Як співпрацювати громадам із Національною поліцією на Харківщині? Про це говорили на круглому столі «Чому гальмується реформа поліції? Досвід співпраці місцевих громад та Національної поліції Харківщини», що відбувся 23 травня у медіацентрі «Накипело».

Учасники – науковці, громадські діячі, працівники поліції, представники об’єднаних територіальних громад, журналісти – обговорили, як рухається реформування Національної поліції і як це впливає на роботу поліції в Харківській області, як взаємодіють територіальні громади та поліцейські, якими є перспективи співпраці правоохоронців з громадськістю.

На початку заходу політичний аналітик фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Андрій Сухарина представив результати соціологічного дослідження, нещодавно проведеного Фондом. Воно засвідчило, що рівень недовіри до Національної поліції на сьогоднішній день складає мінус 45%. При цьому і Патрульна поліція, яка ще у 2016 році мала баланс довіри на рівні 20%, теж «пішла в мінус». З одного боку, така тенденція є вже достатньо традиційною для України, коли громадяни, в очікуванні позитивних результатів певної реформи, надають відповідним структурам аванс довіри, а потім він швидко закінчується. А з іншого, це свідчить про певні проблеми недореформованої Національної поліції.

На думку журналіста Дмитра Овсянкіна, це є наслідком роботи поліції на пресловуті «показники» щодо розкриття злочинів. А люди не стільки хочуть, аби поліція виявляла кримінальні правопорушення, що вже відбулися, скільки прагнуть, аби були створені умови, за яких би злочинів не було.

Ольга Мірошник – голова Фонду місцевої демократії, Олена Копіна – керівник проекту «Діалог поліції та громади» та Олексій Сердюк – заступник завідувача науково-дослідної лабораторії з проблем протидії злочинності Харківського національного університету внутрішніх справ – презентували видання «Діалог поліції та громади як соціальна технологія впровадження принципів Community Policing у місцевій громаді» та розповіли про труднощі і проблемні аспекти налагодження соціального діалогу й співпраці між громадою та поліцією.

А підприємець та громадський активіст Вадим Мохов повідав про своє бачення концепції «безпечна громада», яка поєднує питання забезпечення охорони громадського порядку, захисту населення від надзвичайних ситуацій та екологічну безпеку.

Цікавим був виступ голови громадського формування з охорони громадського порядку «Корпус громадської безпеки» Володимира Степаненка. Він як колишній начальник райвідділу міліції, що має неабиякий досвід правоохоронної роботи, виступив ініціатором об’єднання у Дергачівському районі людей, небайдужих до питань забезпечення правопорядку. І зараз «Корпус громадської безпеки» налічує 191 чол., активно співпрацює з поліцією, органами влади та місцевого самоврядування, приймає участь у патрулюванні вулиць тощо.

«Говорячи просто, відчуття безпеки – це коли ти йдеш вулицею вечором, і в тебе похмурі люди не питають «прикурити». Ми прагнемо, аби наші громадяни почували себе безпечними у своїх громадах, – зазначив В. Степаненко.

Голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА», координатор проекту «Шерифи для нових громад» по Харківській області Юрій Чумак докладно зупинився на питанні вирішення безпекових проблем у громадах на засадах чинного законодавства України. Він оповів про те, як учасники проекту вивчають досвід діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, інспекторів сільрад або ОТГ з охорони правопорядку, осіб, які виконують громадські роботи за видом інформування щодо запобігання порушень громадського порядку від центрів зайнятості.

Усіх їх умовно можна назвати «шерифами», оскільки, не будучи кадровими поліцейськими, вони, маючи авторитет серед місцевого населення, здійснюють додаткові функції з охорони громадського порядку.

Раніше ще існували громадські помічники дільничних інспекторів міліції, втім, із переходом міліції до поліції, вони «загубилися». І на сьогодні діяльність добровільних помічників дільничних офіцерів поліції нормативно не врегульована.

«Зі створенням спроможних ОТГ, які зацікавленні у забезпеченні громадської безпеки на своїх територіях, їх очільникам та депутатам корисно буде знати вітчизняний досвід у даній царині. Знати та використовувати на практиці», – підкреслив Ю. Чумак.

Його підтримала Соломія Рожко, спеціаліст з питань регіонального співробітництва Консультативної місії Європейського Союзу, яка зауважила, що ОТГ надають більше можливостей задля того, аби громадяни могли реалізувати своє право на безпечне місце проживання.

«Коли обраний сільський, селищний, міський голова, який підзвітний об’єднаній територіальній громаді, коли є кошти в бюджеті, ОТГ може та повинна турбуватися про питання громадської безпеки. Адже наша безпека – в наших руках», – наголосила С. Рожко.