Розташована ця ОТГ  майже за тридцять кілометрів від свого районного центру, Високопілля, і майже за двісті — від Херсона. Звісно, така віддаленість, та ще й жахливі дороги у цій місцевості — значний фактор ризику, бо він майже унеможливлює швидке реагування надзвичайних служб у випадку тих чи інших неприємних інцидентів. У тому числі — і кримінальних правопорушень.

Тепер мешканці селища не часто бачать правоохоронців: інколи приїздить дільничний інспектор поліції, яких зараз на весь Високопільський район — двоє. Коли трапляється щось серйозне, можуть завітати й інші працівники поліцейського райвідділу. Щоправда, район за   криміногенною ситуацією — відносно спокійний, бо не є курортною зоною, тут немає підприємств і землі, привабливих для рейдерів. Але це не означає, що питання, пов’язані з безпекою тут — не пріоритетні. Зокрема, голова ОТГ Іван Дудар планує створити Центр безпеки, відповідний проект поданий до Державного фонду регіонального розвитку. У перспективному плані розвитку громади передбачене і створення власного пожежного депо. Зараз на виклики приїздять рятувальники з Високопілля. Також допомагає розташоване на території ОТГ підприємство “Дніпрянка”, яке має переобладнаний у пожежний автомобіль молоковоз.

Хоче Іван Іванович, щоб у кожному з 14 сіл, які входять до складу ОТГ, були  громадські інспектори з охорони правопорядку або “шерифи”. Але вважає, що їх робота буде ефективною лише після створення повноцінної нормативно-правової бази.

“Ми, - розповідає Іван Дудар, - не раз зверталися до поліції з проханням створити таку базу. У відповідь — поки лише обіцянки. А ми готові і робочі місця надавати, і транспортні засоби. Ми зацікавлені, щоб люди, які опікуються громадським порядком, жили на території нашої ОТГ, а не приїздили час від часу. Але ці люди повинні мати чітко приписані в певних документах повноваження. Знаю, в інших регіонах України, де на місцях працюють “шерифи”, часто виникають непорозуміння саме через відсутність законодавчо закріплених повноважень таких людей та гарантій соціального захисту, які були б адекватними такій непростій роботі. Але мене, звичайно, не влаштовує теперішня ситуація, коли правоохоронці у разі потреби приїздять до нас з Високопілля. Бо немає можливості реагувати на правопорушення по гарячих слідах, вести профілактичну роботу. Коли людина, яка слідкує за громадським порядком, перебуває поруч, ситуація інша, мешканці сіл ведуть себе по-іншому”.

Але є у Кочубеївці і люди, які вважають, що “шерифи” потрібні навіть зараз, коли поки ще чітко не визначені їх повноваження та інші нюанси. Мешканець села Василь Гук два роки тому працював громадським інспектором з охорони правопорядку, коли відповідна програма фінансувалася Державною службою зайнятості як один з видів громадських робіт. Також тоді він мав статус помічника дільничного інспектора: його можна було отримати у міліції як волонтерське навантаження, була й відповідна нормативна база, яка, на жаль, припинила діяти після реорганізації наших правоохоронних органів.

“Громадські формування з охорони правопорядку і громадські інспектори повинні бути у кожному селі, - переконаний він. - Зі свого досвіду можу сказати, що “шериф” здатен попереджувати серйозні інциденти: наприклад, втрутитися у якийсь дрібний конфлікт, коли дільничний інспектор не приїде заспокоювати людей (бо якась сварка для інспектора — дрібниця), а з’ясування стосунків може перерости у дуже неприємні речі. “Шериф” один з перших дізнається про правопорушення, бо потерпілі частіше за все спершу йдуть скаржитися до місцевої сільради, а потім вже викликають правоохоронців. Тому повинна бути людина, яка має певну спеціальну підготовку: зможе провести початкове документування злочину, вжити заходів щодо запобігання знищення доказів. Бо на приїзд правоохоронців потрібен час”.

Пан Василь каже, що готовий стати “шерифом”, якщо така посада з’явиться.

І Надія Сенік, директор ДК села Заградівка, яке входить до складу ОТГ, вважає, що в умовах, у яких живе Кочубеївська ОТГ, не можна обійтися без громадських інспекторів з охорони правопорядку:  

“Специфіка нашого району, крім усього іншого, ще й у тому, що таку важливу місію не зможе виконати одна структура, яка до того ж і розташована віддалено від багатьох сіл. Це фізично неможливо. Безпека — один з найважливіших аспектів життя, і, на мою думку, це — не тільки захист від правопорушень, а й загалом стан інфраструктури: дороги, транспорт... Наскільки мені відомо, зараз наша місцева влада опікується тим, щоб були відремонтовані найбільш проблемні ділянки доріг, в планах — придбання комунального транспорту”.

Згодна з нею і мешканка Кочубеївки Тетяна Стасюк:

“Відверто кажучи, поки  я не відчуваю, що для безпеки моєї родини зроблено усе. Щодо “шерифів”, дійсно, такі люди не завадили б, тому що село — віддалене”.

З людей, з якими спілкувався у Кочубеївці кореспондент онлайн-газети “Вгору”, лише один зі співрозмовників, працівник місцевого Центру з надання адміністративних послуг Віталій Бібік, сказав, що, на його думку, для забезпечення громадського порядку в його районі вистачає і поліції. Щоправда, чоловік у Кочубеївці лише працює, постійно живе у райцентрі — Високопіллі.

Для місцевої влади Кочубеївської ОТГ безпека — одна з найнагальніших проблем. Бо на території громади — 751,10 га лісу, по території громади прокладені газові мережі низького та середнього тиску, а також мережі високого тиску, які підпорядковані Харківтрансгазу. Окрім цього, на території Кочубеївської ОТГ розташовані інші промислові об’єкти, які потребують постійного нагляду, а також миттєвого реагування у разі виникнення проблем. На такому тлі, та ще й якщо згадати, що Високопільский район — не найкримінальніший на Херсонщині, може здатися, що залучення до охорони правопорядку “шерифів” - не найбільш гостре питання. Але не варто забувати, що в усьому, пов’язаному з безпекою, дрібниць немає.