Без шерифів - дуже важко
22 — 01 — 2019
/Херсон
3162
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

На фото зліва направо: Віктор Кривобородько та Володимир Рудковський. Фото Ілони Полесової

Місця «шерифів» у селі Стара Збур'ївка Голопристанського району Херсонської області досі не зайняті. І, як каже голова сільради Віктор Маруняк, без них доводиться дуже важко.

Нагадаємо, громада Старої Збур'ївки була першою в Україні, що взяла в штат сільради свого «шерифа», тобто інспектора з охорони правопорядку Віктора Кривобородька. Це сталося ще у 2008 році. Скористалися Законом про місцеве самоврядування, який дозволяє сільраді брати на ставку інспектора. Цим Законом також не обмежено, чим саме конкретно він повинен займатися. Так в Україні з’явився перший інспектор сільради з охорони правопорядку, якого земляки назвали «шерифом». Невдовзі селяни призначили ще одного «шерифа», Володимира Рудковського. Щоправда, офіційно його оформили водієм сільради, але фактично - він став «правою рукою» Віктора Кривобородька. І кількість правопорушень у селі стала у 8 разів нижчою, ніж у сусідніх населених пунктах.

Про надзвичайних сільських інспекторів наш земляк, відомий режисер Роман Бондарчук, зняв документальний фільм «Українські шерифи». Світова прем'єра стрічки відбулася 20 листопада 2015 року на Амстердамському міжнародному кінофестивалі, де одразу отримала Спеціальний приз журі за найкращий повнометражний документальний фільм. Також «Українські шерифи» номінувалися на премію «Оскар», це - перший документальний фільм, висунутий Україною на цю престижну нагороду. А у 2017 році фільм отримав Премію Національної спілки кінематографістів України як «Найкращий український неігровий фільм 2016 року».

Але 29 жовтня 2018 року Віктор Кривобородько та його напарник Володимир Рудковський припинили свої повноваження, тому що в складі бригади Збройних сил України поїхали воювати до зони проведення операції Об'єднаних сил (зону АТО).

Старозбур'ївчани сподівалися, що незабаром село увійде до складу Голопристанської об’єднаної територіальної громади, тож таким чином «уб’ють двох зайців».

По-перше, селяни побоювалися, що після приєднання посади посади їх «шерифів» скоротять, адже голосів старозбур’ївських депутатів в раді ОТГ буде набагато менше, ніж голосів депутатів від міста Гола Пристань. Однак поки Кривобородько з Рудковським воюють, цього не станеться. Адже їх посади, згідно з законодавством, скорочувати не можна, вони мають зберігатися, поки шерифи служать. Тобто, посади збережуться ще щонайменше три роки (бо шерифи підписали в військкоматі контракт саме на три роки).

А по-друге, після об’єднання бюджет села стане більшим, тож на їх місця можна буде взяти іншого старозбур’ївчанина.

Але через перепони з боку обласної влади приєднання Старої Збур’ївки до Голопристанської ОТГ ще не відбулося. Тож голова сільради Віктор Маруняк досі вимушений працювати «один за трьох чоловіків», бо інші фахівці сільради - жіночки.

- Без них - дуже важко, - каже Віктор Маруняк. - Не те, щоб якісь злочини почалися, переважно трапляються, так би мовити, «дрібниці»: то хтось когось до хати не пускає, то діточок не так виховують, то межу не поділили. Тобто, все як у «Кайдашевої сім'ї» (у відомому творі Івана Нечуй-Левицького). Але подібних «дрібничок» багато, і всі треба тепер самому залагоджувати. Раніше більше в кабінеті сидів, а тепер з ранку до вечора по селу бігаю.

Також Віктор Маруняк каже, що шерифи постійно телефонують з війни, теж хвилюються, що та як у рідному селі. А взяти тимчасово іншу людину інспектором з охорони правопорядку сільрада поки не може. Адже за Віктором Кривобородьком та Володимиром Рудковським не тільки посади зберігаються, а й зарплатня. Тож найняти та платити ще одному чоловіку зарплатню, то для бюджету сіла - важке навантаження. Та, крім того, підібрати такого ж фахівця як Кривобородько або Рудковський - теж не просто.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
584
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
437
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
442
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
524
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
670
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
507
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
560
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
547
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
507
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook