Як захистити «шерифів»
21 — 03 — 2019
/Херсон
1894
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

Експерти з надання правової допомоги обговорюють з командою та партнерами проекту «Шерифи для нових громад» успішні практики організації безпечного середовища в малих та середніх громадах України. Всі фото Дмитра Багненка.

Через те, що поліція знаходиться на далекій відстані, мешканці сіл часто вимушені власноруч захищатися від злодіїв. Як це зробити, щоб самим не постраждати, і не порушити закони?

Наприклад, чи можуть цивільні люди «просто так» зупиняти і не пропускати до села підозрілі автівки? Як це робив, зокрема, «народний патруль»  села Лучки, що на Полтавщині, бо у них чужинці занадилися по ночах красти корів. А якщо б з якоїсь машини стріляти почали? Таке теж вже відбувалося, тільки в іншому селі,  у Бутенках, коли «сусідська варта» намагалася затримати крадіїв.

Руслан Поляков: «Щоб працювати «шерифом», людина має бути цьому навчена».

Теоретично, захищати пересічних громадян, займатися профілактичною роботою з правопорушниками та ловити злодіїв мають правоохоронці. Законодавці наділили їх такими офіційними повноваженнями, правом використовувати зброю, та гарантували додатковий соціальний захист на випадок, якщо людина постраждає при виконанні своїх обов’язків.

Але реальне життя у віддалених населених пунктах дуже відрізняється від теорії. Що, скажіть, робити мешканцям Одринки на Харківщині, адже вони навіть викликати «швидку» чи поліцію не можуть, бо село знаходиться у низині і через те мобільного зв’язку немає?

Тож мешканці сіл, як зауважила керівниця проекту «Шерифи для нових громад» Наталя Бімбірайте,  «винаходять свої велосипеди».

І на Херсонщині у селах поліцію бачать переважно тоді, коли вже трапилося щось страшне.  Ще у далекому 2011 році, до реформи правоохоронних органів (а зараз дільничних стало ще менше), кількість правопорушень стала такою, що стала предметом обговорення в облдержадміністрації. Саме тоді, вперше в Україні,  фахівці Херсонського обласного центру зайнятості запропонували, розробили і започаткували програму «Шерифи» - вид соціально спрямованих громадських робіт для місцевих безробітних, направлений на профілактику правопорушень. Зараз ця програма реалізується не тільки по всіх районах Херсонщини, а й запозичена іншими областями. Бо виграють всі: людина отримує роботу і зарплатню, громада - чоловіка або жінку, які заспокоюють бешкетників, «возяться» з важкими підлітками і наводять лад у селі чи містечку, а фінансування робіт  йде не тільки з місцевого бюджету, а й з фонду центру зайнятості. 

Як розповіла заступниця директора Херсонського обласного центру зайнятості Наталія Португальська, станом на 1 січня цього року, за програмою «Шерифи» працювало 1636 мешканців області, з них 307 - учасники АТО. Після закінчення громадських робіт (бо вони тимчасові, не більше 180 годин) понад 75 людей отримали при міському органі самоуправління постійне місце роботи і працюють за тим же напрямком. В цьому році центри зайнятості області отримали ще 131 заявку на виконання цих видів робіт.  

Про це йшла розмова на круглому столі «Досвід організації безпеки в малих громадах»*, який проходив 19 березня у приміщенні Херсонського регіонального центру з надання безоплатної правової допомоги (БВПД) у Херсонській області.

Саме правові аспекти в реалізації різних форм «шерифства» та правовий захист самих цивільних людей, які опікуються безпекою в своїх громадах - викликали найбільш жваву дискусію. Адже переважна кількість учасників заходу були фахівцями районних та міських центрів БВПД і Бюро правової допомоги.

Найбільш захищеними в цьому сенсі є члени громадських формувань. Але, за спостереженнями експертів, майже половина з цих формувань - фіктивні. А інші працюють більше з «фізичною» охороною правопорядку, а не з профілактики правопорушень.

Зокрема, як розповів Олексій Лефтер з Високопільського бюро правової допомоги,  десь пару років тому, було дуже багато крадіжок в селі Іванівка Високопільского району. Мешканці села понад усе потерпали через «гастролерів», які грабували й в інших селах, і в декількох навколишніх районах. Тоді до них приїхали представники громадського формування Херсонська «Січ».

- У нас був їх Статут, нам посвідчення видали, - згадує події  Олексій Лефтер. - Всім видавали гумові палиці, газові балончики, і ми перекривали дороги, що вели до селища. І крадіжки, дійсно, припинилися. Але Херсонська «Січ» зареєстрована в Комсомольському райвиконкомі Херсону, знаю, що там близько 5 тисяч чоловік має бути. Та чи є вона зараз, чи діє/не діє - нам навіть не відомо. Хоча посвідчення у мене й односельців - залишилися.

По закінченні круглого столу, представники дев’ять організацій/установ підписали Меморандум про консолідацію зусиль, спрямованих на сприяння організації безпечного середовища в малих і середніх громадах Херсонської області.

Підписанти:

  • Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров’я», в особі виконавчого директора Тютюнник Алли Миколаївни;
  • Громадська організація «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір», в особі директора Бімбірайте Наталя-Дануте Антано;
  • Головне Управління Національної поліції у Херсонській області, в особі начальника Мєрікова Артура Івановича;
  • Регіональний центр з надання БВПД у Херсонській області, в особі директора Єлисєєвої Марини Ігорівни;
  • Бериславський місцевий центр з надання БВПД, в особі директора Груши Марини Дмитрівни;
  • Голопристанський місцевий центр з надання БВПД, в особі виконуючого обов’язки директора Кеба Ірини Миколаївни;
  • Каховський місцевий центр з надання БВПД, в особі виконуючого обов’язки директора Полякова Руслана Леонідовича;
  • Херсонський місцевий центр з надання БВПД, в особі директора Милокостого Дениса Леонідовича;
  • Херсонський обласний центр зайнятості, в особі директора Єрашова Євгенія Олександровича.

Зліва направо: Наталія Португальська (Херсонський обласний центр зайнятості), Олена Старюк (юрист проекту «Шерифи для нових громад», керівниця громадської приймальні БО «Фонд милосердя та здоров’я»), Наталя-Дануте Антано Бімбірайте (керівниця проекту «Шерифи для нових громад», ГО «ІРЦ «Правовий простір»), Марина Єлисєєва (Регіональний центр з надання БВПД у Херсонській області), Ірина Кеба (Голопристанський місцевий центр з надання БВПД), Милокостий Денис (Херсонський місцевий центр з надання БВПД), Руслан Поляков (Каховський місцевий центр з надання БВПД), Марина Груша (Бериславський місцевий центр з надання БВПД), Ілона Коротіцина (координаторка проекту «Шерифи для нових громад», БО «Фонд милосердя та здоров’я»).

Аналогів подібної взаємодії в Україні ще немає.

* Захід проводився Благодійною організацією «Фонд милосердя та здоров'я» та Громадською організацією «Інформаційний ресурсний центр «Правовий простір» в партнерстві з Регіональним центром з надання безоплатної правової допомоги у Херсонській області в рамках проекту «Шерифи для нових громад». 

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в окупованому Херсоні
31 — 01 — 2023
/Херсон
36
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в…
Жахів окупаційного режиму довелося зазнати багатьом херсонцям і мешканцям області. З перших днів захоплення міста стала відчутною…
докладніше
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
30 — 01 — 2023
/Херсон
13
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
Українські біженці, які знайшли притулок у Польщі, можуть розраховувати на фінансову допомогу батькам та дітям. Виплати передбачає…
докладніше
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни на Херсонщині
28 — 01 — 2023
/Аналітичні статті
155
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни…
"Пережити день – це лотерея". Так написало британське видання The Times про Херсон – місто, яке перебуває під постійними обстрілами…
докладніше
Як оформити українську пенсію за кордоном
27 — 01 — 2023
/Херсон
42
Як оформити українську пенсію за кордоном
Українці, які виїхали за кордон та досягли там пенсійного віку, можуть оформити пенсію дистанційно. Для цього потрібно зайти…
докладніше
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
25 — 01 — 2023
/Херсон
33
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
Якщо під час війни ваш автомобіль знищили або він став непридатним для використання, його треба зняти з реєстрації – вибракувати.…
докладніше
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
16 — 01 — 2023
/Херсон
86
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
Від Львова до Києва з «зупинками» у Вінниці та Одесі — так у вересні-грудні проліг маршрут виставки «Херсон inside/outside»,…
докладніше
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
13 — 01 — 2023
/Херсон
105
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
Відома херсонська громадська діячка та волонтерка Наталя Шатілова-Погасій сьогодні виконує обов’язки голови Дніпровської…
докладніше
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
05 — 01 — 2023
/Херсон
67
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
За системні цькування чи приниження працівника на роботі тепер передбачена адміністративну відповідальність. Парламент 1 грудня…
докладніше
Історія волонтерки з Одеси
04 — 01 — 2023
/Херсон
169
Історія волонтерки з Одеси
Про те, як передавала ліки з Одеси – до Херсона, розповідає волонтерка Галина Єгорова.  Війна. Окупація. Допомога близьким Галина…
докладніше
всі новини
youtube facebook