Не тільки військові, а й цивільне населення Херсонщини боролося й бореться за Україну на своєму – громадянському фронті. Представники різних мирних професій організовували акції спротиву, ходили на мітинги, розбиралися з мародерами, партизанили та займалися волонтерством.

Разом з іншими херсонцями з перших днів війни кардинально змінив вид діяльності й колектив туристичної агенції «ХерсON». ХерсONські гіди в мирні часи проводили екскурсії в місті та по всій області, що популяризували наш край в Україні та світі. Але війна поставила перед ними інші завдання.

У лютому, доки це було можливо, хлопці розвішували українські прапори на вулицях Херсона. За розповіддю одного з волонтерів – Славка, відомого серед місцевих, як Слава Кавун, стяги вони діставали через міську раду, а додаткові матеріали й інструменти взяли зі складу агенції. Ладнати прапори та розвішувати їх по місту хлопцям доводилося під звуки сирен, які тоді ще лунали в Херсоні. В результаті, українською символікою прикрасили майже всі райони обласного центру, окрім місць, де стояла рашистська військова техніка – у центрі та на Таврійському мікрорайоні.

Крім того, заради створення джерела постійних донатів на потреби ЗСУ, винахідливі гіди на офіційному сайті агенції запровадили гарячий тур до Чорнобаївки. Оплативши його, будь-яка людина автоматично спонсорує армію.

На жаль, вже у квітні хлопці зрозуміли, що в окупації не можуть бути корисними повною мірою. Тому, попри небажання всієї команди залишати рідне місто, усе ж вирішили перебиратися на підконтрольну територію. Переважила мотивація, що на вільній землі вони зможуть зробити значно більше корисного для херсонців і для нашої армії.

З вибором міста довго вагатися не довелось. Херсонських колег запросили до себе одесити з туристичної агенції “Тудой-Сюдой”. Ще до початку війни вони теж почали волонтерити. Для цього виділили приміщення та ресурси. Відтак херсонці доєдналися до команди однодумців у Одесі.

Але, за словами Славка, їхній колектив частково розділився. Деякі колеги доєдналися до Товариства Червоного Хреста, дехто пішов до ЗСУ, а хтось виїхав за кордон і допомагав звідти.

Сьогодні гіди-волонтери привозять з-за кордону для наших військових високоякісну форму з бавовняної тканини, щоби воякам було зручно і комфортно, поповнюють медичне оснащення та укомплектовують фронтові аптечки всім необхідним для порятунку життя поранених.

В’ячеслав переконаний, що армії зараз потрібно постійно допомагати. І не варто розраховувати лише на підтримку інших країн. Тому він агітує всіх, хто як може, донатити на армію, і робити це регулярно. Адже після обстрілів не тільки руйнуються будівлі й обриваються людські життя, а іноді й знищується все зібране волонтерами – комплекти одягу, лікарські препарати та технічні засоби.

Розповідаючи про діяльність їхньої команди в Одесі, Слава Кавун запевняє, що волонтерські будні в них у жодному разі не одноманітні або ж не типові.

Іноді один день витрачається на пошук якихось деталей та виробів для кріплення, а інший – на сортування продуктів, які до Одеси пересилають наші волонтери з Польщі.

Доводилося Славкові й знімати мірки у військових для пошиття форми, при чому параметри він вимірював по кілька разів, щоби готова форма ідеально підходила, не тиснула, але й не була мішкуватою.

А якось, придбавши на барахолці півника подібного до того, що вцілів під час бомбардування Києва та був подарований Борису Джонсону, хлопці влаштували свій аукціон і зібрали на ньому 150 тис. грн. За ці кошти придбали дрон із функцією нічного бачення, який не тільки вивчає територію, а й здатен скинути «подаруночок» рашистам.

Також хлопці, які ніколи не скаржилися на відсутність почуття гумору, знімають та монтують відеоролики з різними жартами, прикольними моментами, що стали популярними в часи війни, щоби підіймати настрій і бойовий дух земляків.

«Сміятися також потрібно, – упевнено каже Славко, – Адже почуття гумору в українців ще з часів, коли запорожці писали турецькому султанові. Його в нас аж ніяк не відвоюють».

ХерсONці вже встигли побувати в рідному місті, після його звільнення, та повернулися звідти з новими планами.

“До Херсону вже прямує "Старлінк" та потужний павербанк для його живлення. Плануємо запустити ще одну точку доступу до зв'язку в центрі міста (біля нашого тимчасово зачиненого офісу)”, – нещодавно поділився на своїй сторінці Павло Білецький – один із засновників агенції.

Тим часом його брат Олексій збирає матеріали для виготовлення окопних свічок, які зараз потрібні не тільки військовим, а й мирним херсонцям, що сидять без тепла та світла.

А загалом, хлопці вважають, що війну виграють не армії, а люди.

“Ми сильні, коли маємо підтримку народу”, – говорить Слава Кавун, і ділиться мріями про те, як Херсон після перемоги очищуватиметься від усього радянського, а рідним вулицям повертатимуть історичні назви.

Фото взяті зі сторінки у Фейсбук "Туристична компанія ХерсON"

Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.