“Булер” у генічеській гімназії
13 — 12 — 2021
/Херсон
1751
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

Дев’ятикласники гімназії міста Генічеська дивилися та обговорювали документальну стрічку “Булер” й вчилися протистояти цькуванню*.

Сходи на другий поверх генічеської гімназії.

В останні роки тема булінгу (цькування) в Україні є особливо актуальною та масовою. І на це, як зазначила керівниця кіноклубу Docudays UA при Благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я” Ілона Коротіцина, є об'єктивні причини. Адже, за даними ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, 24% дітей - жертви цькування. Майже половина, 48% постраждалих дітей нікому не розповідали про знущання з них, а 44% школярів спостерігали за цькуванням, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе.

Роботи учнів генічеської гімназії в рамках кампанії “16 днів проти насильства”

Проблема поширена не лише в Україні, але у світі загалом.

Зокрема, за статистикою, понад 13 мільйонів дітей Сполучених Штатів Америки стають жертвами цькування, що робить його найпоширенішою формою насильства.

Документальний фільм «Булер» режисера Лі Гірша розповідає історії двох американських підлітків та їхніх родин. Стрічка знята протягом одного навчального року, й показує сповнені болю, а часом і небезпеки, життя дітей, яких цькують однокласники й дорослі. Лі Гірш викриває проблему, що виходить за географічні, расові, етнічні та економічні межі.

Для лауреата премії «Еммі» (американська телевізійна нагорода, телевізійний аналог премії «Оскар») Лі Гірша фільм є особистим:

- Наді мною знущалися в середніх класах та й більшу частину дитинства. Багато в чому цей досвід і боротьба допомогли сформувати моє бачення світу. Я хочу, щоб цей фільм допоміг побороти замовчування, сором’язливість та реакцію на зразок «це ж лише діти» та вплинув не лише на тих, хто пережив чи є жертвою булінгу, а, передусім, на тих, кому конче треба розвивати у собі почуття емпатії, - поділився в одному з інтерв’ю режисер.

Фільм доволі довгий (47 хвилин) й емоційно важкий.

На перегляд та обговорення фільму прийшло близько сорока учнів.

Під час перегляду одна з дев’ятикласниць не витримала, вийшла з зали ховаючи сльози. Але потім повернулася, додивилася до кінця, й разом з однолітками активно обговорювала враження від стрічки.

Підлітки ділилися думками про поведінку героїв фільму: школярів, їх батьків, педагогів та керівництва школи, розмірковували, як можна змінити ситуацію, та розповідали про власний досвід.

Треба віддати належне вчителям гімназії - учні приємно здивували своєю обізнаністю як розрізнити булінг від конфлікту, до кого можна і треба звертатися за допомогою, які санкції до кривдника чи його батьків передбачає законодавство.

Вправа-руханка “Займи позицію”: відповідаючи на запитання модераторки Ілони Коротиціної чи наведений нею приклад булінг, чи конфлікт, учасники займають відповідно ліву або праву частину зали й аргументують свій вибір.

Майже на всі питання більшість учнів відповіли вірно. Лише єдиний приклад збентежив їх: “Дитина не включена до спільних чатів однокласників, хоча зовні стосунки видаються нормальними, над нею не насміхаються, її не ображають”.

Ілона Коротиціна пояснила, що це не булінг, й навіть не кібербулінг.

А потім запропонувала дев’ятикласникам додатково подивитися невеликий відеоролик, як протистояти цькуванню, й одразу спробувати теорію на практиці.

Ці вправи учням теж сподобалися, й в анонімних підсумкових анкетах майже всі відмітили, що інформація для них була дуже корисною.

Під час дискусії одна зі школярок поставила низку питань щодо сексуального насильства. Спочатку поцікавилася, чи взагалі включає в себе булінг поняття сексуального насильства. Далі, чи може дівчина, що одягла коротку спідницю бути провокаторкою для агресора, і чи є в тім її провина. Інші дівчата підтримали ці питання та поцікавилися, як можна захиститися від абьюзу, не лише вдома чи в школі, а й на вулиці, особливо у темний час доби. Важливо, що підлітки цікавляться, запитують, не соромляться та намагаються дізнатися більше з теми попередження сексуального насильства, адже ця тема в основному замовчується.

Результати анкетування також виявили низку факторів, на які дорослим слід звернути увагу: деякі діти почуваються у школі більш безпечно, ніж вдома; й більшість дев’ятикласників вказали, що поліцейським треба частіше приходити до закладу та проводити профілактичні заходи на різні теми.

*Заходи організовано Кіноклубом медіопросвіти з прав людини Dokudays UA при Благодійній організації «Фонд милосердя та здоров’я» спільно з проєктами «Шерифи для нових громад» та «Нові виклики – нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини», що реалізують БО «Фонду милосердя та здоров’я та громадською організацією «Інформаційний та ресурсний центр «Правовий простір».

Фото Наталі Бімбірайте, Ірини Ухваріної

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
331
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
288
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
307
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
383
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
289
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
334
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
417
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
314
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
366
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook