«У нас на районі»: як громадське формування «Безпечне життя» допомагає поліції у забезпеченні громадського порядку в Дніпрі
24 — 06 — 2020
/Дніпро
2873
Юрій Чумак
Юрій Чумак
Автор
всі статті автора

Світлана Рижкова, Олег Биков, членкіня ГФ «Безпечне життя», Олександр Терновий.

Усі фото з архіву Світлани Рижкової та ГФ «Безпечне життя»

Проєкт «Шерифи для нових громад» збирає успішні практики вирішення проблем із організацією безпеки в громадах. При цьому акцент робиться саме на малих та середніх громадах. Однак ми не могли оминути увагою цікавий досвід, набутий у Шевченківському районі м. Дніпра. Там у протидії домашньому насильству (і не тільки!) поліцейським допомагають члени громадського формування з охорони  порядку «Безпечне життя».

З цього приводу ми поспілкувалися з керівником сектору превенції Шевченківського відділення поліції Дніпра, експерткою, що працює у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, та начальником штабу ГФ «Безпечне життя». Не оминули ми й інших питань взаємодії місцевої поліції з громадськими формуваннями.

«Триває звичайна жива робота»

Олександр Терновий, начальник сектору превенції Шевченківського відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області, капітан поліції.

Закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Працював на різних посадах в управлінні боротьби з незаконним обігом наркотиків, кримінальній міліції у справах дітей, старшим дільничним.

– Пане Олександре, можете описати, як складається співпраця працівників превенції Шевченківського відділення поліції з громадськими формуваннями з охорони порядку?

– Наразі в нашому районі «нараховується» 8 громадських формувань, однак 5 із них не працюють, а 2 діють не дуже активно. Найбільш ефективне ГФ – «Безпечне життя». Започаткували його колишні міліціонери та поліцейські, що перебувають на пенсії. Вони розуміють, як ми працюємо, ми розуміємо, що вони роблять. І вони знають, чим та як нам можуть допомогти.

Маємо графік спільних патрулювань. Так, із ГФ «Безпечне життя» до карантину виходили на вулиці двічі на тиждень. Ми провели аналіз та прийшли до висновку: найбільш доцільно проводити патрулювання увечері в спальних районах. Тому й обрали квартали «Тополь-1», «Тополь-2», «Тополь-3» та «Мирний».

Зазвичай, члени ГФ патрулюють у тих мікрорайонах, де вони проживають. Знають там ледь не кожного. Активісти прагнуть, щоб у них на районі був порядок, і нам потрібно, щоб там був порядок. Спільно з ними триває звичайна жива робота.

ГФ «Безпечне життя» планує маршрут разом із поліцейськими

Перед кожним патрулюванням проводимо інструктаж у відділенні поліції або у приміщенні громадського формування. У житловому масиві «Тополь-2» ми маємо 2 кабінети для дільничних та 1 велику кімнату виділено для «Безпечного життя».

Дільничні регулярно проводять зустрічі з громадянами, на них приходять і активісти з громадського формування. Шевченківський район доволі великий, за штатним розписом, за ним закріплено 21 дільничного офіцера поліції*, але фактично зараз їх менше. Трапляється,   в одного дільничного одночасно перебуває в роботі до 150 заяв, справ. Наш район – один із центральних у Дніпрі, тут часто відбуваються мітинги, інші масові громадські заходи. Через те підтримка з боку членів ГФ для нас є неоціненною.

Також маємо цікавий досвід співробітництва – представники ГФ «Безпечне життя» виходять спільно з дільничними на випадки домашнього насильства. І це дуже допомагає.

– Повністю згоден! Пам’ятаю, кілька років тому ЗМІ повідомляли про інцидент у Харкові, тоді поліцейського викликали з приводу насильства в сім’ї, а коли він прибув на місце, злочинець  вбив його та заволодів табельною зброєю… Поміч з боку підготовлених членів громадських формувань у ситуаціях з домашнім насильством може бути дуже вагомою.

– Так, по-перше, значну частку ГФ «Безпечне життя» складають колишні правоохоронці, які мають великий досвід та можуть долучитися до  профілактичних бесід. По-друге, поліцейський не залишається сам-на-сам зі знервованим кривдником. І, по-третє, сама наявність цивільних  при такому візиті до помешкання, де відбулося домашнє насильство, знижує рівень агресії та збільшує довіру при спілкуванні.

До речі, був доволі показовий випадок: чолов’яга час від часу скандалив з дружиною, бо приходив заморений з роботи, не знав, чим зайняти вільний час. Якось сусіди, почувши лайку, викликали поліцію. До оселі прийшов поліцейський разом із членами ГФ «Безпечне життя». Сварка, на щастя, не переросла в насильство. Навпаки, чоловік розговорився із «дружинниками», які розповіли про свою діяльність, що його неабияк зацікавило. І незабаром він прийшов до них із заявою про вступ до лав громадського формування.

Викликали на домашню сварку

– Ви співпрацюєте з ГФ «Безпечне життя» лише в питаннях охорони громадського порядку та профілактики порушень?

– Працюємо не тільки на превенцію правопорушень, але й на запобігання крадіжкам та розповсюдженню наркотиків, а також на виявлення правопорушників. Приміром, тільки за останній час за співпраці з ГФ складено 3 протоколи про адміністративні правопорушення, розпочато 2 кримінальні провадження за ст. 309 Кримінального кодексу України (зберігання наркотичних засобів). Були випадки, коли за орієнтуваннями ми, за допомогою наших помічників з громадського формування, знаходили та затримували тих, хто розшукувався за скоєння злочинів.

– А що необхідно змінити, аби поліпшити ситуацію з забезпеченням публічного порядку в громадах?

– Думаю,  потрібно збільшувати штат дільничних офіцерів поліції, зменшивши на  них навантаження. Ідеально було б, аби дільничний жив саме в тому районі, за яким він закріплений, як це передбачено, зокрема, проєктом «Поліцейський офіцер громади», що впроваджується Нацполіцією в об’єднаних територіальних громадах. Було б добре, аби органи місцевого самоврядування підтримували активних членів громадських формувань, оскільки на одному «голому» ентузіазмі їм складно працювати довгий час.

Певен, що чим тісніше поліція взаємодіятиме з громадськими формуваннями та іншими категоріями, які залучаються до організації громадської безпеки, тим ефективнішою буде робота правоохоронців, і тим безпечніше себе почуватимуть жителі в громадах.

«Зараз робота поліції з громадськими формуваннями ведеться набагато чесніше»

Світлана Рижкова, старший викладач кафедри адміністративного права, процесу та адміністративної діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, майор поліції.

Починала свою службу ще в міліції, на посаді помічника слідчого, працювала інспектором у відділі, що опікувався роботою дільничних у Донецькому міському управлінні міліції. Потім перейшла на роботу у Донецький юридичний інститут, незабаром поступила в ад’юнктуру.

–  Ви – діючий викладач вишу МВС. Звідкіля  обізнані про те, як поставлена робота з громадськими формуваннями у Шевченківському відділенні поліції Дніпра?

– У відомчих вишах системи МВС є така практика, коли викладачів відправляють до підрозділів поліції на 6 місяців, аби, як то кажуть, не втрачали навичок поліцейських. От у рамках такої «актуалізації» я півроку працювала інспектором сектору превенції у Шевченківському відділенні Дніпровського відділу поліції.

– Отже, були, можна сказати, у довготривалому відрядженні. За Вашими спостереженнями, як змістилися акценти у співпраці поліції з громадськими формуваннями?

– Раніше, за часів міліції, таких формувань намагалися створювати якомога більше. Аби продемонструвати їх велику кількість. І ці формування гарно працювали, але нерідко виключно на папері.

А нині ця робота ведеться набагато чесніше. Працівники превенції зацікавлені, щоб залишилися ті ГФ, які реально діють. Не тільки де-юре, але й де-факто. Так, працюючи на актуалізації у Шевченківському відділенні поліції, я підготувала 5 листів. Їх керівництво відділення спрямувало до Дніпровської міської ради, щоб їхній реєструючий орган звернувся до суду з заявами про припинення діяльності цих «мертвих» формувань – відповідно до ст. 8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону». Тобто, ми провели перевірки по 5 ГФ і прийшли до висновку про необхідність скасування їхньої реєстрації.

Також ми ініціювали, щоб в осіб, які «числилися» у цих формуваннях, але, зрозуміло, ніякої роботи не вели, анулювали дозволи на травматичну зброю.

Що характерно, їхні керівники самі зраділи, що ми вирішили припинити діяльність їхніх ГФ. Деякі з них були створені у важкі часи 2014-го року. Добровольці, які йшли в АТО, намагалися собі здобути якогось визначеного статусу, тому тоді активно створювалися нові громадські формування. А в інших, як то кажуть, запал «перегорів».

З тих, хто залишилися, найбільш дієве – «Безпечне життя». У них не тільки правильна назва (адже «Безпека громадян – це шлях до успіху громади»), але й хороша ідея, закладена при заснуванні – залучати пенсіонерів-правоохоронців до такої діяльності.

Книжки від «Шерифів» – дніпровським «шерифам»

Зауважу,  під час актуалізації я вручила представникам цього ГФ та Олександрові Терновому книги «Успішні практики безпеки. Український масштаб», випущені в рамках проєкту «Шерифи для нових громад». Це  видання стало для них  настільними, адже дає чимало корисних порад.

«Потрібно мати правильний підхід до людей, адже всі хочуть жити у безпеці і мирі»

Олег Биков, начальник штабу ГФ «Безпечне життя», пенсіонер Національної поліції.

Працював дільничним, оперуповноваженим, закінчував службу у черговій частині Дніпровського відділу поліції.

– Пане Олеже, чому Ви, вже перебуваючи на пенсії, вирішили повернутися до правоохоронної діяльності? Та ще й на громадських засадах?

– Знаєте, коли люди постійно активні, вони просто не можуть сидіти вдома без діла. Більше року тому зібралося кілька колишніх колег по роботі в поліції, вирішили створити громадське формування на базі Шевченківського району Дніпра, щоб приносити користь суспільству. Зареєстрували організацію «Безпечне життя» в лютому минулого року.

Домовилися розпочати саме зі «спальних» мікрорайонів. Бо там бувало, що в перехожих зривали золоті ланцюги, сумки виривали, на жінок нападали. Ми одягнули всіх наших «дружинників» у світловідбивні жилети. Спочатку виходили разом із патрульною поліцією, але вони переважно представлені атопатрулями, які, до того ж, нерідко спрямовують до інших районів… Тому налагодили співпрацю з дільничними Шевченківського відділення поліції. І вже через місяць представники «неблагополучних прошарків населення» при виді наших жилеток почали розбігатися.

Розпивання алкоголю в громадському місці

Наразі у ГФ «за штатом» 50 членів, основний кістяк склали колишні працівники міліції/поліції, а потім до нас підтягнулася молодь.

– Розкажіть більш докладно про свою діяльність!

– Графік чергувань плануємо, виходячи з того, коли хто з членів ГФ може, має вільний час. Узгоджуємо з поліцією та разом виходимо. Перед патрулюванням я та працівник поліції проводимо інструктаж. Бувало, що нас запрошували охороняти громадський порядок під час масових заходів, зборів.

Ми не раз виїжджали на випадки домашнього насильства. На чому? На моїй власній автівці. Поліцейський, коли відчуває, що ми можемо підставити йому своє плече, діє впевненіше. 

Також були присутніми при вилученні наркотиків, допомагали закривати «наливайки». Якось дільничний приїхав перевіряти місце, де торгували алкоголем без ліцензії. Раптом з’явилися 2 молодики «спортивної статури», біцепси завбільшки із голову. Миттю приїхали ми – і конфлікт вичерпався. Поліція вилучила незаконну продукцію, наклала штраф…

Скільки ми розкрили злочинів? – Нам не цікава статистика, для нас є важливою сама робота. Проте, знаю, що чимала кількість адмінпротоколів, які складалися дільничними в нашому районі – за нашої участі.

Під час карантину скоротили залучення представників громадського формування до патрулювання. Тоді ми підключилися до волонтерської діяльності – розвозили продуктові набори людям похилого віку, старшим за 70 років. А нині вже члени ГФ телефонують: «Коли ми знову вийдемо на патрулювання?».

– А як Вам вдається так поставити діло, що люди, навіть не отримуючи матеріального зиску, готові активно працювати?

– Скрізь є небайдужі громадяни, які хочуть, щоб їхні жінки спокійно поверталися додому з зупинки і на них ніхто не нападав, щоб дітей у дворах ніхто не кривдив... І завдання керівництва громадського формування – організувати роботу, щоб люди були   зацікавлені. Потрібно мати правильний підхід, адже всі хочуть жити у безпеці і мирі.

Бабусі знають все

Були й такі, що приходили, питали: «А скільки ви платите?» – і одразу йшли, дізнавшись, що  діємо на громадських засадах. Але є чимало й зворотних прикладів. Так, один чоловік з мікрорайону Мирний дізнався про нас, приїхав, познайомився. Сказав: «Я організую 12 чоловіків, які хочуть у нас забезпечити порядок». І виконав обіцянку.

– А з ким у вашого громадського формування ще налагоджена взаємодія?

– З владниками особливого контакту немає. Щоправда, коли підбивали підсумки минулого року, міська рада вручила грамоти та подяки шістьом нашим, плюс ще Головне управління Національної поліції відзначило трьох. ГУНП проводить із членами нашого ГФ навчання з правових питань – десь раз на півроку. Також меценат допоміг із оснащенням кабінету.

Крім того, з нами проводили заняття медики. Тепер деякі наші «співробітники» вміють надавати першу  допомогу. Наприклад, коли дитина впала з велосипеда. Комусь «зеленкою» помазали, когось перебинтували… Відтепер кожен патруль має аптечку. 

Знадобилась перев’язка

Також всі при патрулюванні одягнуті в жилети з логотипом «Безпечне життя», мають посвідчення члена ГФ і паспорт. Принципово не беремо з собою травматичну зброю. За потреби я з офісу зі своєю можу приїхати. Але  поки такої необхідності не виникало.

Показово: коли познайомився зі Світланою Рижковою, від неї дізнався, що в нас на районі, виявляється, чимало таких формувань. Але в роботі їх бачити не доводилося.

*Населення Шевченківського району Дніпра складає майже 160 тис. Відповідно до «Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції», затвердженої наказом МВС від 28.07.2017 № 650, територія, що обслуговується ДОП (поліцейська дільниця), повинна мати чисельність населення, що не перевищує 6 тис. осіб у сільській місцевості та 7 тис. осіб – у містах.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
339
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
295
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
315
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
391
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
300
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
341
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
426
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
319
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
374
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook