Взаємодія з місцевими мешканцями – запорука успішної роботи поліцейських офіцерів громад Харківщини
03 — 02 — 2024
/Харків
143
Анна Щидловська
Анна Щидловська
Автор
всі статті автора

Про роботу під час війни розповідає поліцейський офіцер Чкаловської селищної територіальної громади на Харківщини майор поліції Олександр Настенко.

Від волонтерства до допомоги ЗСУ і партизанам

Посаду офіцера поліції Чкаловської громади Олександр обійняв у 2020 році. І відтоді продовжує там нести службу.

Коли в березні росіяни окупували Чкаловське, Олександр перебував удома. Як він розповідає, весь час намагався бути поміж людей, спостерігав за тим, що відбувається в селищі. З черговою частиною та керівництвом підтримував телефонний зв’язок і, не одягаючи форми, фактично продовжував виконувати свої обов’язки. Допомагав селянам і як волонтер – мав схованку, де отримане на бійні місцевого комбінату безплатне м’ясо роздавав людям. Також передавав координати ворога Службі Безпеки України, допомагав партизанам в організації диверсій.


Поліцейський офіцер громади майор поліції Олександр Настенко

Він розповідає:

Після одного з боїв на місці зіткнення я знайшов дві рапіри (снаряди – ред.). Привіз їх до поліцейської станції, потім передав місцевим партизанам, які зробили фугасний заряд і влаштували засідку.

Окупанти про таку діяльність Олександра не знали. Бо коли його затримали, сподівалися змусити його співпрацювати. Закрили на день в підвалі, тиснули психологічно, застосовували й фізичну силу, а тоді відпустили, давши час на роздуми.

Утім, Олександр не став зволікати, а ризикнув і виїхав на підконтрольну Україні територію автобусом, що перевозив гуманітарні вантажі й людей.

Виїхавши з селища Чкаловського, він опинився на неокупованій території своєї ж громади. Там його зустрів напарник Ярослав Маланка, забрав до себе додому, придбав для Олександра форму і з цього моменту вони все робили разом


Олександр Настенко та його напарник Ярослав Маланка

Вільна частина Чкаловської громади перебувала в сірій зоні. Тож її мешканці потребували допомоги з харчуванням і багатьма іншими речами.

Ми привозили хліб, харчі, засоби гігієни. Це тривало десь пів року. З вересня ми разом з 14-ю бригадою пішли у контрнаступ. А 7 вересня вже зайшли на деокуповану територію громади, – розповідає Олександр і уточнює, що під час контрнаступу вони не йшли пліч-о-пліч з військовими, а проводили фільтраційні заходи.

За його словами, не всі російські війська вийшли з території громади. Частина військовослужбовців РФ переховувалися. Опитавши місцевих під час фільтрації, поліцейським офіцерам вдалося затримати декількох росіян.

Під час фільтраційних заходів місцевих мешканців розпитували й про мінні поля, залишені окупантами, і можливе розташування ворожих складів зі зброєю. Після того багато зброї зі складів, знайдених на території громади, одразу ж опинилися в руках українських військових.

Щодо виявлення колаборантів, то, за словами Олександра, люди переважно самі приходять і розповідають про тих, хто спілкувався з росіянами, хто їм допомагав, підказував, куди можна заселитися.


Зброя залишена окупантами

Повинні розв’язувати всі проблеми громади

Як згадує Олександр Настенко, під навчального курсу майбутнім офіцерам громад розповідали, що вони повинні розв’язувати абсолютно всі проблемні питання в громадах – від А до Я. Але в мирному житті це не відчувалося так, як у час війни.

Він стверджує, що уповноважений реагувати абсолютно на всі події,  на ввіреній йому території, хіба що не розслідує тяжких злочинів. І згадує, як упродовж першого місяця після деокупації вони з напарником були єдиним джерелом влади в громаді. 

Самі тоді завозили гуманітарну допомогу, складали списки тих, хто її потребував, і розподіляли між громадянами.


Надання гуманітарної допомоги населенню

Ще до звільнення громади, у травні, ПОГи долучалися до евакуації мешканців окупованого Чкаловського через смт Печеніги.

Я допомагав людям перебиратися через дамбу до автобусів, а далі їх розвозили, – згадує Олександр.

Чкаловська громада потерпала й досі потерпає від обстрілів армії РФ. Поліцейські офіцери виїздять на виклики громадян, чиї домівки постраждали, фіксують наслідки ударів і передають інформацію до райвідділу.

Щодо характерних для мирного часу злочинів, то, за висновками Олександра, їхня кількість за час війни не збільшилася. Почастішали  випадки зберігання вогнепальної зброї та боєприпасів. Адже місцеві мешканці не могли втриматися, щоб не надбати трофеїв з колишніх місць розташування окупантів.

Натомість Олександр зауважує: значно покращилися показники розкриття злочинів. У 2020 році, коли він тільки розпочинав службу поліцейського офіцера Чкаловської громади, тут було багато нерозкритих кримінальних проваджень, переважно  крадіжок та шахрайств. Але за кілька років ситуація кардинально змінилась, і на початок 2024 року в громаді нерозкритих злочинів немає.

Крадіжки відбуваються, куди ж без них, але ми одразу ж знаходимо крадіїв і передаємо ці матеріали до слідства. Це завдяки тісній співпраці з місцевими мешканцями”, – пояснює такі зміни Олександр.

За його словами, люди нині ставляться до поліцейських офіцерів громад дуже добре й охоче звертаються по допомогу. Зокрема й з проблемами, які напряму не стосуються роботи поліції. Наприклад, не могли знайти свої листи в Укрпошті, попросили допомогти. Або бабуся телефонує, просить дізнатися, коли на село прийде пенсія. 

Звертаються, бо знають, жодне зі звернень не залишається без уваги.


Олександр та Ярослав з волонтеркою Анжелою Денисенко

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
61
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
70
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
74
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
64
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
63
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
87
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
93
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
90
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
93
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook