“Булер” у генічеській гімназії
13 — 12 — 2021
/Херсон
744
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

Дев’ятикласники гімназії міста Генічеська дивилися та обговорювали документальну стрічку “Булер” й вчилися протистояти цькуванню*.

Сходи на другий поверх генічеської гімназії.

В останні роки тема булінгу (цькування) в Україні є особливо актуальною та масовою. І на це, як зазначила керівниця кіноклубу Docudays UA при Благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я” Ілона Коротіцина, є об'єктивні причини. Адже, за даними ЮНІСЕФ, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою булінгу, 24% дітей - жертви цькування. Майже половина, 48% постраждалих дітей нікому не розповідали про знущання з них, а 44% школярів спостерігали за цькуванням, але ігнорували його, бо їм було страшно за себе.

Роботи учнів генічеської гімназії в рамках кампанії “16 днів проти насильства”

Проблема поширена не лише в Україні, але у світі загалом.

Зокрема, за статистикою, понад 13 мільйонів дітей Сполучених Штатів Америки стають жертвами цькування, що робить його найпоширенішою формою насильства.

Документальний фільм «Булер» режисера Лі Гірша розповідає історії двох американських підлітків та їхніх родин. Стрічка знята протягом одного навчального року, й показує сповнені болю, а часом і небезпеки, життя дітей, яких цькують однокласники й дорослі. Лі Гірш викриває проблему, що виходить за географічні, расові, етнічні та економічні межі.

Для лауреата премії «Еммі» (американська телевізійна нагорода, телевізійний аналог премії «Оскар») Лі Гірша фільм є особистим:

- Наді мною знущалися в середніх класах та й більшу частину дитинства. Багато в чому цей досвід і боротьба допомогли сформувати моє бачення світу. Я хочу, щоб цей фільм допоміг побороти замовчування, сором’язливість та реакцію на зразок «це ж лише діти» та вплинув не лише на тих, хто пережив чи є жертвою булінгу, а, передусім, на тих, кому конче треба розвивати у собі почуття емпатії, - поділився в одному з інтерв’ю режисер.

Фільм доволі довгий (47 хвилин) й емоційно важкий.

На перегляд та обговорення фільму прийшло близько сорока учнів.

Під час перегляду одна з дев’ятикласниць не витримала, вийшла з зали ховаючи сльози. Але потім повернулася, додивилася до кінця, й разом з однолітками активно обговорювала враження від стрічки.

Підлітки ділилися думками про поведінку героїв фільму: школярів, їх батьків, педагогів та керівництва школи, розмірковували, як можна змінити ситуацію, та розповідали про власний досвід.

Треба віддати належне вчителям гімназії - учні приємно здивували своєю обізнаністю як розрізнити булінг від конфлікту, до кого можна і треба звертатися за допомогою, які санкції до кривдника чи його батьків передбачає законодавство.

Вправа-руханка “Займи позицію”: відповідаючи на запитання модераторки Ілони Коротиціної чи наведений нею приклад булінг, чи конфлікт, учасники займають відповідно ліву або праву частину зали й аргументують свій вибір.

Майже на всі питання більшість учнів відповіли вірно. Лише єдиний приклад збентежив їх: “Дитина не включена до спільних чатів однокласників, хоча зовні стосунки видаються нормальними, над нею не насміхаються, її не ображають”.

Ілона Коротиціна пояснила, що це не булінг, й навіть не кібербулінг.

А потім запропонувала дев’ятикласникам додатково подивитися невеликий відеоролик, як протистояти цькуванню, й одразу спробувати теорію на практиці.

Ці вправи учням теж сподобалися, й в анонімних підсумкових анкетах майже всі відмітили, що інформація для них була дуже корисною.

Під час дискусії одна зі школярок поставила низку питань щодо сексуального насильства. Спочатку поцікавилася, чи взагалі включає в себе булінг поняття сексуального насильства. Далі, чи може дівчина, що одягла коротку спідницю бути провокаторкою для агресора, і чи є в тім її провина. Інші дівчата підтримали ці питання та поцікавилися, як можна захиститися від абьюзу, не лише вдома чи в школі, а й на вулиці, особливо у темний час доби. Важливо, що підлітки цікавляться, запитують, не соромляться та намагаються дізнатися більше з теми попередження сексуального насильства, адже ця тема в основному замовчується.

Результати анкетування також виявили низку факторів, на які дорослим слід звернути увагу: деякі діти почуваються у школі більш безпечно, ніж вдома; й більшість дев’ятикласників вказали, що поліцейським треба частіше приходити до закладу та проводити профілактичні заходи на різні теми.

*Заходи організовано Кіноклубом медіопросвіти з прав людини Dokudays UA при Благодійній організації «Фонд милосердя та здоров’я» спільно з проєктами «Шерифи для нових громад» та «Нові виклики – нові методи: як убезпечити дітей в територіальних громадах Херсонщини», що реалізують БО «Фонду милосердя та здоров’я та громадською організацією «Інформаційний та ресурсний центр «Правовий простір».

Фото Наталі Бімбірайте, Ірини Ухваріної

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в окупованому Херсоні
31 — 01 — 2023
/Херсон
36
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в…
Жахів окупаційного режиму довелося зазнати багатьом херсонцям і мешканцям області. З перших днів захоплення міста стала відчутною…
докладніше
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
30 — 01 — 2023
/Херсон
13
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
Українські біженці, які знайшли притулок у Польщі, можуть розраховувати на фінансову допомогу батькам та дітям. Виплати передбачає…
докладніше
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни на Херсонщині
28 — 01 — 2023
/Аналітичні статті
154
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни…
"Пережити день – це лотерея". Так написало британське видання The Times про Херсон – місто, яке перебуває під постійними обстрілами…
докладніше
Як оформити українську пенсію за кордоном
27 — 01 — 2023
/Херсон
42
Як оформити українську пенсію за кордоном
Українці, які виїхали за кордон та досягли там пенсійного віку, можуть оформити пенсію дистанційно. Для цього потрібно зайти…
докладніше
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
25 — 01 — 2023
/Херсон
33
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
Якщо під час війни ваш автомобіль знищили або він став непридатним для використання, його треба зняти з реєстрації – вибракувати.…
докладніше
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
16 — 01 — 2023
/Херсон
86
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
Від Львова до Києва з «зупинками» у Вінниці та Одесі — так у вересні-грудні проліг маршрут виставки «Херсон inside/outside»,…
докладніше
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
13 — 01 — 2023
/Херсон
105
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
Відома херсонська громадська діячка та волонтерка Наталя Шатілова-Погасій сьогодні виконує обов’язки голови Дніпровської…
докладніше
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
05 — 01 — 2023
/Херсон
67
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
За системні цькування чи приниження працівника на роботі тепер передбачена адміністративну відповідальність. Парламент 1 грудня…
докладніше
Історія волонтерки з Одеси
04 — 01 — 2023
/Херсон
169
Історія волонтерки з Одеси
Про те, як передавала ліки з Одеси – до Херсона, розповідає волонтерка Галина Єгорова.  Війна. Окупація. Допомога близьким Галина…
докладніше
всі новини
youtube facebook