Правові відносини між працівником та роботодавцем регламентує Кодекс законів про працю України. Він визначає підстави та порядок звільнення з роботи. 

Працівник має право звільнитися за власним бажанням. Це прописано у статті 38 КзПП, вона звучить так: «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника». 

Про своє звільнення з власної ініціативи працівник має попередити роботодавця письмово за два тижні. Зверніть увагу – йдеться про завчасне попередження, а не обов’язок, як це іноді хибно трактують і роботодавці, й працівники – відпрацювати два тижні. Заява має бути написана за 14 днів до дати звільнення й подана роботодавцеві.

Однак навіть цей строк не завжди обов’язковий. Працівник може звільнитися негайно, якщо не може продовжувати роботу. 

Поважними причинами можуть бути:

– переїзд на нове місце проживання;

– переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;

– вступ до закладу освіти;

– стан здоров'я, що не дозволяє жити в цій місцевості й це підтверджує медичний висновок;

– вагітність;

– догляд за дитиною до 14 років або за дитиною з інвалідністю;

– догляд за хворим членом сім'ї за висновками медиків або за особою з інвалідністю I групи;

– вихід на пенсію тощо.

Тоді роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. 

Поважною причиною може бути місце розташування підприємства чи установи. Якщо це район бойових дій, де є загроза для життя і здоров’я, працівник може звільнитися з того числа, яке він зазначить у заяві. Крім тих випадків, коли це примусові суспільно корисні роботи та діяльність на об’єктах критичної інфраструктури.

Заяву про звільнення можна подати у період відпустки або перебування на лікарняному.  Пояснювати причину звільнення – необов’язково. За бажанням працівникові мають надати невикористану відпустку. Тоді датою звільнення є останній день відпочинку.

Упродовж двох тижнів працівник має право відкликати свою заяву або в іншій формі повідомити роботодавця, що він передумав. Краще зробити це письмово, щоб заява була зареєстрована.

Якщо працівник хоче звільнитися, перебуваючи за кордоном, він має надіслати на офіційну адресу роботодавця оригінал заяви на звільнення міжнародною поштою. Або на електронну пошту роботодавця – тоді заяву треба видрукувати й підписати, засканувати й завірити електронним цифровим підписом. 

Якщо немає можливості направити заяву на офіційну адресу або e-mail, її можна надіслати на всі месенджери роботодавця.

Роботодавець зобов’язаний звільнити працівника та правильно оформити звільнення:

–  видати наказ про звільнення, вказати його дату;

–  надати працівнику копію наказу про звільнення;

–  зробити запис у трудовій книжці, якщо вона зберігається у роботодавця, віддати її працівнику;

Отримати безоплатну правову або юридичну консультацію фахівців громадської приймальні Благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» можна онлайн:

За телефонами: +38 (066) 790 90 21 (Телеграм, Viber, Signal, WhatsApp) щодня з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 17:00.

Електронна адреса: FMZ_pravo@ukr.net  або чат-бот на сайті.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.