Безпека села: ноу-хау різних громад
23 — 03 — 2018
/Херсон
1811
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

Фото Ірини Ухваріної

У Полтавській та Харківській областях за прикладом Херсонщини теж запроваджено програму громадських робіт «Шерифи» від Центрів зайнятості. Але, як з’ясувалося, ситуація в кожному регіоні доволі різна.

Нагадаємо, на Херсонщині програмою «Шерифи» від Центру зайнятості, тобто «громадськими роботами щодо недопущення порушень громадського порядку», охоплені всі райони області. Торік у нас працювало таким чином майже 200 безробітних.

У цьому році вже заплановано залучити до програми ще 117 людей. Однак, за словами начальниці відділу організації надання послуг роботодавцям Херсонського обласного Центру зайнятості Наталії Португальської, ця цифра не остаточна. Як показує досвід, кількість «шерифів» до кінця року може зрости. Зараз Центри зайнятості, місцеві органи самоврядування і поліція разом працюють над тим, щоб відібрати тих мешканців населених пунктів, котрих після «стажування» на громадських роботах від Центру зайнятості брати в штати об’єднаних територіальних громад або сільрад на постійну роботу, зокрема - інспекторами з профілактики правопорушень і злочинів. І в області є чимало успішних історій, коли органи самоврядування в інтересах безпеки громади вже створили такі робочі місця і навіть комунальні підприємства.

У той же час, згідно з офіційними відповідями, в Полтавські області до громадських робіт «шерифами» від Центрів зайнятості у 2015 році було залучено 67 осіб, у 2016 році - 25 безробітних. Але з початку 2017 року - жодного.

У Харківській області за три роки взагалі було всього 35 «шерифів»: у 2015 році - дев'ять, в 2016 та 2017 років роках - по 13 осіб. З початку 2018 року ще не заплановано жодного.

Тому команда* двох херсонських організацій («Фонду милосердя та здоров'я» та «Інформаційного ресурсного центру «Правовий простір») побувала на Полтавщині та Харківщині, щоб розповісти про досвід Херсонщини та довідатися, як невеличкі населенні пункти в тих областях піклуються про свою безпеку. Тим більше, що зараз, як відзначає керівниця проекту «Шерифи для нових громад» і директорка ГО «ІРЦ «Правовий простір» Наталія Бімбірайте, в країні відбуваються дві дуже значні події, що дуже впливають на безпеку в громадах: реформа правоохоронних органів і децентралізація.

Полтава: без профілактики безпеки не буде

Ситуація з профілактикою злочинів і правопорушень у невеличких населених пунктах  там майже така, як і на Херсонщині. Внаслідок реформи правоохоронних органів дільничних теж скоротили. Поліцейських  у селах не бачать місяцями. Та якщо вони приїжджають, то переважно для того, щоб щось попросити  на забезпечення своєї діяльності: паперу, заправити картридж, бензину.

У той же час в геометричної прогресії росте кількість дрібних крадіжок. Зокрема, як розповів голова громадського формування «Правопорядок» з села Супрунівки Юрій Гусаренко, у них злодії майже кожну домівку обікрали і вже «пішли по другому колу», тому люди вимушені самі боронити своє майно:

- До нашого формування входять 140 чоловік, переважно рибалки і мисливці. Ми взяли в оренду два ставки і домовилися щоночі там чергувати. Але також обов’язково на машинах проїжджаємо по Супрунівці, дивимось що й як. Я навіть сам особисто ловив злодіїв. Але цього замало, адже у нас в громаді - чотири села.

В Гадяцькій районній раді створили комунальне підприємство «Сервіс», яке співфінансується з районного та сільських бюджетів. Працівники охороняють комунальні заклади: адміністрації, школи, дитсадочки, лікарні.

Цікавий досвід є в Решетилівській ОТГ. За словами заступника голови Юрія Шинкарчука, у штаті їх громади на постійній основі працює «інспекторська група», яка охороняє навколишні річки від браконьєрів:

- Років шість-сім назад у нас була велика проблема з охороною не тільки правопорядку, але й благоустрою і навколишнього середовища. Тоді вперше в Україні ми створили так звану «інспекторську групу» з двох людей. Їм купили катер, двигун, устаткування. Інспектори стежать за благоустроєм і проводять рейди по річках. І це  дало позитивні зрушення. В перші роки витягували до 15 кілометрів сіток. Зараз - набагато менше. Але, крім того, гостро стоїть питання  безпеки різних заходів і відпочинку.

Заступник голови Білоцерківській ОТГ Петро Рибальченко також впевнений, що без профілактичної роботи кількість злочинів не зменшиться. І зараз іншого вибору у громад немає, як самим дбати про власну безпеку:

- Найбільш прийнятний для мене варіант такий – охоронець громадського порядку має утримуватися з місцевого бюджету, йому чітко можна поставити завдання і спитати про виконану роботу.

Харків: небезпечними можуть бути не тільки злочинці

У Харківській області до захисту правопорядку залучають переважно громадські формування. Бо інших законних форм участі громади в організації  безпеки немає. І в тому теж криється велика проблема.  Адже статут формувань затверджує поліція, діяльність теж затверджується поліцією, завдання «роздає» поліція. І набирають до формувань переважно учасників бойових дій та колишніх міліціонерів. Тобто, при правоохоронних органах створюється така собі «кишенькова армія».

Тому, як розповів директор ПрАТ «Укргазвидобуток» Вадим Мохов, в області намагалися «поділити вплив» на формування між двома різними силовими структурами:

- Були спроби створити гібридні органи (не знаю навіть як їх правильно назвати), - громадські формування поєднані з поліцією та військкоматами. Тобто,  вони мали виконували функції громадського формування з охорони громадського порядку і одночасно - загону територіальної оборони. Такі спроби були десь рік тому, але ідея «повитала в повітрі» і про неї стали забувати. Єдиний населений пункт, де це почало більш-менш функціонувати,  в Дергачах. У них з поліцією було декілька спільних операцій з  прочісування лісів у пошуках крадіїв, бандитів, самогубців. І вони показали ефективну  роботу.

Керівниця громадської ініціативи  «Лабораторія мирних рішень» Олена Копіна розповіла про зовсім інший досвід співпраці громади і правоохоронців:

- У Новій Водолазі ми запровадили іншу форму взаємодії: залучення до обговорення проблем безпеки громади з поліцією місцевих мешканців, депутатів місцевих рад. І на сьогодні у нас сформувалася ініціативна група,  яка стала заявником тих проблем, які є в громаді, люди пропонують варіанти вирішення цих проблем і беруть на себе відповідальність за заходи, які проводять.

Також у Нововодолазькій селищній раді розробили й прийняли спільну з поліцією «Комплексну програму профілактики правопорушень». Зокрема, програмою передбачено:  вивчення громадської думки; удосконалення профілактичної та виховної роботи; сприяння участі громадян та їх об’єднань у боротьбі зі злочинністю, у профілактиці злочинів та охороні громадського порядку.

Але про залучення до профілактики правопорушень громадських інспекторів  («шерифів») в своїх громадах присутні на зустрічі харків’яни не чули.

І в Харкові, і в Полтаві, представниці обох обласних Центрів зайнятості наголошували, що у них є такі ж громадські роботи, як і «Шерифи» на Херсонщині. Щоправда, їх називають дещо інакше: «Інформування населення щодо державної політики у сфері законності та правопорядку, проведення профілактично - роз’яснювальної роботи з запобігання вчиненню  протиправних діянь». Але громадам це не цікаво, майже ніхто не проявляє ініціативи, не звертається з пропозиціями організувати такі роботи.

Однак, як з’ясувалося, більшість представників громад навіть не знали, що у них в області теж є така послуга. І вперше довідалися про це від херсонців та представників своїх Центрів зайнятості саме під час спільної зустрічі.  

Але найголовніше, про що «боліло» у всіх без винятку: громадські інспектори з охорони правопорядку і профілактики злочинів «не передбачені» жодним Законом, у них немає додаткових соціальних гарантій та пільг (адже робота ненормована і буває небезпечною), і таких фахівців ніхто не навчає.

Детальніше про обмін досвідом можна прочитати в Фейсбуці на сторінці  «Шерифи для нових громад». Також у вільному доступі - запис круглих столів «Як забезпечується безпека у громадах» у Полтаві та Харкові.

*Керівниця проекту «Шерифи для нових громад», директорка ГО «ІРЦ «Правовий простір» Наталія Бімбірайте; юристка проекту, керівниця громадської приймальні БО «Фонд милосердя та здоров'я» Олена Старюк; координатор програми, редакторка сайту онлайн-газети «Вгору» Ілона Полесова; заступниця головного редактора онлайн-газети «Вгору» Ірина Ухваріна.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в окупованому Херсоні
31 — 01 — 2023
/Херсон
36
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в…
Жахів окупаційного режиму довелося зазнати багатьом херсонцям і мешканцям області. З перших днів захоплення міста стала відчутною…
докладніше
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
30 — 01 — 2023
/Херсон
13
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
Українські біженці, які знайшли притулок у Польщі, можуть розраховувати на фінансову допомогу батькам та дітям. Виплати передбачає…
докладніше
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни на Херсонщині
28 — 01 — 2023
/Аналітичні статті
154
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни…
"Пережити день – це лотерея". Так написало британське видання The Times про Херсон – місто, яке перебуває під постійними обстрілами…
докладніше
Як оформити українську пенсію за кордоном
27 — 01 — 2023
/Херсон
42
Як оформити українську пенсію за кордоном
Українці, які виїхали за кордон та досягли там пенсійного віку, можуть оформити пенсію дистанційно. Для цього потрібно зайти…
докладніше
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
25 — 01 — 2023
/Херсон
33
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
Якщо під час війни ваш автомобіль знищили або він став непридатним для використання, його треба зняти з реєстрації – вибракувати.…
докладніше
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
16 — 01 — 2023
/Херсон
86
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
Від Львова до Києва з «зупинками» у Вінниці та Одесі — так у вересні-грудні проліг маршрут виставки «Херсон inside/outside»,…
докладніше
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
13 — 01 — 2023
/Херсон
105
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
Відома херсонська громадська діячка та волонтерка Наталя Шатілова-Погасій сьогодні виконує обов’язки голови Дніпровської…
докладніше
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
05 — 01 — 2023
/Херсон
67
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
За системні цькування чи приниження працівника на роботі тепер передбачена адміністративну відповідальність. Парламент 1 грудня…
докладніше
Історія волонтерки з Одеси
04 — 01 — 2023
/Херсон
169
Історія волонтерки з Одеси
Про те, як передавала ліки з Одеси – до Херсона, розповідає волонтерка Галина Єгорова.  Війна. Окупація. Допомога близьким Галина…
докладніше
всі новини
youtube facebook