Херсонський проект «Шерифи» - приклад для всієї країни
10 — 10 — 2018
/Херсон
458
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

Фахівці центру зайнятості  в 2011 році розробили форму для учасників проекту "Шериф", яка використовується донині: сині бейсболка з логотипом служби та жилетка з написом на спині "Громадський порядок". Фото з архівів центру зайнятості.

Унікальний проект «Шерифи» започаткував у 2011 році Херсонський обласний центр зайнятості. Це окремий вид громадських робіт, на які запрошують безробітних місцевих жителів і залучають їх до охорони правопорядку в своєму селі або місті. Офіційною мовою учасник проекту визначається як: «інструктор з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку», або коротше - «так званий «шериф».

Цей проект реалізується завдяки тісній співпраці центрів зайнятості з органами місцевого самоврядування, правоохоронцями та громадськістю. І це яскравий приклад уміння домовлятися, співпрацювати та об'єднувати зусилля, щоб разом вирішувати проблеми спільної безпеки. Проектом «Шерифи» охоплено всі райони області. Наявність у громадах інструкторів з числа місцевих жителів суттєво поліпшує правопорядок, сприяє пошуку шляхів мирного врегулювання конфліктних ситуацій та формуванню спільної відповідальності за спокій у суспільстві.

Крім того, така співпраця вигідна фінансово. Безробітний мешканець населеного пункту отримує роботу. Село чи місто отримує «свою людину», яка доглядає за правопорядком, проте зарплатню частково чи повністю отримує за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.  Це економить кошти місцевого бюджету. Для правоохоронців це - додаткові «очі та вуха» на місцях. Також, якщо після закінчення строку громадських робіт таку людину зараховують в громаді на постійне місце роботи, Центри зайнятості можуть взяти на себе її навчання і спеціальну підготовку в навчальних закладах, з якими укладено договори.

Працює проект так. На початку кожного року дільничні офіцери збирають та  надають до головного управляння інформацію про потреби громад в інструкторах з охорони правопорядку. Працівники центру зайнятості підбирають кандидатів на роботу серед місцевих мешканців, зареєстрованих у центрі зайнятості як безробітні. Та ведуть перемовини з керівниками місцевих органів самоврядування щодо забезпечення інструкторів умовами для роботи (зокрема, має бути окреме приміщення або кімната, наприклад, у сільраді).

Перш ніж запропонувати участь у таких громадських роботах, психологи центру  зайнятості ретельно вивчають потенційних кандидатів на профпридатність: наскільки відповідальні, комунікабельні, стримані, чи можуть знайти спільну мову, завоювати довіру. Потім фахівці центру зайнятості погоджують кандидатуру з керівництвом населеного пункту. Та перед тим, як людина почне виконувати свої завдання, представники поліції на місцях проводять інструктаж: знайомлять із законодавством, інструктують, як треба поводитися в тій чи іншій ситуації, як убезпечити себе, як зробити зауваження або заспокоювати людей та інше.

Упродовж 2011-2017 років на Херсонщині до проекту «Шерифи» залучено майже 1400 безробітних.

З початку 2018 року в області було заплановано залучити до програми ще 117 людей. Більше всього в трьох районах міста  Херсона - 17 осіб, в Олешківському районі - 15, в Іванівському -  14. Серед прикордонних районів лідирує  Чаплинський  - 8 осіб, на другому місці Каланчацький - 5 осіб, у Генічеському - 3. Найменше, по одному «шерифу», заплановано в Бериславському, Великолепетиському, Верхньорогачицькому та Високопільському районах.

Однак, як засвідчує досвід заступниці директора Херсонського обласного Центру зайнятості Наталії Португальської, ця цифра до кінця року часто зростає. Так сталося і цього разу. Тільки за підсумками півріччя до цих видів робіт вже було залучено 140 безробітних, з яких 34 – учасники АТО. На початок жовтня проектом  «Шерифи» вже охопили 177 людей, але це також - не остаточна цифра.

Прикладом злагодженої роботи у цьому напрямку є робота Голопристанського міськрайонного центру зайнятості, де з початку поточного року в проекті «Шерифи» працювало 25 людей, також Чаплинська районна філія Херсонського обласного центру зайнятості за цей період залучила 20 осіб, з них 2 учасники АТО.

У лютому 2018 року головою Херсонської обласної державної адміністрації видано доручення щодо збереження лісів області, запобігання їх знищенню та протидії браконьєрству на водних об’єктах. Центрами зайнятості міста Нова Каховка та районів області, де є ліси (Голопристанським та Олешківським) залучені до відповідної роботи 29 осіб, які, окрім основних функцій «шерифів», додатково виконували функції щодо запобігання незаконній вирубці лісових насаджень та попередження браконьєрства.

Але ці роботи, як і всі інші види громадських робіт центрів зайнятості, - тимчасові, тривають усього до шести місяців (сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів). Також робота так званих «шерифів» пов’язана з більшим ризиком, ніж в інших видах громадських робіт, але ніякого додаткового захисту чи повноважень законодавством не передбачено. До того ж, серед безробітних майже не буває людей, обізнаних в юриспруденції. Зокрема, серед них немає колишніх правоохоронців. 

- Співробітники правоохоронних органів у відставці - це вже пенсіонери, - поясняє заступниця директора обласного Центру зайнятості  Наталія Португальська. - Згідно із законодавством, пенсіонери не можуть ставати на облік як безробітні. І тому вони не можуть бути учасниками наших громадських робіт. А ті, хто скоротився або звільнився з органів до досягнення пенсійного віку, звертаються в службу зайнятості вкрай рідко. Як правило, самі влаштовуються на роботу або в інші державні установи, або в охоронні фірми, або юристами в приватні фірми.

Також центри зайнятості, відповідно до законодавства (з 1 січня 2013, постанова Кабміну № 175), не мають права і можливості організовувати навчання майбутніх так званих «шерифів» для участі в громадських роботах. Не можуть направити на навчання і тоді, коли людина почала працювати на громадських роботах від центру зайнятості - вона  має перебувати на своєму робочому місці і виконувати покладені на неї завдання. Тому зараз фахівці служби стараються залучити до роботи інструкторами більше людей з військовим досвідом, демобілізованих із зони АТО.

Та, як зазначає один із авторів реформи правоохоронних органів,  керівник юридичного відділу Центру правових та політичних досліджень (Львів) Олег Ільків, проект «Шерифи» Херсонського обласного центру зайнятості - це прекрасна ідея і досвід, які потрібно поширювати на інші регіони. Села безкоштовно або з мінімальними витратами отримують собі людину, яка займається профілактикою злочинів. І придивляються до нього - справляється чи ні. А шериф - освоюється з новою роботою і новими завданнями. Таке, свого роду, обопільне стажування виходить.

До речі, один із сьогоднішніх «шерифів» Старої Збур’ївки - інспектор сільради та добровільний помічник дільничного офіцера поліції Володимир Рудковський, теж спочатку працював у селі на громадських роботах інструктором з інформування населення щодо запобігання порушень громадського порядку.

«Чорна Дуся», тобто інспектор з благоустрою Музиківської сільради Амелькіна Євдокія Василівна, - теж «стажувалася» в селі інструктором від центру зайнятості.

Цікаво, що вона була тоді ще «чужою»: тільки купили з чоловіком дім у Музиківці, переїхали жити сюди з іншого району області та почали шукати роботу. І все начебто було добре, секретар сільради вже домовилася з фахівцями Центру зайнятості, що беруть Євдокію Амелькіну на роботу, проте голова сільради, Олександр Лейбзон, як дізнався про це - «уперся»: «Ні, вона не підходить».

- Прихожу я в сільраду до голови, Олександра Арнольдовича, й питаю, що не так, - згадує Євдокія Амелькіна. - Він і каже: «Ти чужа. Ти тут нікого не знаєш. Як з людьми працюватимеш? Нам треба, щоб людина всіх тут знала, і цю людину всі теж знали та дослухалися». А я йому: «Це я поки що нікого не знаю і мене не знають. Познайомлюся. А якщо не буду справлятися, то звільните!» Він ще трохи попитав мене, ми поговорили,  він погодився.

Незабаром її взяли на постійну роботу інспектором сільради з питань благоустрою, виділили від сільради у користування скутер, бо село велике, то ж за день обійти всіх пішки дуже важко. А у  Євдокії Василівни з’явилось прізвисько: «Чорна Дуся», бо вона: «носиться по вулицях на тому чорному скутері,  усе бачить, навіть дрібний безлад помічає».

А нещодавній безробітний учасник бойових дій Євген Данін несподівано для себе потрапив через проект «Шерифи» до лав поліції.

Як розповідає тимчасово виконуючий обов'язки начальника відділу дільничних офіцерів поліції Головного управління нацполіціі в області Андрій Хурса, хлопець два з половиною роки воював в АТО, повернувся додому в Скадовськ, став на облік з безробіття, дуже добре працював на громадських роботах  з охорони правопорядку і його брали на постійну роботу в громаді.

- Але його робота також дуже сподобалася дільничному й керівництву відділка поліції, - каже Андрій Хурса. - Хлопець так добре себе зарекомендував, що його «переманили». «Спокусили» тим, що і повноважень у поліції більше, і зарплата вища, і пільги є.

Євген Данін успішно пройшов конкурсну комісію і вже служить сержантом у групі швидкого реагування.

Досвід Херсонщини, згідно з офіційною відповіддю на запит команди проекту «Шерифи для нових громад» заступника голови Центрального апарату Державної служби зайнятості  Сергія Кравченка, запровадили також і в Харківській, і Полтавській областях.

Проте, як ми з’ясували, в Полтавській області до громадських робіт «шерифами» від Центрів зайнятості у 2015 році  залучено 67 осіб, переважно з числа учасників АТО і працювали вони в 11 районах області (на Полтавщині 25 районів). У 2016 році залучено 25 безробітних в 6 районах області. Найбільш активними були Глобинський, Кобеляцький та Козельщинський райони. Але з 2017 році на Полтавщині не було жодного учасника таких громадських робіт.

Що стосується Харківської області, то в аналогічних громадських роботах брали участь усього 35 безробітних: у 2015 році - 9 чоловік, в 2016 та 2017 років роках - по 13 осіб. Такі громадські роботи проводилися в Барвінківському, Валківському, Дворічанському, Зміївському, Красноградському та Чугуївському районах. З початку 2018 року жодного «шерифа» від Центрів зайнятості тут теж не було заплановано.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоровя” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Чим займається поліцейський офіцер громади Колибаївської ОТГ
22 — 05 — 2020
/Хмельницький
164
Чим займається поліцейський офіцер громади Колибаївської ОТГ
Торік в Україні стартував проєкт “Поліцейський офіцер громади”. Його запроваджено у семи областях України, в тому числі у…
докладніше
«Персональне маленьке відділення поліції», частина ІІ
21 — 05 — 2020
/Харків
372
«Персональне маленьке відділення поліції», частина ІІ
Євген Кабанець Нещодавно побував у Малинівській об’єднаній територіальній громаді, що на Харківщині, де працюють два поліцейських…
докладніше
Домашнє насильство та карантин на Хмельниччині: реагування поліції
20 — 05 — 2020
/Хмельницький
75
Домашнє насильство та карантин на Хмельниччині: реагування поліції
В умовах карантину серед мешканців, зокрема Хмельниччини, ширяться чутки про значне збільшення випадків домашнього насильства. Чи це…
докладніше
«Персональне маленьке відділення поліції» або Один день із життя двох поліцейських офіцерів громади
20 — 05 — 2020
/Харків
1071
«Персональне маленьке відділення поліції» або Один день із життя двох…
В умовах карантину, коли не працює транспортне сполучення, я вирішив написати статтю про роботу поліцейських офіцерів громади, які…
докладніше
Вітаутас Жіманчюс: громадські об’єднання в екстремальних ситуаціях більш гнучкі, ніж державні органи. Досвід Литви.
04 — 05 — 2020
/Литва
77
Вітаутас Жіманчюс: громадські об’єднання в екстремальних ситуаціях більш…
Фото з сайту Cоюзу Литовських стрільців. Приблизно третина членів Союзу стрільців – жінки. У Литві, із самого початку карантину…
докладніше
Три короткі інтерв’ю про домашнє насильство щодо дітей
01 — 05 — 2020
/Дніпро
162
Три короткі інтерв’ю про домашнє насильство щодо дітей
В умовах карантину ми вирішили дистанційно поспілкуватися з представниками структур, активно задіяних у протидії домашньому…
докладніше
Що робити, коли найбільша загроза для дітей – їх батьки?
30 — 04 — 2020
/Аналітичні статті
153
Що робити, коли найбільша загроза для дітей – їх батьки?
Онлайн дискусія «Дітям потрібен шериф» з сурдоперекладом. Модератор дискусії, фасилітатор діалогів та групової роботи,…
докладніше
Потрібна допомога – дзвони!
30 — 04 — 2020
/Херсон
149
Потрібна допомога – дзвони!
Більше місяці українці сидять по домівках на карантині. Та на жаль, у деяких оселях чатує інша небезпека – домашнє насильство. Про…
докладніше
Домашнє насильство під час карантину: страждають діти
29 — 04 — 2020
/Дніпро
226
Домашнє насильство під час карантину: страждають діти
Домашнє насильство щодо дітей теж перетворилося на справжню епідемію. Як йому запобігти? Якщо на практиці буде втілено гасло…
докладніше
всі новини
youtube facebook