так, 6 грудня на Дніпропетровщині приступив до виконання своїх обов’язків ще 31поліцейський офіцер «нового формату». Загалом в області охоплено проєктом вже 42 ОТГ області.
Наступного дня розпочали роботу 17 офіцерів у громадах Кіровоградської області. На черзі - Черкаська, Харківська, Львівська, Рівненська та інші.
Схвальні відгуки з громад є. Це не дивно, бо останні роки поліцейських у маленьких селах взагалі майже не бачили.
Але ніде не обнародувано офіційної інформації чи експертних висновків, що проєкт дійсно успішний. І не відомо, чи дійсно хтось аналізував результати його впровадження, а якщо так, то за якими критеріями.
Експертка, керівниця програм «Безпека громад» та «Право на приватність» Експертного центру з прав людини Уляна Шадська каже: їй також невідомо, аби хтось проводив таке дослідження. Та, у будь якому випадку, висновки робити зарано – адже термін дуже маленький, щоб можна було побачити й проаналізувати ефективність чи недоліки проєкту.
Крім того, на її думку, слід враховувати дуже багато нюансів. Зокрема, організацію та матеріальне забезпечення повсякденної роботи офіцерів, які покладаються саме на місцеві органи самоврядування. Наприклад, більш спроможні громади будують поліцейські станції, встановлюють відеоспостереження. А інші вважають за краще відкрити новий дитячий садочок, а офіцерам виділити якесь непрезентабельне приміщення. І це теж значно впливає на організацію безпечного середовища.
Залежність організації роботи офіцера від достатку в громаді зазначає й експерт-консультант громадської організації «ЛАРП» Вадим Чепурко:
«Якщо взяти Васильківську ОТГ, Новоолександрівську - це багаті громади, їх бюджет складає десь 300 мільйонів гривень. Тому поліцейських розмістили в доволі комфортних приміщеннях. У них є і меблі, комп’ютер, холодильники й СВЧ. Також у Васильківській громаді є «Васильківська варта» - це молоді активісти, які допомагають поліцейським охороняти правопорядок під час концертів та свят, виступають у якості свідків. А бюджет, наприклад, Аульської громади, в рази менше, десь мільйонів 20. Для роботи свого офіцера там поки що виділили кімнату в будівлі сільської ради. Також поліцейському щодня доводиться їздити ночувати до міста Кам’янське. А якщо щось трапляється вночі, приїздить група з райцентру. Місцеві жителі кажуть, що більше довіряють своєму офіцеру й хотіли б, щоб він постійно перебував на території громади. Але сільрадою ще не вирішено питанням з житлом. Також в громаді поки немає таких активістів, які б допомагали поліцейському підтримувати порядок. А криміногенна ситуація– дуже не проста. Дуже часті крадіжки (бо з міста Кам’янське приїжджають вантажівки, які скупують металобрухт), процвітає наркоторгівля, пияцтво, домашнє насилля, відзначаються випадки насилля над дітьми. Можливо, така ситуація склалася через особливості розташування громади: близькість великого міста і одночасно віддаленість (понад 25 кілометрів) до районного центру Кринички, де розміщений відділ Нацполіції. А також – роками «вихована» недовіра до правоохоронних органів, які не боролися з криміналом, а «кришували» його».
Але незважаючи на різну ситуацію з організацією безпечного середовища у різних громадах, Вадим Чепурко вважає, що зі всіх проектів поліції – це найбільш розумний проєкт. Тим паче, що аналогічна практика вже дуже гарно зарекомендувала себе в багатьох країнах, таких як Бельгія, Болгарія, Кіпр, Чехія, Данія, Німеччина, Естонія, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, та США.
P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Безпека в громадах» за фінансової підтримки Freedom House. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я».
