Уже на світанку 6 червня селище Антонівка, передмістя обласного центру, було відрізане від Херсона. Вода, що хлинула вночі через підірвану росіянами греблю Каховської ГЕС, затопила шляхи з населеного пункту. Місцевій жительці Ганні Зарудні довелося евакуйовуватися ледь не “козячими стежками”.

У центрі фото Ганна Зарудня. Фото з соцмереж

Ганна Михайлівна Зарудня – відома в Херсоні й не тільки активістка, інженер-гідролог, керівниця громадської організації «Антонівська хвиля», яка багато років захищала екологію Дніпра, боролося проти незаконного захоплення та забудови берегів. 

У тому числі залучала незалежних експертів і доводила, що плани Укргідроенерго побудувати на місці греблі ще й Каховську ГЕС-2 заподіють непоправну шкоду екології пониззя ріки. 

Тими планами передбачалося запустити ще один гідровузол, який двічі на день, вранці та ввечері, “у пікові години”, спричиняв би коливання рівня Дніпра – підйом до метра в районі греблі та близько пів метра в Херсоні.

Через спротив херсонських активістів плани з будівництва Каховської ГЕС-2 відклали.

Але трапилося інше лихо, більш руйнівне та катастрофічне – російська навала.

Напередодні повені Ганна Михайлівна якраз повернулася в Антонівку. Адже виїздила через постійні обстріли селища росіянами. До того ж один зі снарядів “прилетів” у її будинок, знесло дах, пошкодило вікна, двері, стіни.

- Над моїм будинком натягли гідробар’єр, там залишалися речі, тож я приїхала, поки кілька днів було тихо, подивитися що там та як, – розповідає Ганна Михайлівна. – Спала в сусідів, бо їх дім не так пошкоджено. Прокинулася від вибухів, перебралася до підвалу, але заснути більше не вдалося. Ця ніч була, мабуть, найстрашнішою, яку довелося пережити. Гатили так сильно, що в підвалі все ходило ходором і на голову сипалося. Зранку дивлюся, навколо ще кілька будинків розбомбили, а нижче, де наша зелена школа (на базі ЗОШ №21),  – вода розлилася. На стадіоні лише одна вежа стирчить…

Будинок Ганни Зарудні розташовано приблизно на висоті 10 метрів від урізу води, тож повінь до нього не дотяглася. Але всі дороги навколо вже були затоплені, а вода прибувала.

Виїхати стало неймовірно складно, – опановуючи хвилювання, ділиться пані Ганна. – Адже моя Антонівка стала островом. Знайомі на машині взяли мене із собою й вивезли просто дивом. Якимось околицям, ґрунтовими стежками, вздовж насипу залізниці... Дісталися до вокзалу десь уже о восьмій  ранку.

Ганна Зарудня пережила термінову евакуацію вже двічі. Уперше виїхала з Херсонщини 20 листопада 2022 року через обстріли селища російськими військовими та зруйноване житло. Вдруге – 6 червні 2023 року, через екологічну катастрофу, яку росіяни спричинили підривом Каховської ГЕС.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.