Початок проекту «ПОЛІНА» на Херсонщині, який планували запустити з 1 липня, відкладається ймовірно до 1 серпня, а можливо, й на більшій термін.

Нагадаємо, «ПОЛІНА» - скорочення від фрази «поліція проти насильства». Це мобільні групи реагування на сімейні конфлікти, до складу яких входять представники слідчого підрозділу, дільничні офіцери, інспектори ювенальної превенції.

Це спільний проект Міністерства внутрішніх справ й Національної поліції. Вперше його запустили в липні 2017 року і відпрацьовували в трьох містах: Києві, Одесі та Сєвєродонецьку.

У різних випадках група працює по-різному. Адже кожна сім'я - індивідуальна, отже, і насильство буває різним: психологічне, економічне, сексуальне, фізичне. Фахівці можуть обмежитися профілактичною бесідою з правопорушником, а можуть ініціювати кримінальне провадження. Крім того, вони працюють з жертвою, допомагають їй подолати наслідки насильства. Але на цьому їх завдання не закінчуються. «ПОЛІНА» спрямована виявляти, а також мінімізувати причини такого явища у взаємодії із соціальними службами, благодійними організаціями та місцевою владою.

Торік за підтримки місії ОБСЄ в Україні проект поширився ще на 7 міст, в тому числі - на Херсон. Восени 2018 року до херсонської «ПОЛІНИ» оголосили набір кандидатів. Планувалося, що відібраних співробітників поліції направлять на навчання в Дніпро і з 1 липня 2019 року вони зможуть приступити до роботи.

Майбутні працівники «ПОЛІНИ» були відібрані та вже підготовлені. Але, як пояснив заступник начальника відділу дільничних офіцерів поліції Управління превентивної діяльності Головного управління Нацполіції в Херсонській області Андрій Хурса, для роботи не вистачає матеріально-технічного забезпечення. А головне - транспорту.

Ця проблема стосується не лише Херсонщини, аналогічна ситуація і в інших регіонах. Її вирішують по різному. Зокрема, як розповіли колеги з Вінниці, там автівку для «ПОЛІНИ» забезпечила мерія. Правоохоронці Херсонщини сподівається все ж таки отримати транспорт від міністерства, однак готують звернення до органів місцевого самоврядування.

Адже майже кожне десяте звернення на «102» (враховуючи помилкові та неправдиві повідомлення) - це крик про допомогу від жертв домашнього насильства. А у цих випадках найчастіше і найсильніше страждають діти.