За словами начальника Херсонської обласної комунальної аварійно-рятувальної служби (ХОКАРС) Максима Курчика, після деокупації правобережної Херсонщини кількість працівників аварійно-рятувальної служби поступово збільшилася. Спочатку було не більше десяти працівників, тому відновлювальні роботи виконували не так швидко, як цього потребувала ситуація в місті. А вже сьогодні в кількох бригадах залучено 105 співробітників, 70 з них зашивають вікна, розбирають завали, вивозять сміття.
Транспортний відділ розвозить гуманітарну допомогу. Три бригади виконують покрівельні роботи на дахах. Є загін, який займається рятувальними роботами у випадку витоку хімічних речовин. Вони ж спилюють аварійні дерева, відкривають замки.
Фото зі сторінки ХОКАРС у фейсбуці
Після підриву Каховської ГЕС рятувальники вивозили в безпечні місця людей та тварин, розбирали завали, помпами відкачували воду, розвозили продукти й питну воду в затоплені райони. При ХОКАРС організували гуманітарний штаб – допомога надходила на склад служби, а потім через обласну військову адміністрацію розподілялася між громадами та по місту.
Працівники служби доставляли до Херсона та області відновлювальні матеріали, генератори, побутові речі, одяг, їжу.
Відколи наше місто потерпає від обстрілів, найчастіше до ХОКАРС звертаються з проханням провести відновлювальні роботи. Служба допомагає в першу чергу громадянам і комунальним установам. Працює щодня, без вихідних із восьмої до сімнадцятої, якщо трапляється дуже серйозна аварія, то до комендантської години. Працювати доводиться в місцях, що часто обстрілюються. Наприклад, у якомусь будинку зазнала руйнувань одна квартира, а наступного дня, або через якийсь час прилітає в сусідню. Тобто ризик для співробітників є завжди. Не припиняють роботу вони й під час повітряної тривоги.
Ремонтні роботи на даху багатоповерхівки. Фото Олександра Корнякова
Допомогу служба надає в місті й області. У села частіше направляють відновлювальні матеріали, адже там є свої комунальні підприємства. Але за потреби виїжджає туди й бригада фахівців. Поки що не допомагають матеріалами Антонівці. Там нині дуже гаряче, тож є ризик, що відновлені будівлі ймовірно зазнають повторних руйнувань. Максим Курчик запевняє, коли Антонівку перестануть обстрілювати так часто, туди завезуть шифер, який уже для цього приготували, і до села виїде бригада рятувальників.
Варто зауважити, що керівництво ХОКАРС захищає працівників від очевидних ризиків. Приміром, їх не посилають на території поблизу Дніпра, які добре проглядаються з окупованого правобережжя. Там ворогові їх буде добре видно і він може спробувати обстріляти рятувальників. Звісно, у найнебезпечніших місцях ремонтні бригади працюють у бронежилетах і шоломах, але один із рятувальників усе ж отримав поранення.
Щодо переліку робіт, які виконують працівники служби, керівник уточнює:
“Ми можемо зашити вікна, полагодити покрівлю, але капітальних ремонтних робіт виконати не можемо. Ми не будівельники, а рятувальники. У нас немає навіть таких працівників, які збудують стіну або полагодять стелю”.
Ще одне уточнення: працівники служби зашивають лише вікна, а пошкоджені балкони не ремонтують, адже потреба в матеріалах дуже велика й використовують їх раціонально.
Для цього кожен херсонець може зателефонувати на гарячу лінію Херсонської обласної адміністрації 0800 330 951 або 091 481 78 45 або на гарячу лінію Херсонської міської адміністрації 050 040 44 24. Містяни можуть звертатися у свої районні ради.
За словами начальника служби, усі заявки перенаправляються до ХОКАРС, їх опрацьовують і щодня звітують про виконані роботи в ХОВА – скільки заявок прийняли за день і скільки опрацювали.
Зазвичай опрацьовується близько десятка заявок щодня. Звіти про виконані роботи можна побачити на телеграм-каналі ХОВА.
Максим Курчик зауважує: громадянам треба розуміти, коли прильотів багато або є великий приліт із масштабними руйнуваннями, все й одразу відремонтувати не можна. Допомога надається в порядку живої черги. Коли трапляються масштабні руйнування, іноді надходить по 30-50 викликів на день.
“Привілейованих осіб у нас немає. Ми завжди оперативно виїжджаємо, щойно отримали заявку. Привели до ладу цей будинок, перейшли до наступного і так далі. Ось такий алгоритм”, – пояснює керівник.
Щодо осель громадян, які тимчасово мешкають поза межами Херсонщини, то щоб відремонтувати їх, необхідна присутність когось із родичів, хто міг би простежити за роботами та поставити підпис. Без присутності господаря чи родичів до помешкання працівники ХОКАРС не заходять, це протизаконно. Іноді, коли це можливо, виконують відновлювальні роботи зовні, не проникаючи до помешкання. Але краще, щоб господар або уповноважена особа приїхав/ла в день виїзду бригади, та власники особисто простежили за виконанням робіт.
P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.
Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.