А селяни цю новацію розглядають дуже прискіпливо, адже бюджети переважно не такі вже й великі, аби витрачати їх на «кота у мішку», - рахують кожну копійчину. До того ж в останні роки вони звикли покладатися більше на власні сили, аніж на допомогу правоохоронних органів. І тому доволі скептично ставляться до схвальних відгуків щодо реалізації проєкту Нацполіції «Поліцейський офіцер громади», запровадженого в Дніпропетровській області  на кошти американських платників податків.

Редакція онлайн газети «Вгору» та юристи двох херсонських організацій (Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров’я» та громадська організація «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір») вже більше двох років опікуються темою безпеки у малих громадах. Адже в результаті реформування міліції і судів діяльність правоохоронних органів була майже паралізована, а профілактика та боротьба зі злочинністю стали напрямками правоохоронної роботи, про які вже мало хто згадував. Тож люди самі були вимушені для власного порятунку вигадувати різні засоби захисту від бешкетників та злочинців.

На сайті «Вгору» є окремий розділ, який так і називається «Безпека в громадах». Також створено інформаційну платформу «Шерифи для нових громад», де є вся інформація/аналітика/документи, систематизовані під час дослідження.  У часописі  є інформація про місцевих цивільних охоронців правопорядку та їх контакти для обміну досвідом. Ми видали збірку «Успішні практики безпеки: український масштаб», яку керівництво Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ рекомендувало використати в навчальному процесі на факультеті підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності.

Тож  нашу команду теж дуже зацікавив новий проєкт Нацполіції «Поліцейський офіцер громади», який в кінці травня розпочався  в 21 ОТГ Дніпропетровської області. Тому ми телефонували головам громад,  офіцерам, місцевим жителям, консультувалися з різними експертами, вивчали дослідження інших організацій. Дізнавалися, як цей проєкт впроваджується на практиці, які є перепони, які результати відчувають місцеві жителі. І про це все писали та розповідали на зустрічах з головами громад Херсонщини, місцевими активістам та дільничними. 

Але на дуже багато питань так і не вдалося знайти відповіді:

- Чому було обрано саме такий формат служби та повноважень поліцейських офіцерів громад – «чотири в одному», тобто і дільничний, і ювенальна превенція, і патрульна поліція, й дозвільна служба? Бо в деяких країнах на місцевих представників правоохоронних органів покладається ще й повноваження служби пробації, виконавчої служби та інші. А в селах не вистачає не лише представників правоохоронних служб, а й представників пробації та виконавців судових рішень теж.

- Раніше в кожного дільничного були напарники – сержант міліції та цивільний добровільний помічник дільничного, який мав соціальний захист та деякі повноваження. Під час реформування дільничні спочатку «втратили» колегу, а потім втратив чинність наказ про добровільних помічників. Наразі дільничні, як і ПОГ, офіційно можуть залучити до співпраці лише членів громадського формування. Але знайти у селах достатньо  людей для створення громадського формування: адекватних, шанованих, та готових витрачати свій особистий час та свої ресурси на благо громади – дуже важко.  Чи планується на законодавчому рівні повернути хоча б особистий варіант співпраці поліції з цивільними, а не лише колективний? Якщо так, то як? Що для цього потрібно? Якщо ні, то чому?

- Чи враховувалося психологічне та службове навантаження на одного поліцейського офіцера громади, який має цілодобово обслуговувати 6 тисяч населення? Якщо так, то яким чином? І чи передбачені якісь заходи, щоб виконуючи свої обов’язки, офіцер «не вигорів», не постраждав фізично, та не втратив свою родину через те, що «одружився на громаді»?

- Багатьох голів ОТГ бентежить питання щодо подвійного підпорядкування. Найбільше це стосується «побутових» питань: забезпечення паливо-мастильними матеріалами, житлом й можливості заохочувати своїх офіцерів.  Наразі громада не може напряму оплачувати пальне, крім того, не в кожному селі (та й навіть у центрі громади) є АЗС операторів ринку, які виграли тендер на забезпечення пальним автівок, що перебувають на балансі поліції. Через те виникають складнощі. Крім того, не можуть оплатити та зробити на місці дрібний ремонт машини, її потрібно «тягнути» з громади до автогосподарства поліції. Не можуть виписати премії. Не знають, чи можна службове житло, виділене офіцеру, згодом передати йому у власність, щоб  так  теж заохотити його залишитися у громаді. Чи планується якось вирішити або хоча б спростити ці перешкоди? Якщо так, то як? І що для цього потрібно?

- Керівники громад також скептично ставляться до обіцянки не залучати їх офіцерів   до іншої роботи, не пов’язаної з основними завданнями. І на це вже є підстави. Отже, чи є гарантії щодо цього аспекту? Чи не постраждають офіцери, якщо будуть і надалі відмовлятися від виконання вказівок, не передбачених їх повноваженнями?  Чи передбачено механізми впливу на місцеве керівництво поліції, яке порушує умови, зазначені у Меморандумі? Якщо так, які саме?

- Наразі в глибинку поліція майже не доїжджає, її бачать лише тоді, коли трапилося щось надзвичайне. Тобто з’являється переважно група швидкого реагування, яка фіксує подію. Тож обрати свого ПОГ серед працівників правоохоронних органів дуже важко. Втім, є місцеві жителі, яких поважають, до яких дослухаються, і які згодні подати свою кандидатуру на конкурс. Однак досвіду роботи в поліції не мають. Чи можна скоротити/спростити умови – попередній рік роботи у поліції? Адже громада хоче бачити на цій посаді саме цю людину.

- Як і дільничні, ПОГ не можуть «дослужитися до генерала», навіть до підполковника, як це було раніше. Лише до капітана. Це, на думку громад, зовсім не стимулює офіцера залишитися працювати на території на постійній основі, підриває престиж служби. Чи можна сподіватися на зміни? Якщо так, то на які саме? Що для цього потрібно?

Всі ці та інші питання ми передали  одному з авторів проєкту, начальнику управління Департаменту превентивної діяльності Нацполіції України Сергію Віталійовичу Альошкіну.

Чекаємо на відповіді.

P.S. Публікація підготовлена в рамках проекту «Безпека в громадах» за фінансової підтримки Freedom House. Проект реалізується Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я».