Фото надано Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ

Збірку «Успішні практики безпеки. Український масштаб» керівництво Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ рекомендувало використовувати у навчальному процесі на факультеті підготовки фахівців для підрозділів превентивної діяльності (майбутніх дільничних офіцерів) для вдосконалення взаємодії Національної поліції та населення.

Нагадаємо, команда проекту «Шерифи для нових громад» упродовж 2018 року досліджувала, як селяни Херсонської, Харківської та Полтавської областей дбають про свою безпеку, як ця діяльність організована, чим забезпечується та на які закони спирається.

Адже в наші часи майже вся поліція зосереджена або в обласних містах, або в центрах районів. А в села, особливо віддалені, правоохоронці виїжджають тільки тоді, коли там трапляється якийсь злочин і люди звертаються за допомогою на «102». Утім, поліція не завжди приїжджає на місце злочину, а коли і прибуває, то часто-густо лише фіксує події. Не ліпша ситуація у випадках конфліктів, тобто цивільно-правових відносин. Мешканцю села майже неможливо швидко та ефективно захистити свої порушені права. Особливо, коли на території громади немає людини, яка може проконсультувати, провести профілактичну бесіду з кривдником та навіть притягнути його до відповідальності. Бо щоб захистити себе у суді, селянину треба мати гроші, аби туди звернутися (проїзд, складання позову, судовий збір). Навіть більшість місцевих представників влади не знають, до кого можна, наприклад, звернутися за безкоштовною юридичною, правовою консультацією, або як врегулювати конфлікт на досудовому етапі. Такі консультації можуть надавати дільничні інспектори поліції як юридично обізнані фахівці. Але у них зовсім інші обов’язки, зокрема, - профілактика правопорушень. Та й нею вони фактично теж не займаються. В Україні дільничних офіцерів завжди не вистачало, а під час реформи правоохоронних органів їх кількість ще скоротилася майже втричі. Зараз один інспектор поліції обслуговує до 10-15 сіл, відстані між якими сягають півсотні кілометрів. Отже, селяни часто взагалі не знають та не бачать дільничного. І криміногенна ситуація в селах загострюється. Більш того, завжди, коли в країні йде війна, кількість злочинів зростає.

У Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ триває навчання дільничних офіцерів поліції, які вже в травні розпочнуть роботу в об’єднаних територіальних громадах. Курсанти дізналися про успішний досвід малих і середніх громад за межами регіону.

Аналізуючи кримінальну статистику на Херсонщині, начальник відділу слідства з особливо тяжких злочинів обласного управління Нацполіції Віталій Марчук сказав, що найбільше вбивств було в кінці «бурхливих дев’яностих». Щопівтори доби в області когось розстрілювали, душили або різали. Більш спокійний період почався тільки з 2004 року, і кількість злочинів зменшувалася до 2013 року включно. Але з 2014 року «тихе десятиріччя» закінчилося. Різко зросли всі види правопорушень, починаючи від банально зірваного з перехожого ланцюжка і закінчуючи розбоєм й убивствами.

Однак у деяких селах та громадах Херсонщини зовсім немає тяжких злочинів, а кількість правопорушень можна перерахувати на пальцях . Хоча поліція туди теж не доїжджає. Проте там є «шерифи» - цивільні інспектори з охорони правопорядку. Це місцеві мешканці, що користуються авторитетом, займаються профілактикою правопорушень, мають право складати деякі адмінпротоколи, отримують зарплатню з місцевого бюджету та звітують перед громадою. До них часто за допомогою звертаються навіть поліцейські з проханнями поїхати на місце й розібратися, що відбулося.

Але в кожної громади є свої «ноу-хау».

Фото Дмитра Багненка

Збірка розповідає про 7 успішних моделей організації безпечного середовища у сільських громадах. До опису кожної з моделей надані зразки документів та експертні коментарі щодо основних завдань, правового статусу, соціального забезпечення, повноважень та відповідальності шерифів. А також надані поради юристів, на що варто звернути увагу при впровадженні кожної моделі. Наданий аналіз недоліків та переваг існуючих організаційних форм безпеки.

Один із розділів присвячений досвіду залучення громадян до забезпечення правопорядку у США і Канаді, тут можна дізнатися, чому шерифів вважають офіцерами миру, прочитати про «Очі та вуха» правопорядку, диванних таємних детективів. А також про роль та місце шерифів у структурі правоохоронних органів.

Авторський колектив збірки: Алла Тютюнник, Леонід Бондарчук, Наталя Бімбірайте, Ольга Настіна, Лариса Оленковська, Світлана Рижкова, Юрій Чумак, Ілона Коротіцина, Олена Старюк, Маргарита Плахотнюк, Ірина Ухваріна, Людмила Чванько, Олена Орлова, Юрій Житняк.

Друковане видання «Успішні практики безпеки. Український масштаб» розповсюджується безкоштовно. Зокрема, на прохання університету МВС, їм надіслано 50 екземплярів.

Експертка проекту, старший викладач Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, майор поліції Світлана Рижкова презентувала проект «Шерифи для нових громад» у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ. 

Крім того, вона є у вільному доступі в електронному вигляді на сайті «Шерифи для нових громад», який створила команда проекту.

Також в електронному вигляді на сайті доступні інші видання, підготовлені та надруковані командою, зокрема, брошура «Що таке громадське формування та як його зареєструвати», буклет «Пам’ятка для цивільних сміливців, або що таке «законне затримання». Ще - документальне відео про життя сільських «шерифів» та багато іншої цікавої інформації.