Про зміни у складі населення, потреби та можливості забезпечення херсонців гуманітарною допомогою розповів заступник голови міської військової адміністрації Антон Єфанов.

Більша частина херсонців – люди старші за середній вік

За словами Антона, від початку повномасштабного вторгнення у Херсоні почав формуватися новий склад населення. Першими місто залишили більш активні люди, які могли швидко знятися з місця, і вивезти своїх близьких. Відтік тривав усі 9 місяців окупації. З міста виїздили громадські діячі, бізнесмени та пересічні херсонці. Залишилися переважно фінансово неспроможні громадяни, люди, які мають маломобільних родичів та пенсіонери.

Це не пов'язано з тим, що вони прихильники “русского міра”. Вони всі українці, громадяни України. Але вони були прив'язані до місця проживання, – підкреслює Антон.

За його словами, на час деокупації в Херсоні залишалося понад 120 тисяч людей. Однак після початку обстрілів та впродовж важкого зимового періоду кінця 2022 початку 2023 року за відсутності світла та інших комунальних послуг люди знову почали виїздити. На лютий 2023 року в місті залишилося 70-75 тисяч людей. Щоправда, з потеплінням херсонці почали потроху повертатися.

Тепер у Херсоні перебуває, за нашими даними, не більше 95 тисяч населення. Понад 50% складають люди старші 50-55 років і пенсіонери. Активного бізнесу ми не бачимо, – констатує Антон Єфанов.

Він припускає, що люди поверталися до Херсона переважно для того, щоб перевірити стан свого житла, відновити його або оформити додаткові соціальні допомоги.

Постійні обстріли не дають економіці Херсона відновитися, підприємства не працюють, і цю проблему вирішити поки неможливо. Тому дуже актуальне надходження й розподіл гуманітарної допомоги між тими, хто її потребує. А таких людей у Херсоні нині більшість.

Накопичення ресурсів – чи неконтрольоване наповнення

За словами Антона Єфанова, гуманітарну допомогу отримують понад 70 тисяч херсонців. Першочергово її надають людям з інвалідністю, лежачим, які є в базі даних територіальних центрів соціального захисту. Ця інформація може змінюватися, адже під час війни людина теж може захворіти чи отримати серйозні травми.

Антон Єфанов закликає сусідів чи знайомих людей, які потребують допомоги, звертатися до районних управлінь соціального захисту. І пояснює, що комунікація з мешканцями потрібна владі для отримання оновленої інформації та своєчасного реагування.

Ми не ходимо по домівках. Не вистачає ресурсів. Ресурсів не вистачає й у територіальних центрах. Але вони стараються забезпечити, наприклад, тільки лежачих людей. В них на постійному контролі понад 600 таких осіб.

Підопічні територіальних центрів (фото з архіву Антона Єфанова)

Окрім територіальних центрів, у Херсоні створено чотири мобільні групи волонтерів, які працюють вже понад рік. Вони адресно доставляють продукти  та засоби гігієни людям з обмеженими можливостями переважно похилого віку.

Влада намагається постійно підтримувати з ними зв’язок і допомагає фінансово, транспортом, паливом та іншим.

За словами Антона Єфанова, в цьому місту допомагають ГО «Вільне місто» та БФ «Центр суспільних програм» за підтримки Асоціації Української миротворчої школи та Української освітньої платформи.

Польський Центр Допомоги Міжнародної, надав допомогу мікроавтобусами, електровелосипедами та комп’ютерною технікою. Завдяки чому вдалося надавати допомогу й старостинським округам.

Щодо людей з ширшої маломобільної групи, то Антон стверджує що, маломобільними часто себе називають люди, які мають проблеми зі здоров’ям, але цілком спроможні дійти до гуманітарного центру чи до іншої установи. Часто волонтери, які доставляють гуманітарні набори по домівках, виявляють, що в маломобільної людини є цілком здорові родичі.

Ми дуже розпиляємо наші сили для того, щоб доставити ці вантажі, – говорить Антон Єфанов

Крім того, він розповідає, що волонтери доволі часто бачать достатню кількість продуктів у отримувачів гуманітарної допомоги, але люди все одно замовляють ще. Антон припускає, що іноді спрацьовує психологічний фактор, люди намагаються накопичувати додатковий ресурс і мати впевненість на тиждень, два, три, місяць. Але відійти від процесу неконтрольованого наповнення, щоб  більш-менш рівномірно розподіляти гуманітарну допомогу, не вдається.

Черга за гуманітарною допомогою

Проблеми з контролем та розподілом допомоги

На питання, як взагалі контролюється надання гуманітарної допомоги, Антон Єфанов відповідає: єдиної програми контролю немає, але у місті діє програма обліку бенефіціарів, її він називає низовою. Вона відображає всі дані про отримувачів допомоги. Щоправда, дані можуть бути неточними. Утім, Антон запевняє, що всі, хто зголосився встановити у себе цю програму, мають доступ до загальної бази та фіксують людей, які отримують допомогу.

Однак проконтролювати весь рух гуманітарної допомоги владі не вдається. Адже волонтери та благодійники можуть роздавати гуманітарку самостійно. Наприклад – на вулиці або, домовившись із головами ОСББ.

Ми навіть не знаємо, кому вони видали, що видали, як. Але просимо їх надавати інформацію також нам, щоб ми внесли в базу. Це дає можливість нам та іншим організаціям концентруватися в тих районах міста, куди гуманітарна допомога не доходила, – пояснює Антон.

Однак, Антон Єфанов зауважує, що не всі організації вважають за потрібне ділитися інформацією. До того ж кількість жителів Херсона постійно змінюється. Інформації про те, хто й де нині проживає в Херсоні, фактично немає. Люди можуть виїжджати на день оформити якісь документи в сусідній області, переїхати кудись на зиму або виїхати назавжди.

Ми це називаємо внутрішньою міграцією по місту. Тобто, постійно змінюється контингент. Не дуже, але відсотків на 20 змінюється, – констатує Антон Єфанов.

Він звертає увагу, що нерідко люди, отримуючи гуманітарну допомогу, поводяться недобросовісно. Наприклад, не зізнаються, що вже отримували її раніше, а перевірка по базі займає певний час.

Схожа проблема виникала й із наданням допомоги під час підтоплення. По неї приходило багато людей із різних районів міста, хоча всіх попереджали: допомога призначається для постраждалих від підтоплення.

Фото 5 Волонтери рятують постраждалих від підтоплення

Згадує Антон і випадок, коли люди звернулися до представників влади з проханням надати їм матеріали для відновлення. Коли ж з'ясувалося, що в них нічого не пошкоджено, пояснили: хотіли отримати ОСБ про всяк випадок. Аж раптом прилетить.

На жаль, цього ресурсу небагато. Головне перекрити те, що вже було зруйновано, – наголошує Антон Єфанов.

За його словами, такі ситуації траплялись і з генераторами, які привозили в місто волонтери. Один з них розповів, коли розвозив генератори за попередніми заявками мешканців, в одному з будинків побачив вже встановлений генератор. На пропозицію віддати привезений прилад сусідам, мешканці відповіли: А хай буде, раптом щось станеться.

За словами Антона Єфанова, через такі випадки, бажання допомагати херсонцям у благодійників зменшується, а потреба в побутових генераторах у Херсоні досі є доволі великою.

Потрібно, щоб вони були в кожному будинку. А в ідеалі, хоча б один генератор на кожні два під'їзди, – говорить Антон.

Загальна ж кількість побутових генераторів, які за весь період завозили в місто, за його словами, трохи більше ніж 500. Щоправда, невідомо скільки їх і кому саме волонтери надавали самостійно.

А далі ви самі…

Антон Єфанов розповідає: донори під час перемовин говорять про те, що не можуть весь час підтримувати Херсон, як це було одразу після деокупації, тоді в місто завозилося дуже багато гуманітарної допомоги. Кажуть: це було первинно, а далі ви самі. Антон переконаний, цей меседж адресований не тільки керівництву, а й містянам.

Він звертає увагу, що в гуманітарних центрах можна побачити людей, цілком спроможних працювати. У них є сім’ї, які теж звертаються по гуманітарну допомогу. 

“Але забезпечувати допомогою всі 95 тисяч населення щомісячно – неможливо”, – наголошує Антон і обіцяє: надалі влада зосередиться виключно на тих, кому допомога справді потрібна. Така інформація надходить із різних джерел.

А щодо працездатних херсонців, то він упевнений, люди можуть самоорганізовуватися та вирішувати, де знайти роботу або куди можна виїхати. І закликає людей бути більш активними.

Робота в Херсоні є. Так, це іноді підмітати вулиці. Так, це іноді зарплатня – 6, 7, 8 тисяч гривень. Замало. Але напевно, це вихід на цей час, – каже Антон Єфанов. Утім, рекомендує подумати про перебування в Херсоні принаймні взимку.

Він наголошує: працівники соціальних служб, старостатів та волонтери виконують свою роботу вже більше ніж 13-14 місяців, багато хто без відпусток. Кожного дня люди ризикують не повернутися з чергового виїзду, і повертаючись до своїх домівок все одне перебувають в небезпеці.

За  словами Антона, у 2023 році вдалося охопити допомогою майже 5,5 тис. маломобільних людей, і ще 1000 маломобільних за допомоги волонтерів.

Він дуже вдячний волонтерським та громадським організаціям, активним херсонцям, які допомагають тим, хто поруч, і переконаний, що без їхньої допомоги влада б не впоралася.

Фото Олександра Корнякова

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.