Як харків'яни просувають херсонський досвід з профілактики правопорушень
11 — 05 — 2018
/Харків
2224
Юрій Чумак
Юрій Чумак
Автор
всі статті автора

Інна Прохоренко - начальник відділу організації надання послуг роботодавцям Харківського обласного центру зайнятості. Фото Юрія Чумака: Інна Прохоренко - начальник відділу організації надання послуг роботодавцям Харківського обласного центру зайнятості.

«Завдяки організованим нами громадським роботам відбувається профілактика правопорушень», – Харківський обласний центр зайнятості.

Інтерв’ю з начальником відділу організації надання послуг роботодавцям Харківського обласного центру зайнятості Інною Прохоренко. Спілкувався координатор проекту «Шерифи для нових громад» по Харківській області Юрій Чумак:

– Я хотів би з Вами поговорити з приводу досвіду Харківщини у запровадженні програм для безробітних, які приймали участь у громадських роботах за видом «інформування щодо запобігання порушень громадського порядку».

– Це є важливий проект, яким ми почали займатися з 2012 року, коли отримали пакет документів з Херсонської області. Де було цікаво описано, яким чином безробітні, які перебувають на обліку, за рахунок участі в громадських роботах залучаються до охорони правопорядку.

Цей напрямок роботи – дуже актуальний. Особливо – у сільській місцевості, де наразі йде скорочення чисельності працівників поліції, дільничних інспекторів.

Дана програма з інформування щодо запобігання порушень громадського порядку реалізується центрами зайнятості, але вона напряму залежить від органів місцевого самоврядування. Бо згідно з чинним законодавством саме міські, селищні та сільські ради мають право приймати рішення щодо організації громадських робіт, а ми сприяємо їх виконанню.

– Вони дають замовлення на те, які напрямки громадських робіт є потрібними громаді?

– Так, вони на своїх сесіях приймають рішення, в яких визначають замовлення на ти види громадських робіт, які вважають за доцільне використовувати у своїх громадах. Крім цього, визначаються роботодавці, які матимуть право бути залученими до здійснення громадських робіт. Одним із таких роботодавців, до речі, може виступати й виконком місцевої ради, який організовує такі роботи.

– А як вирішується питання з фінансуванням робіт?

– Важливий аспект – це кошти, які виділяються на проведення громадських робіт. З 2013 року, зі вступом у силу нового Закону України «Про зайнятість населення», служба зайнятості не мала права 100-відсотково фінансувати громадські роботи. У 2013 році введено порядок паритетності фінансування, тобто 50% коштів виділяє місцева рада, і 50% – за рахунок коштів нашого фонду. Ця норма Закону пізніше була скасована. Зараз немає такої суворої вимоги щодо фінансування за принципом 50/50. Разом з тим у Законі зазначено, що, в першу чергу, ми фінансуємо ті місцеві ради, які виділяють кошти.

 – Тобто, ви фактично дофінансовуєте тих, хто демонструє свою зацікавленість?

– Авжеж. У Харківській області традиційно вже склалося, що ми фінансуємо 50/50. А в минулому році навіть коштів місцевих бюджетів залучалося більше, ніж 50%. Громади стають більш спроможними і в змозі відшуковувати такі кошти.

– Хто долучаються до цих громадських робіт – особи, що стоять на обліках у центрах зайнятості?

– Так, ті, які перебувають на обліку. Що таке взагалі громадські роботи від центрів зайнятості? – Це тимчасова зайнятість для тих безробітних осіб, яких ми не можемо на теперішній час забезпечити постійною роботою. І вони при цьому не знімаються з обліку, продовжують отримувати допомогу з безробіття. В Законі написано, що це додаткова мотивація до праці. І одночасно – додаткове матеріальне стимулювання. Щоб люди не втрачали робочих навичок, зв’язків із колективом.

– Який термін, на який залучається людина на такі громадські роботи?

– Безробітний може за рік працювати на громадських роботах не більше 180 днів. Ці дні можуть бути поспіль, а можуть – і «розкидані» протягом року.

– А як оплачуються громадські роботи?

– В залежності від їх виду. Можуть бути некваліфіковані роботи на кшталт прибирання вулиць, підсобні тощо. Тоді за місяць така людина отримує мінімальну зарплату. Це також залежить від роботодавця – того органу, який організовує роботи. Громадські роботи з інформування щодо запобігання порушень громадського порядку організовувалися на базі місцевих рад, тому оплата могла бути різною – в залежності від того, як це визначила відповідна рада – це їх право. Як правило, така оплата була не набагато більшою від мінімальної зарплати.

– А що безробітні роблять під час виконання робіт з інформування щодо запобігання порушень громадського порядку, які функції виконують?

– По-перше, я хочу звернути увагу, що залучити до таких робіт ми не можемо просто «першого-ліпшого», який перебуває на обліку. Спочатку людина проходить відбір, тестування на предмет того, чи може вона займатися такою роботою. І тільки тоді, коли особа отримає відповідний висновок, із нею місцевою радою укладається договір на виконання робіт. І це не може бути роботою, пов’язаною з небезпекою для життя – такі працівники не залучаються на затримання, блокування, вивільнення… Вони займаються профілактикою правопорушень. Це зустрічі в школах, з учнівською молоддю, відвідування «неблагополучних» сімей, сімей із складними життєвими обставинами, де є зловживання алкоголем або наркотичними речовинами, домашнє насильство тощо. І під час відвідувань проходять бесіди з попередження правопорушень. Таким чином відбувається попередження тих негативних проявів, які б могли статися.

Але ж для того, аби йти займатися профілактикою порушень громадського порядку, вони ж мусять десь цьому навчитися.

– Абсолютно вірно. Вони 3 тижні готуються до виконання цих робіт. Їх навчають поліцейські, з ними займаються у відділках. А потім вони й працюють у тісній співпраці із поліцейськими. Таку особу не можна назвати помічником дільничного, але він працює поряд. І це піднімає соціальний статус людини: вона трудиться, приносить користь суспільству, відчуває себе потрібною. До речі, цей вид робіт був активізований з 2015 року, коли до нас стали приходити військові, яких демобілізували з АТО. І нерідко ми саме їм пропонували таку роботу. У них є чималий авторитет, і підлітки прислухаються до них.

А в 2018 році де в Харківській області органи місцевого самоврядування прийняти рішення про необхідність такого виду громадських робіт?

– Наразі тільки у місті Краснограді. Там і минулого року працювала така програма. А раніше долучалися і громади Барвінківського, Валківського та інших районів області. На жаль, ми бачимо тенденцію до зниження кількості рад, які приймають рішення про необхідність такого виду громадських робіт. Я не думаю, що це пов’язано з нестачею коштів...

Певна: в сільській місцевості такі програми дуже необхідні! І для всіх сільських та селищних рад ми проводили інформаційну роботу, об’їжджали кожний район, організовували круглі столи. Також директори базових центрів зайнятості на місцях донесли цю інформацію. Але місцеві ради, як правило, кошти на громадські роботи виділяють «на благоустрій», тобто, на прибирання тощо.

Звісно, вони ж бачать короткостроковий ефект: сьогодні підмели вулицю, побілили паркани – воно видно. А результати діяльності, спрямованої на профілактику правопорушень, яка здійснюється у довгостроковій перспективі – не одразу є наочними.

– Хочу підкреслити, що сама організація таких громадських робіт – це унікальна можливість безробітним проявити себе та отримати додатковий заробіток, а громадам та поліції – здобути помічників у вирішенні безпекових проблем. І ми можемо допомогти не тільки людьми, але й грошима, тому закликаємо голів сільських та селищних рад не нехтувати можливістю співпрацювати зі службою зайнятості!

Довідково: За сприяння служби зайнятості у громадських роботах за видом «Інформування населення щодо недопущень громадського порядку» в останні роки на Харківщині брали участь 35 безробітних осіб: у 2015 р. – 9 чол., у 2016 р. – 13 чол., у 2017 р. – 13 чол. Такі громадські роботи проводилися у Барвінківському, Валківському, Дворічанському, Зміївському, Красноградському та Чугуївському районах.

Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду «Відродження» та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
746
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
617
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
637
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
673
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
952
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
881
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
949
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
698
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
781
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook