Проєкт «Шерифи для нових громад» збирає відомості про успішний досвід у вирішенні проблем із забезпечення публічної безпеки в громадах. А також активно вивчає питання запобігання й протидії домашньому насильству, зокрема дітей, оскільки цей вид насилля є суттєвим чинником, що впливає на загальну безпекову ситуацію в кожній громаді України.

Автор фото – Deutsche Welle

Під час літніх канікул діти наражаються на небезпеку домашнього насильства більше, ніж коли вони навчаються та ходять до школи.

Ми звернулися до Національної поліції із запитом*, в якому просили надати наступну інформацію:

1. Скільки всього було зафіксовано звернень про жорстоке поводження з дітьми (стосовно яких вчинено домашнє насильство або існує реальна загроза його вчинення, та сімей, у яких діти зазнали насильства) в Україні у 2020 році та за 5 місяців 2021 року?

2. Скільки осіб в Україні було притягнуто до адміністративної відповідальності за домашнє насильство стосовно дітей за статтею 173-2 КУпАП у 2020 році та за 5 місяців 2021 року?

З огляду на те, що Нацполіція не надіслала відповіді на інформаційний запит, ми звернулися вже до Міністерства внутрішніх справ з проханням сприяти відновленню порушеного права на доступ до публічної інформації шляхом надання запитуваних нами відомостей (з корекцією запитуваної інформації за І півріччя 2021 року, а не за 5 місяців).

І у відповідь отримали одразу два листи:

1. У Департаменті інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України нам повідомили, що за 2020 рік органами поліції зареєстровано 3 433 заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події, пов’язані з домашнім насильством, подані дітьми. За 5 місяців 2021 року зареєстровано 1 829 таких заяв і повідомлень, у тому числі 331 подано дітьми, які заявляють, що постраждали.

2. У Департаменті превентивної діяльності Нацполіції поінформували, що за 6 місяців 2021 року до органів поліції надійшло 688 звернень дітей про факти вчинення стосовно них домашнього насильства та 2 959 звернень подано дітьми щодо вчиненого домашнього насильства відносно інших осіб.

При цьому, дізнатися кількість осіб, що були притягнуті до відповідальності за таке гидке правопорушення як домашнє насильство щодо дітей, нам не вдалося, позаяк Нацполіція вказала, що «інші запитувані відомості формами звітності не передбачені».

Втім, і отримані цифри є напрочуд наочними. Як бачимо, за даними Нацполіції, у червні (6-му місяці) 2021 року поступило вдвічі більше: 688 мінус 331 дорівнює 357 звернень від дітей про вчинення щодо них домашнього насильства, ніж за попередні 5 місяців поточного року (було 331). Це може свідчити про те, що під час літніх канікул, залишаючись вдома, діти наражаються на небезпеку домашнього насильства значно більше, ніж тоді, коли вони навчаються та ходять до школи.

Ця ситуація є схожою з тією, що панувала під час запровадження карантину в березні минулого року (див.: «Домашнє насильство під час карантину: страждають діти»). Нагадаємо, тоді громадська організація «Ла Страда – Україна» у відповідь на наш запит надала інфографіку, з якої слідує, що на Національну дитячу «гарячу» лінію організації в березні 2020 року надійшло 6 812 звернень (у той час як у лютому їх було всього 1 629). І майже 40% з них стосувалися саме насильства та жорстокого поводження з дітьми та комерційної експлуатації дітей.

Зауважимо, що офіційні дані, надані Національною поліцією, вочевидь, не в повній мірі відображають ситуацію з кількістю постраждалих від домашнього насильства дітей, адже стосуються лише тих випадків, коли дитина сама заявила про вчинення домашнього насильства. Втім, неповнолітні часто соромляться або бояться розповісти про те, що з них знущалися. Основними причинами не звернення дітей до правоохоронних органів експерти вважають страх помсти кривдника, сором перед оточенням, зневіра в можливість захисту, небажання згадувати та говорити про травмуючі події, а іноді діти просто не знають іншого ставлення до себе, а тому вважають його «нормою»…

Олексій Лазаренко

Прокоментувати отримані нами відомості ми попросили віце-президента Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей», колишнього начальника Департаменту кримінальної міліції у справах дітей МВС України Олексія Лазаренка:

– Слід зазначити, що ці цифри напевно є неповними, адже дитина у віці, скажімо, 7–9 років навряд чи в змозі подати заяву до поліції… Звичайно, шкільні канікули – це період, коли збільшується кількість випадків домашнього насильства стосовно дітей, і кількість правопорушень щодо неповнолітніх взагалі. При цьому, коли діти ходили до школи, педагоги, в разі виявлення ознак домашнього насильства, мали б повідомляти про це поліцію, а під час канікул такий додатковий нагляд, звісно, не здійснюється.

Однак ми можемо зробити висновок про те, що в Україні пробуксовує система, яка має захищати права дітей. В новоутворених нових сільських територіальних громадах фактично зникли служби у справах дітей – їх, через брак коштів, об’єднали зі структурами, що займаються молоддю, з соціальними службами, розмили їхні функції.

До того ж, створена на рівні держави Національна соціальна сервісна служба України й не ставить задачі займатися профілактикою домашнього насильства, вона виключно надає соціальні послуги. Родина, яка відчуває негаразди, має звернутися до соціальних служб, і ті вже вирішують, чи потрібна цій сім’ї відповідна соціальна послуга. Щось на кшталт «спасіння потопаючих є справою рук самих потопаючих».

Отже, як з боку держави, так і з боку територіальних громад контроль за цим питанням відтепер мінімальний. І виходить, що система захисту дітей («child protection») у нас напівзруйнована…

– Ми тепер знаємо: коли діти йдуть на канікули, можна очікувати збільшення випадків домашнього насильства щодо них. А що все ж таки можна зробити, аби зменшити цю негативну тенденцію?

– Для профілактики ми маємо забезпечити, аби діти не вешталися де завгодно на канікулах (щоб потім батьки не «наказували» їх за це, застосовуючи насилля), а також і не сиділи весь час удома (що аж ніяк не йде на користь їх здоров’ю). Раніше багато дітей у червні, як правило, перебували у пришкільних, дитячих чи оздоровчих таборах. Зараз, за умов поширення коронавірусної інфекції, більшість із цих закладів не працює, а дітей просто розпустили по домівках.

Тому громади мають продумати на час канікул для дітей більш змістовне дозвілля, мусять працювати клуби, секції, коворкінги, де б дітлахи та підлітки могли з користю проводити час. Також це в певній мірі може знизити в родинах напругу, яку породжують соціально-економічні проблеми. Умовно кажучи, мати, яка працює на трьох роботах, з більшим розумінням поставиться до власної дитини, яка зайнята чимось корисним, ніж уколи безцільно «вбиває час».

– Неодноразово доводилося бачити: напередодні канікул дітям видають брошури з питань безпеки, приміром, щодо правил поводження на воді, перестороги щодо можливого випадання з вікна, попередження про підвищену увагу під час знаходження на залізниці тощо. А чи проводяться напередодні канікул інструктажі для дітей та батьків відносно попередження домашнього насильства?

– Ні. Оскільки на школу не покладено цей обов’язок. Нечисленним підрозділам ювенальної превенції Національної поліції в пріоритет ставляться запобіжні заходи щодо підліткової злочинності, самовільного залишення домівок. А до профілактики домашнього насильства, як то кажуть, часто не доходять руки.

Через те б я порадив, щоб освітяни разом із ювенальної превенцією перед канікулами проводили зустрічі з батьками, роз’яснювали їм законодавчі й психологічні аспекти домашнього насильства та ділилися «секретами» стосовно того, як його можна запобігти біди. А дітям видавалися б пам’ятки з номерами Національної дитячої «гарячої» лінії, куди у разі потреби вони можуть зателефонувати та попросити пораду або допомогу.

До речі, Національна дитяча гаряча лінія:

- 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів);

- Короткий номер 116 111 (безкоштовно з мобільних телефонів).

Довідково:

Дії поліції під час реагування на факти домашнього насильства та захисту прав дітей регламентують:

- Закон України «Про Національну поліцію»;

- Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;

- постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. №658 «Про затвердження Положення взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»;

- постанова КМУ від 03.10.2018 р. №800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю»;

- постанова КМУ від 01.06.2020 р. №585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах»;

- наказ Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 р. №654 «Про затвердження порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника»;

- наказ МВС України від 25.02.2019 р. №124 «Про затвердження Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України»;

- наказ Міністерства соціальної політики України та МВС України від 13.03.2019 р. №369/180 «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства»

- наказ МВС України від 27.04.2020 р. №357 «Про затвердження Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного реагування в органах (підрозділах) Національної поліції України».

* Відповідно до ст. 34 Конституції України та Закону України «Про доступ до публічної інформації»