Андрій Хурса про роботу дільничних офіцерів у деокупованій Херсонщині
18 — 04 — 2023
/Херсон
933
Лариса Жарких
Лариса Жарких
Автор
всі статті автора

На ранок другого дня після деокупації Херсона, 12 листопада 2022 року, керівник відділу дільничних офіцерів поліції Головного управління Нацполіції Херсонської області підполковник поліції Андрій Хурса повернувся до виконання своїх обов’язків і почав відновлювати роботу служби. Зараз, через кілька місяців після повернення, він розповів, як змінилася робота через війну, про труднощі та нові виклики, про відновлення діяльності на деокупованих територіях Херсонщини. Також виявилася вкрай цікавою і його особиста історія...

На викраденій автівці та з табельною зброєю

Пан Андрій вважає, що нічого незвичайного в його історії немає, але насправді вона захоплює і надихає.

На початку війни керівник відділу дільничних офіцерів перебував у Херсоні й за сімейними обставинами вчасно евакуюватися не зміг. Уже 28 лютого він сам і ті поліціянти, що також із різних причин залишилися в місті, самоорганізувались і патрулювали Херсон. Не могли оминути своєю участю і акції протесту — виходили на мітинги, щоби показати: росіян тут із квітами ніхто не чекає.

Коли за пару тижнів у родині все налагодилося, офіцер почав шукати шляхи виїзду з міста, щоби доєднатися до бойових товаришів. І зробив це вкрай зухвало: викрав один зі службових автомобілів біля Управління, прямо з-під носа в росіян і пригнав на СТО, де з автівки зняли «мигалку» та всі надписи, що ідентифікували машину як поліційну. Потім знайшов «білі» номери, поміняв — і виїхав до Миколаєва через російські блокпости. Разом зі співробітницею поліції (сім'я виїхала пізніше, у квітні) він проїхав через Білозерку, Станіслав, Олександрівку, пройшов 4 російські блокпости. Уявляєте? Двоє поліціянтів на службовому автомобілі, викраденому в росіян, з чужими номерами через російські блокпости... І це ще не все:

«Табельну зброю з собою вивіз. Може, це було дуже ризиковано, але я з нею багато років, і залишати зброю в нас не прийнято, я ж несу за неї відповідальність... Слава Богу, все вийшло. Перевіряли, але нічого не запідозрили».

Ближче до рідного Херсона

У Миколаєві Андрій Хурса доповів керівництву про свій виїзд і перш ніж стати в стрій, як і всі, пройшов перевірку на поліграфі. Перші два місяці Андрій працював  рядовим поліціянтом — ніс службу на блокпостах, займався перевіркою автомобілів. Каже, були випадки виявлення і наркотиків, і зброї.

«Спочатку забезпечували охорону публічного порядку — виїжджали і на відпрацювання, і на стабілізаційні заходи, і несли службу на блокпостах, в автопатрулях у Корабельному районі, який найближчий до Херсонської області, — розповідає офіцер. — Район найбільше обстрілювали, але ми ж з Херсона, нам додому було ближче. Миколаївські колеги займалися своїми  справами. У нас на випадок нападу агресора були передбачені рубежі оборони спільно з нацгвардією та поліцією, мали розписані для кожного місця, також брали участь у стабілізаційних заходах у Миколаївські області, виїжджали в села разом із СБУ.

28 березня 2022 р. Знову на службі – вже у Миколаєві

Вдень працювали самостійно, вночі патрулювали разом із Військовою службою правопорядку, більше відпрацьовували порушення серед військових.

При повній зброї – Андрій Хурса готовий до патрулювання

Новоприбулих намагалися забезпечити спорядженням, але спочатку його не вистачало —  бронежилети були старими та не такими надійними, і один шолом на двох-трьох поліціянтів — його одягав той, хто заступав у наряд. І хоча керівництво поступово намагалось розв'язати проблему, нестача екіпірування, особливо шоломів, була.

І тут, як завжди, прийшли на допомогу волонтери. Знаковою стала зустріч Андрія Хурси з давньої знайомою — Наталею Бімбірайте. На блок-посту він перевіряв людей, які виїжджають із Херсона, і серед них була пані Наталя.

«Ми з нею давно були знайомі по роботі, — розповідає офіцер поліції. — Поспілкувалися, вона спитала, яка необхідна допомога, чого не вистачає. Ми звернулися з офіційним листом, а  литовські партнери закупили за кордоном необхідне. Забезпечили нас захисними шоломами, плитоносками, протигазами (тоді різні чутки ходили, тож застосування хімічної зброї було вірогідним) і навіть продуктовими наборами. Усе це ми отримали завдяки “Культурному центру Україна-Литва на чолі з Наталею Бімбірайте».

Сьогодні захисники отримали від громадської організації “Культурний центр Україна-Литва” та партнерів із Литви такі потрібні розвантажувальні жилети, тактичні шоломи, протигази, продукти тривалого зберігання, а ще позашляховик. Фейсбук Андрія Хурси. 22 травня 2022 р.

І це не одиничний випадок, забезпеченням, взаємодією з волонтерами займалися й інші керівники, тож до кінця весни всі працівники були гідно екіпіровані та мали все необхідне, включаючи медичні аптечки.

Пізніше, коли Андрія Хурсу призначили командиром одного зі взводів, він у наряди вже не заступав — керував підрозділом, займався забезпеченням (транспортом, пальним, матеріальним забезпеченням), розставляв і перевіряв наряди.

Основним осередком перебування поліціянтів Херсонщини стали Миколаїв і Кропивницький — туди виїхали майже всі співробітники, адже Херсонщину  окуповували. Хто залишався там, намагався якось зарадити ситуації. Наприклад, Нововоронцовка не була в окупації — але опинилася на лінії вогню, і там старший дільничний Володимир Шляпін до останнього допомагав евакуйовувати населення.

У жовтні, після звільнення частини Херсонщини, пан Андрій разом з іншими поліціянтами працював на деокупованих територіях, налагоджував роботу в Бериславському районі — Високопіллі, Нововоронцовці, Великій Олександрівці, набув там неоціненного досвіду. 

25 жовтня 2022 р. Трендове фото осені на вільній Херсонщині – біля кавуна

А вранці 12 листопада, на другий день після звільнення Херсона, повернувся в місто і повернувся до своїх посадових обов’язків.

Роботи для дільничних вистачає

Після деокупації дільничні повертаються на свої місця. Хоча є певний некомплект (хтось звільнився, хтось перевівся), Андрій Хурса стверджує, що на звільненому правому березі дільничних за штатною чисельністю більш-менш вистачає: зараз допомагають своїм колегам дільничні з лівобережної частини Херсонщини, невдовзі очікують на поповнення новими кадрами. Керівник відділу дільничних офіцерів вважає, що його підлеглі з роботою справляються.

А роботи в них явно додалося: дільничні виконують і свої безпосередні посадові обов’язки, і додатковою роботою не нехтують: заступають у чергування на блокпостах; супроводжують гуманітарні конвої; розвозять продуктові та гуманітарні набори людям похилого віку, самотнім, сім’ям, що опинилися у складних життєвих обставинах; евакуйовують населення з небезпечних прибережних зон, які перебувають під обстрілами. Хіба що з доставкою габаритних матеріалів для ремонту будівель і вибитих вікон допомогти не можуть, через відсутність технічної можливості — цим вже місцеві адміністрації займаються. Одним словом, роботи вистачає.

Лютий 2023. Дільничні офіцери та поліцейські офіцери громад адресно доставляють жителям деокупованих населених пунктів Херсонщини гуманітарні набори

«Дільничних зараз спрямували на профілактику небезпек, — доповнює перелік обов’язків своїх підлеглих Андрій Хурса. — Вони намагаються не допускати людей у заміновані місця, бо майже щодня у нас нещасні випадки трапляються».

Щоб уберегти населення, дільничні проводять роз’яснювальну роботу, переконують у необхідності виїзду з місць, що потерпають від обстрілів, допомагають людям з евакуацією в більш безпечні місця. Щоби запобігти мародерству та крадіжкам, разом із групами реагування патрулюють населені пункти, і в цьому допомагають працівники з інших областей. Сьогодні основне завдання поліції — зберегти життя і здоров’я людей та вберегти їхнє майно. Паралельно вони виконують свою безпосередню роботу: займаються виявленням правопорушень, працюють із колишніми засудженими.

І хоча втрата матеріальної бази очевидна, за можливості, дільничних зараз забезпечують необхідним, вони постійно отримують нову техніку. Вже мають планшети, боді-камери, потроху керівництво розподіляє комп’ютерну техніку та автомобілі. Звісно, завжди хочеться більшого, хочеться, щоб у кожного дільничного була автівка. Але на сьогоднішні забезпечення відділу його керівник вважає непоганим.

Національна поліція України передала поліцейському офіцеру Кочубеївської громади Бериславського району Олег Козакову новий службовий автомобіль «Renault Duster».

Реформа дільничної служби триває

Розпочата з 2017 року реформа служби дільничних офіцерів через воєнний стан не перервалася. Так, вона призупинилась, але після деокупації все повертається на круги своя: введені посади офіцерів громади, працівники, які пройшли відповідне навчання, мають призначення і вже працюють на деокупованих територіях.

Метою реформи було замінити звичних нам дільничних на поліцейських офіцерів громади, яких часом навіть називають шерифами. Офіцер громади може обслуговувати не всю територію громади, а її частину, з розрахунку 1 працівник на 6 тисяч населення.

У квітні 2021 р. на Херсонщині розпочався набір на посади поліцейських офіцерів громади.

«Нові дільничні» не тільки працюють на території громади, але й живуть там, що дає можливість підтримувати постійний контакт із жителями, виконують усі функції дільничного, мають ще додаткові повноваження та вищу зарплатню. Головне завдання поліцейського офіцера громади – забезпечувати порядок, своєчасно реагувати на проблеми й запобігати правопорушенням та злочинам у межах своєї громади.

В ідеалі, у кожній територіальній громаді має бути свій «шериф». Але громада повинна своїм коштом забезпечити його приміщенням, сучасним обладнанням, автівкою і всім необхідним для роботи. Коли громада готова відкрити поліцейську станцію, допомагати технічним забезпеченням, проводиться конкурс, взяти участь в якому може будь-який працівник поліції. Після тестування та співбесід із комісією Національного апарату НПУ та працівниками громади, кандидат проходить тримісячне навчання — і «шериф» готовий до роботи.

Керівник відділу дільничних офіцерів розповів, як відбувалися перші зміни в його службі:

«У 2017 році був пілотний проєкт щодо офіцерів громади на Дніпропетровщині, потім поступово долучилися інші області, Херсонська - у 2020-му. До війни в нас було призначено 2 офіцери громади — там, де громади придбали службові автомобілі. У листопаді 2021 року ще 21 працівник пройшов такий відбір. Вони на базі Харківського національного університету внутрішніх справ пройшли 3-місячне навчання, спеціалізовану підготовку, але ми не встигли відкрити посади через війну. Зараз, після деокупації, ми вводимо посади офіцерів громади для тих працівників, які проходили це навчання і залишилися працювати».

На жаль, обидві громади, які першими отримали власних «шерифів», зараз під окупацією.

Крім того, що працюють територіальні підрозділи поліції, на Херсонщині відновили роботу 9 поліцейських станцій (це службове приміщення, облаштоване для роботи дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад), 5 у Бериславському районі та 4 в Херсонському — у тих населених пунктах, які віддалені від райвідділів і де потрібна присутність поліції для швидшого реагування.

«Їх було більше. Частина поліцейських станцій пошкоджена, — розповідає пан Андрій. — Була і в Зеленопідській громаді, яка зараз окупована. І в Високопільський, там станція зруйнована. У Кочубеївській громаді  відновлюють станцію після прильоту туди ракети С-300. Для відновлення  роботи станцій встановлено сучасні модульні вагончики, які передало керівництво Нацполіції».

Щодо Кочубеївської громади – це справжнє диво: щойно призначений поліцейський офіцер громади в день прильоту не постраждав — саме вийшов на перекур, коли у приміщення сільської ради, де розташована і поліцейська станція з окремим входом, влучила ракета. Тоді і голова громади отримала поранення, і один працівник загинув. А ще на той день було заплановано вручення ключів від службового автомобіля, і, слава Богу, що захід перенесли, з полегшенням каже керівник відділу дільничних офіцерів.

Однією з перших відновила  роботу поліцейська станція у Чорнобаївській громаді, там працюють два офіцери. Також поліцейські офіцери громади є в Кочубеївській, Тягинській, Новорайській і Музиківській громадах — загалом шестеро. До війни планувалось, що їх буде 23. Але все ще попереду.

А ось приклад своєчасної реакції поліції на звернення населення. У зруйноване село Посад-Покровське, за відсутності поруч поліції, зачастили мародери — намагалися нажитися на грабунках будинків, які залишилися без нагляду:

«Було багато скарг від мешканців цього села. Ми відреагували. Зробили косметичний ремонт і відкрили в селі поліцейську станцію. Там цілодобово чергують працівники поліції, а в денний час присутній місцевий поліцейський офіцер громади, який керує цією станцією».

Були до війни і плани створення Центрів безпеки, але запустити їх не встигли.

Про виклики та зраду

Викликів сьогодні вистачає — це і постійна робота в небезпеці під обстрілами (декілька працівників отримали поранення), і збільшення часу реагування на події через розбиті дороги та зруйновані мости. Надихає керівника, що підлеглі роботу не кидають (крім поодиноких випадків), основна маса готова працювати та працює:

«Ми працюємо, щоби люди повертатися до звичного життя. У всіх бойовий дух, настрій».

Нагородження дільничних, які проявили себе у перші дні війни, у День дільничного офіцера поліції, 18 червня 2022 р.

На питання, чи спілкується він з тими, хто залишився на лівобережжі під окупацією, Андрій Хурса дає негативну відповідь:

«Чесно скажу, не спілкуємось, бо немає розуміння. Усі працівники, хто в червні не виїхав, були звільнені. Звільнимо Херсонщину — розберемося, працювали вони на окупантів чи не працювали, просто сиділи вдома чи співпрацювали. Питання складне».

І хоча в суспільстві поширена думка, що на Херсонщині найбільша кількість зрадників – саме силовики, за даними пана Андрія, серед дільничних пішли на співпрацю менше ніж 5%. Але все ж випадки зрад є, і деяким колишнім колегам вже заочно повідомлено про підозри. Найнеприємніше, що відступниками виявилися ті, від кого зради не очікували. Але ж і ті, від кого не сподівалися героїзму, в критичній ситуації проявили себе – працювали на наших блокпостах  і вдень, і вночі.

«Я вважаю, що висновки будуть однозначно зроблені, буде  жорсткіший відбір. Хоча це більше питання до кадрового апарату, ми працюємо з тими, хто до нас приходить. Але, думаю, критерії відбору кадрів доповнять».

Херсонська область розбита на 160 поліцейських дільниць, де працюють або дільничні, або поліцейські офіцери громад. Кількість поліціянтів визначена з розрахунку 6 тисяч населення на одного працівника поліції. Попри досить вагомий некомплект кадрів (працюють 6 поліцейських офіцерів громади та 78 дільничних, вакантні 2 посади офіцерів громади та 74 — дільничних), керівник відділу дільничних офіцерів оптимізму не втрачає, очікує на нову зміну, на випускників і сподівається, що щоденні труднощі їх не злякають. Гарна новина: вже оголошений конкурс на посади дільничних офіцерів поліції, трьох уже обрано, конкурс на 10 посад ще триває. Головне — кістяк зберігся, є кому навчати молодь, до кожного закріплять наставника з-поміж старших дільничних і будуть відновлювати службу й працювати далі.

Фото: Андрій Хурса, Фейсбук Головного управління поліції Херсонської області

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
209
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
192
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
198
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
175
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
178
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
209
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
211
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
209
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
213
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook