«Асканія-Нова»: українська перлина в оточенні російських загроз
17 — 11 — 2023
/Херсон
305
Лариса Жарких
Лариса Жарких
Автор
всі статті автора

Найстаріший степовий біосферний заповідник планети, найбільша європейська територія заповідного степу, перлина України, гордість Херсонщини – «Асканія-Нова»... З моменту окупації Херсонщини усе біорізноманіття заповідника постійно перебуває під загрозою: пожежі, обстріли, безконтрольне переміщення російських військ, проблеми з кормами для тварин і сила-силенна інших факторів, несумісних із завданнями охорони природи.

Джерело - Фейсбук Біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна

Ситуацію у біосферному заповіднику «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України чинний директор Віктор Шаповал називає критично складною з першого дня повномасштабного вторгнення.

Віктор Шаповал. Фото Суспільне Херсон

На різних позиціях

Керівник перебував на захоплений росіянами території заповідника сім місяців. Зустріч із представниками окупаційної адміністрації була неминучою. Але розмова не склалася від самого початку, хоча обійшлося без наслідків. Окупанти прийшли з «пропозицією допомоги».

«Яка може бути допомога? Яке я маю моральне право просити цю допомогу в сторони, яка сама є першоджерелом усіх проблем? – ставить риторичне питання очільник установи. – Потім ми не зійшлися в думці з приводу «СВО», тому що війною, як виявилося, називати це було не можна. Від мене вимагали заяву про звільнення, хоча я не дуже розумію, який стосунок має ця інстанція до мого контракту. Я підписував його з президентом Національної академії аграрних наук. Тож розмова не склалася, але позиції сторін абсолютно чітко визначилися».

Після розмови необхідність пошуку лояльної кандидатури на місце очільника біосферного заповідника окупантам стала зрозумілою. Віктор Шаповал наприкінці вересня 2022 року виїхав через Василівку на підконтрольну територію. «Заміна» приїхала лише 20 березня 2023 року, хоча, за документами, росіяни призначили нового псевдодиректора ще 28 лютого.

Бубон для фейкового керівництва

Незбагненний талант ставити на керівні посади «фахівців», які не мають жодного поняття про галузь, яку їм «доручили» очолити, у Росії не відняти. «Асканія-Нова» не стала винятком – за кермом біосферного заповідника «від російської держави» став Дмитро Мещеряков. Про цю постать взагалі мало що відомо. Віктор Шаповал каже, що зараз ще не може розголошувати надто детальну інформацію про нього, однак підтверджує: ця людина не має жодного стосунку до природоохоронної роботи, як і досвіду роботи в природоохоронних структурах.

«Ця ситуація абсолютно не дивна з огляду на те, хто очолює фейкове Міністерство природних ресурсів, екології й риболовства Херсонської області: Ніколай Бистрянцев  – людина, яка в окупаційному Сімферополі займалася майновими питаннями та земельними ресурсами. Для повної палітри, оскільки окупаційна адміністрація намагається розвивати туризм, то на підмогу покликали Міністра туризму Сєргєя Грішина – людину, яка має військову освіту і є військовим льотчиком. Він літав над Узбекистаном 10 років, згодом працював оперуповноваженим Ханти-Мансійського автономного округу, пізніше функціонером нафтовидобувної компанії у Нижньовартовську, а згодом перебрався до Херсона та відкрив крафтову броварню. Це та ситуація, коли людям немає різниці, що дати в руки, баян або скрипку, це протипоказано і загалом небезпечно. Зламають або вкрадуть. Єдине, що їм можна доручити, і то на короткий час, – це бубон. Ось в такій парадигмі рухається зараз заповідник і загалом вся справа природоохорони в Херсонській області», – не приховує сарказму Віктор Шаповал.

Рух за інерцією та комплекс загроз

Після захоплення заповідника окупаційною адміністрацією ситуація змінюється мало. Установа рухається за інерцією, тримаючись багато в чому завдяки технічному персоналу, який продовжує виконувати свої обов'язки, і на тих ресурсах, які були накопичені за часів українського керівництва. На них заповідник протримався в автономному режимі 13 місяців. Зараз ці запаси (корми, паливо, технічні засоби) вже практично вичерпані, установа, за великим рахунком, живе одним днем. У великому господарстві є до певної міри самодостатні природні екосистеми, але є штучні екосистеми, які потребують щоденного догляду та робочих рук. Це вимагає значних капіталовкладень і значних ресурсів. Цих запасів немає.

«Загроз вистачає, – розповідає директор, – бо абсолютно очевидно, що перебування військової техніки на території природно-заповідного фонду несумісне з виконанням основних функціональних завдань даної установи. Звідси й цілий перелік проблем, починаючи від обстрілів, пожеж і закінчуючи суто господарськими моментами забезпечення тварин кормами, зрошення насаджень дендрологічного парку тощо».

Фейсбук Біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна

Однак ситуацію в «Асканія-Нова» Віктор Шаповал називає аналогічною ситуаціям в інших захоплених наукових установах на окупованій території. Ризики існують, вони абсолютно очевидні й об'єктивні, й заповідник наразі не убезпечений ні від чого.

Через присутність російських військ пожеж побільшало

Перелік загроз науковець розпочинає з пожеж, але пояснює: ці сезонні явища, які відбувалися в «Асканії-Нова» і до окупації, типові для степової території. Однак зараз ситуація значно ускладнилася, бо військовий фактор додає проблем, частота й масштаби пожеж збільшились. Останні пожежі спричинені польотами авіації над територією заповідного степу, розміщенням і базуванням особового складу і військової техніки на території заповідника. Єдине, що рятує цю природоохоронну зону від масштабних руйнувань, це віддаленість лінії фронту, але очевидно, що з її наближенням ситуація зміниться кардинально.

«Але це не заслуга окупантів, – доповнює директор заповідника. – Це об'єктивне пояснення, оскільки «Асканія-Нова» була поглинута в перший день окупації без військових дій на цій території, і зараз вона перебуває в тилу. У когось формується ілюзія, що це назавжди, і ситуація не зміниться, але час покаже. І, на жаль, треба готуватися до можливих масштабних збитків і втрат».

Загроза вивезення тварин

Ризики викрадення росіянами тварин очевидні. Одним із перших цю загрозу оприлюднив політолог Сергій Данилов. Віктор Шаповал впевнений, що до цієї теми треба ставитися дуже обережно. Від факту пограбування можуть бути убезпечені тільки ті об'єкти, які не можуть бути переміщені, але це не гарантує їх збереженість, бо все те, що не можна вивезти, росіяни можуть знищити. І після кожного підписання чергового «папірця» про співпрацю між фейковим директором «Асканії-Нова» і представником якогось російського або кримського зоопарку, українці напружувалися, бо з’являлися новини про викрадення тварин.

«Насправді, на цю мить, жодних дій в цьому напрямку в Асканії-Нова не відбувається, фактично переміщень тварин не було. Але, з іншого боку, цю загрозу також треба абсолютно чітко усвідомлювати й розуміти. На жаль, запобіжника для цього не існує. Єдиний, хто може цьому завадити – Збройні Сили України».

Підписання угоди про співпрацю між окупантським керівництвом Біосферного заповідника «Асканія-Нова» та краснодарським зоопарком «Сафарі парк» викликало масову тривогу українців за долю тварин. Фото з окупантських ресурсів.

Віктор Шаповал вважає підписання подібних договорів лише намаганням росіян документально прикрити злочинні дії й повідомляє, що Міндовкілля, НААН України, ЮНЕСКО про потенційну ситуацію поінформовані.

Дешевий піар замість наукової роботи

Віктор Шаповал стверджує, що науки в захопленому росіянами заповіднику «Асканія-Нова» немає, бо в науковому штаті практично не залишилося людей:

«Не може бути науки там, де немає науковців. Крапка».

Науковців, які перейшли на бік ворога, директор відверто називає колаборантами. Єдиний позитив, що таких одиниці. Наукову роботу окупантам замінює дешевий піар, як от висаджування саджанців від «Двіженіє пєрвих».

Висаджування дерев в заповіднику – то для галочки, головне – щоб окупантська преса червоні прапори познімати встигла. Фото з пропагандистського медіаресурсу.

«Я не розумію, чому це не зробили вже зовсім в спеку, в липні, або, наприклад, не почекали до грудня, – розмірковує директор. – Результат і кінцевий успіх буде однаковий. Але ж це людей не цікавить, тому що тут треба відзвітуватися красивою і гарною картинкою. Те саме можна сказати, наприклад, і про пам'ятник Петру Козлову. Я думаю, що ми побачимо на окупаційних ресурсах епопею з його відкриттям. Це буде дуже помпезно. І це та ситуація, коли росіяни через свій цинізм і витончене блюзнірство роблять токсичним усе, до чого вони торкаються».

Петро Козлов, відкриття пам’ятника якому окупанти використовують у своїх  суто пропагандистських цілях, був царським полковником, російським і радянським географом. У 1917 році він був призначений росіянами директором «Асканії-Нова», «комісаром» заповідника після вимушеної еміграції його засновника і власника. Однак, попри намагання росіян поставити його ім’я на службу своїй пропаганді, Віктор Шаповал сприймає постать Козлова позитивно. Науковець розповідає, що він був сподвижником Фальц-Фейна і відіграв важливу роль у збереженні заповідника в буремні роки після Жовтневого перевороту. Саме завдяки Петру Козлову коні Пржевальського збереглися у дикій природі як вид і потрапили в «Асканію-Нова».

«Але ж є речі, які не можна стерпіти, – наголошує Віктор Шаповал. – Питання не тільки в пам'ятнику, а в тому, хто його поставив. Тому парадигма така: картинка, яка загалом потребує набагато менше ресурсів, ніж рутинна буденна робота. Цим вони успішно займаються, в цьому плані вони професіонали, це треба визнати».

У вихорі фейків

У всіх своїх невдачах і помилках окупанти традиційно звинувачують «укронацистів» і генерують незліченну кількість фейків. «Асканія-Нова» не є винятком, у своїй пропагандистській брехні росіяни використовують заповідник.

Найпоширеніше – це звинувачення у власних гріхах. Всі біди – від обстрілів ЗСУ. Віктор Шаповал згадує один з епізодів наприкінці серпня, коли у причинах пожежі на території заповідника окупаційні медіа звинуватили Збройні сили України. При тому, що свідки в цей день спостерігали проліт російської авіації.

«Що там конкретно сталося, важко сказати, рух авіації відбувається на території постійно. За свідченням місцевих це позаштатна ситуація – некерований схід авіабомби. І судячи з того, як все «спустили на гальмах», немає жодного руху з розслідування даної ситуації, то абсолютно очевидно, що в цьому розслідуванні вони вийшли самі на себе й акуратно, по-тихому, його згорнули».

Найбільш масштабний фейк – це, звісно, ІПСО (інформаційно-психологічна операція) з уявними «біолабораторіями з високопатогенними вірусними штамами», «випуском окільцьованих заражених птахів» і аналогічним абсурдним маренням. Перші «брифінги» на цю тему розпочались на початку окупації – 11-12 березня 2022 року. І на якому рівні! Офіційний представник міноборони Росії Конашенков і начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту збройних сил РФ Кірілов. Потім був розгорнутий сюжет у травні 2023-го, коли вигадану біолабораторію в «Асканії-Нова» звинувачували в передачі високопатогенних штамів пташиного грипу, хвороби Ньюкасла, сальмонельозу та інших «біологічних небезпек». За повної відсутності на території заповідника спеціалізованої сертифікованої лабораторії та відповідного персоналу це було б смішно, якби справа не дійшла до обшуків помешкань асканійських науковців-орнітологів. Розповідаючи про це, Віктор Шаповал розводить руками:

«За великим рахунком, тут немає що коментувати, це клінічний ідіотизм. Але треба віддати належне: вони нашкребли абсолютно не пов'язані між собою факти, недотичні, які не є першопричиною або наслідком іншого, та професійно зліпили це в сюжет, скріпили його домислами й нахабною брехнею. Розрахунок на внутрішню російську аудиторію».

Приплели до фейкових «доказів» знищене українсько-німецьке дослідне підприємство «Асканія-генетик», де зберігали зразки сперми великої рогатої худоби. Звичайно, про сперму не говорили, просто сказали, що Збройні Сили України за командою з Пентагону «замели сліди» і «знищили» цю біолабораторію. Віктор Шаповал вже навіть не дивується цьому абсурду:

«Я навіть боюся думати, як окупанти уявляють собі шляхи передачі пташиного грипу, який нібито зберігається в пробірці зі спермою великої рогатої худоби? В принципі, це мало дивує з огляду на ту кількість фейкометів і на той рівень брехливої пропаганди, який взагалі розкручений в Російській Федерації. Єдине  в такому контексті можу додати, що для мене незрозуміло, чому не згадали про два біотуалети, які перебували на балансі селищної ради Асканія-Нова? Ці “біооб'єкти”, дійсно ситуаційно функціонували. Все інше – це просто домисли, брехня і відверті фейки».

На підконтрольній

Фіксувати збитки та відстежувати перебіг подій на території заповідника, – справа важлива. Але пан директор впевнений, що крім тримання руки на пульсі, з підконтрольної території можна зробити дуже багато корисного. З одного боку, існують дистанційні методи дослідження, з іншого боку зберігаються канали, через які надходить інформація з заповідника «Асканії-Нова». Радіє, що установа, хоч і віддалено, продовжує функціонувати, що змогли організувати бюджетний процес, затвердити кошторис на поточний 2023 рік, і ті співробітники, які перебувають на підконтрольній території, продовжують працювати в дистанційному режимі. Розповідає, що змогли отримати акредитацію наукової установи під час окупації, затвердити проєкт організації, це життєво важливий документ, за яким живе будь-яка природоохоронна установа, не припинили наукову діяльність і відзвітували за програмою наукових досліджень.

«Зараз продовжується дослідження, в тому числі на інших територіях, можна сказати, екологічно споріднених – наприклад, у Тарутинському степу. Ми не зламані, ми до цього часу функціонуємо, хоч і у звуженому форматі наукової установи».

Директори біосферних заповідників "Асканія-Нова" та Дунайського разом з колегами під час обстежень Тарутинського степу на Одещині. Вересень 2023 р. ФОТО: Фейсбук Біосферного заповідника “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
331
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
288
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
308
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
383
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
289
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
334
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
418
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
314
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
366
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook