Фото Павла Мамонтова

Малі відвідувачі Центру ставляться до його працівниць як до близьких родичів.

На Херсонщині, у селі Калинівка Зеленопідської об’єднаної територіальної громади, запрацював перший в Україні Центр інтегрованих соціальних послуг* «Другий шанс». Це спільний проєкт громадських організацій, бізнесу та органів місцевого самоврядування. Центр відчинив двері 2 червня цього року, але результати вже просто вражаючі. Наразі у громаді планують відкрити аналогічні майданчики безпеки та довіри і в інших селах Зеленопідської ОТГ.

«Контролер» з порожніми руками

Коли громада об’єдналася й створила свою соціальну службу, на обліку перебувало щонайменше 7 родин, які потрапили у скрутне становище. Зокрема, із них 5 родин - у Калинівці, усі багатодітні, а батьки – колишні вихованці інтернатних закладів.

- Раніше я, як фахівець із соціальної роботи, приходила до родини більше як контролер: чому діти голодні, чому брудні, чому в школу не ходять, чому ця дитина кашляє, а до лікаря не звернулися, - згадує керівниця Центру Оксана Закриницька. – А їм за борги електропостачання відімкнули, води немає (у місцевих селах найбільша проблема - водопостачання), як вони попорають, їжу приготують? І в дітей не те що нової шкільної форми немає, немає навіть зошитів та олівців, соромляться в школу йти. І як, наприклад, мати сама з хворою дитиною поїде до лікарні, коли іншу малечу нема з ким залишити вдома, бо чоловік працює з ранку до вечора? А я їм суттєво нічим не могла допомогти. Громада ж не може купити всім пральні машини, провести світло, відремонтувати хати. Та навіть якщо зробити це, де гарантія, що наступного місяця вони заплатять за електроенергію, а ту пральну машину не продадуть, бо нема чого їсти? Тому над цими батьками постійно була загроза вилучення дітей. Тож яка тоді до мене могла бути щирість та довіра з їхнього боку? Раніше яка мама скаже, що її дитина не ночувала вдома? Це ж одразу зауваження - невиконання батьківських обов’язків! А тепер – телефонують до нас. І ми підключаємо допомогу: поліцію, ювенальну превенцію, наших інспекторів з охорони правопорядку, - працюємо в комплексі. Тепер не ми йдемо до родини її контролювати, а вони звертаються до нас за допомогою.

Керівниця Центру інтегрованих соціальних послуг «Другий шанс» Оксана Закриницька та інспектор з охорони правопорядку Зеленопідської сільради Ольга Бигар обговорюють, як ефективніше вплинути на проблемного підлітка.

Крім того, як пояснює голова Зеленопідської ОТГ Галина Лобунько, вони їздили по селах і бачили, що багато діточок вештаються по вулицях без догляду, а це дуже небезпечно.

- У Калинівці немає дитсадка, школи. Є сільський клуб, та до клубу ж не підуть, є дитячий майданчик, але й цього замало. Помічали, що деякі бігають голодними. А батьки – на роботах. Що дітям робити? Думали, як виправити все. Наші фахівці із соціальної роботи їздили, дивилися, як вирішуються такі проблеми в Дніпропетровській області, на Львівщині, навчалися. Але реалізовувати той досвід для нас важкувато, адже в громаді на все одразу не вистачає коштів. А торік громадська організація розвитку сім’ї та батьківства «Мій дім» запропонувала нам спробувати запровадити спільну модель, запозичену в Угорщині, – відкрити разом Центр інтегрованих соціальних послуг (члени організації разом з Уповноваженим з прав дитини Миколою Кулебою відвідали Угорщину, де ознайомилися з їх досвідом). Передбачалося, якщо цей пілотний проєкт вийде вдалим, його можна буде запровадити і в інших громадах, в інших регіонах нашої країни. І нам результат уже дуже подобається, плануємо відкрити таки центри ще в селі Архангельська Слобода та в Подівці.

Голова Зеленопідської об’єднаної територіальної громади Галина Лобунько.

 Чому в Калинівці, а не в центрі громади?

Бо тут, перш за все, було вільне приміщення - колишня початкова школа. На час об’єднання там навчалися лише 9 діточок. Громада вирішила, що доцільніше та економніше возити малечу до школи в Зеленому Поду (відстань – 2 км). Відтоді будівля стояла порожня та поступово руйнувалася. Отже, громада виділила це приміщення під Центр інтегрованих послуг і дала кошти на ремонт. Ремонт робили власноруч соціальні працівники разом із місцевими жителями.

На питання, чому родини погодилися працювати безкоштовно і робити ремонт для «якогось центру», Оксана Закриницька відповіла питанням:

- А яка у нас була альтернатива? Або дитину вилучаємо із сім’ї, бо там неможливі умови, та направляємо до інтернатного закладу (у батьків, у дитини – трагедія, а ми, за її утримання в інтернаті, маємо сплачувати щомісяця 15 тисяч гривень з бюджету громади). Або – намагаємося, разом з батьками, створити для дитини нормальні умови тут.

До того ж, давно помічено: якщо людина щось власноруч зробила, вклала свої сили та час, то вона результат цінує, береже, підтримує в належному стані. А якщо хтось за неї це зробив, то й ставлення зовсім інше. Тому в Зеленопідській ОТГ полюбляють толоки – разом і порядки наводять, і свята організовують.

Так тепер виглядає будівля колишньої занедбаної початкової школи.

Наразі в Центрі працюють два фахівці із соціальної роботи: оплата праці одного за кошт громадської організації, другого – з місцевого бюджету. До них долучаються волонтери. Також громадська організація надала обладнання – пральні машини, сантехніку, кухонне приладдя, спортивний та ігровий інвентар; місцеві аграрії постійно поповнюють запас продуктів; а жителі села – банк речей для дітей.

Як це працює

Центр має два денних відділення. Перше – для дітей дошкільного віку, працює з 13 до 17 години. Хоча школярі також можуть прийти після уроків до Центру, попити чаю з печивом та бутербродами, зробити домашнє завдання в гарних умовах (або навчатися дистанційно, адже тут є вільний доступ до Інтернету), погратися в різноманітні розвиваючі ігри.

Фахівець з соціальної роботи при Центрі Руслана Андрушко допомагає дітям зробити власноруч подарунки батькам.

А за необхідності діти можуть перебувати тут під наглядом соціальних працівників цілодобово. Зокрема, так сталося, коли у районну лікарню поклали багатодітну Лілію Домніну з молодшою донькою - педіатр, який щомісяця відвідує Центр, виявив у дівчинки запалення на нозі та направив на операцію. Інші п'ятеро діточок перебували у Центрі, поки їх сестричка одужувала.

Друге відділення – «Впевнений стан» - для родин, які опинилися у скрутних життєвих обставинах. Серед них, зокрема, родина вищезгаданої Лілії Домніної. У сім'ї шестеро малюків, чекають на сьомого. Жінка каже, що дуже вдячна Центру за допомогу. Адже тут може випрати одяг, викупати дітей, приготувати їжу - вдома у них немає ні світла, ні води, ні дров для грубки. Крім того, тут з дітьми додатково займаються, вони задіяні на всіх святах, які організують у громаді. Наприклад, наразі готуються виступати на День врожаю - вчать вірші, пісні, танці, майструють різні прикраси, цікаві поробки. А коли її поклали з донькою до лікарні - за інших своїх дітей була спокійна: знала, вони у безпеці, ситі та доглянуті. В іншому разі, чоловікові довелося б везти їх до бабусі в інше село, за декілька сотень кілометрів, а це і накладно, і незручно, і старші пропустили б навчання в школі.

Лілія Домніна з молодшими дітьми.

Наразі в центрі перебувають 24 дитини і 5 матусь. Керівниця Оксана Закриницька говорить, що матері не лише користуються побутовими зручностями, але ще й навчаються:

- У наших селах маємо проблему з водою, технічну подають усього декілька годин на добу, і то не всім. Питну - завозять з Каховки, за додаткову плату. А в центрі вона цілодобово. Є пральна машина, сушарка, душова, обладнана кухня, посуд, банк їжі, банк речей, ігрові кімнати для дітей. Але батьків треба ще навчати всім цим користуватися, бо вони самі вихованці інтернатних закладів, не мають потрібного досвіду, навичок - можуть у пральну машину одночасно покласти чорні та білі речі. Також, я вже не ходжу з перевірками по домівках, немає потреби - бачу в центрі, яка дитина, доглянута чи ні. І тоді вже телефоную мамі: візьми чисті речі, прийди, покупай сина (чи доньку).

Центр тісно співпрацює з освітніми закладами – тут допомагають дітям робити уроки і постійно контактують із вчителями, питають, у кого які успіхи в школі, що ще треба, над чим більше попрацювати.

- Діти потрапили до нас різні, - розповідає пані Оксана - Один хлопець такий зашуганий був, “дикий”, попервах весь час десь ховався від людей. Де ми його тільки не знаходили! То з-під столу діставали, то з шаф витягали. Інша дитина - взагалі не могла спілкуватися, лише билася та “огризалася”. А наразі, бачите, - разом з усіма граються. Намагаємося соціалізувати їх різними методами. Тісно співпрацюємо з нашою культурою – задіємо на всі свята, які відбуваються. Нещодавно сільрада виділила нам автобус і кошти на квитки – возили дітей до Асканії-Нової. Уявіть, усі вони вперше там були, отримали неймовірні враження! Лікарі щомісяця наших дітей оглядають, перевіряють їх стан. До речі, завдяки цьому своєчасно виявили запалення на нозі у доньки Лілії. Якщо потрібен якийсь інший фахівець, - реабілітологи, дефектологи, психологи, логопеди - запрошуємо. Адже не кожна родина може в разі потреби поїхати до таких спеціалістів у Херсон або Каховку.

Спортивна кімната

Кухня.

Загалом у приміщенні колишньої початкової школи повністю відремонтовано та обладнано 5 кімнат. Інше крило будівлі поки що порожнє, тож соціальна служба має намір створити там умови для третього “філіалу” Центру - для людей похилого віку.

Додаткові ноу-хау

Крім того, у громаді практикують соціальну співпрацю ще за двома напрямками: “Одна церква - одна родина” та “Один бізнес - одна родина”. Сенс один: хтось із них бере над проблемною родиною шефство, але - по різному.

Наприклад, парафіяни, в залежності від матеріального стану сім'ї, виділяють їй протягом року фіксовану суму. Але перші півроку кошти на руки не видають. За родиною закріплюють волонтера, який вчить батьків рахувати та розподіляти сімейний бюджет, вибирати покупки та пріоритети. Інші півроку родина планує доходи та витрати самостійно, але волонтер відвідує їх що два тижні та перевіряє, чи змогли вони впоратися із завданням. Також у церкві постійно моляться за цю родину та підтримують її морально.

На бізнес покладається інше завдання - допомогти батькам впоратися з алкогольною залежністю та знову отримати стабільну роботу. І вже дві родини змогли подолати важку ситуацію. Одна з них живе в селі Архангельська слобода. Багатодітний Сергій колись працював механіком у місцевого фермера, але через пияцтво втратив роботу, “під чарами горілки” бешкетував, стояло питання про позбавлення його батьківських прав. Майже два місяці соціальні працівники вели перемовини і з чоловіком, і з фермером. Першого переконували лікуватися, а другого - пролікувати колишнього працівника за власний кошт та знову взяти на роботу. Тим паче, що коли Сергій не пиячив, то був, як то кажуть, “золотою людиною, на всі руки майстром”. Схожа ситуація з іншою родиною з села Петропавлівка. Пані Оксана каже, що у чоловіків наразі “крила розпросталися”, адже крім всього іншого, вони отримали заступництво впливових людей. Раніше, якщо щось траплялося в селах - чи бійка, чи дрібна крадіжка, поліція одразу звинувачувала в правопорушенні Сергія або Василя (іншого колишнього пияка, з Петропавлівки), бо вони вели асоціальний спосіб життя. А тепер, якщо правоохоронці “чіпляються” до чоловіків, то одразу до справи підключаються їх роботодавці з зустрічними “незручними” питаннями: на якій підставі затримали, у чому підозрюють, чому допитують без адвоката. І всі неприємності з поліцією тепер на цьому й закінчуються.

Ще одна взаємодія соціальної служби громади стосується профілактики правопорушень. Зокрема, коли ми спілкувалися з Оксаною Закриницькою, їй зателефонував дільничний, капітан поліції Вадим Сафонов і попередив, що підлітки граються поряд із автотрасою, - він побачив їх, коли поспішав на виклик в інше село району, яке не входить до складу громади (Федорівку).

А нещодавно був рейдерський захват приватного елеватора поряд із Калинівкою, тож дільничний, співробітники ювенальної превенції, члени місцевого громадського формування, інспектори сільрад з охорони правопорядку та фахівці із соціальної роботи цілодобово чергували в селі.

- Засновники підприємства щось між собою не поділили, тож сюди з обох сторін приїхали молодики спортивної статури, - згадує ті моторошні події керівниця Центру. - Почали по селу вештатися, коло місцевого магазину “зависати” з пивом. І бачу, наші дівчатка - коси розпустили та й дефілюють вулицями, фліртувати з ними надумали! А “мізки не працюють”, що це небезпечно, бо ще малі, неповнолітні. Тож подзвонила усім службам, розповіла, що відбувається, і ми майже тиждень усі тут постійно чергували, поки ті молодики не поїхали, - щоб біди не сталося.

* Інтегровані соціальні послуги, це - комплексне надання соціальних послуг у громаді, який (крім соціального захисту) включає ще й освіту, охорону здоров'я, ювенальну превенцію та інші види послуг, які надаються з метою підвищення соціального добробуту громади та її вразливих громадян.

Довідкове

Дата створення ОТГ — 2016 рік, центр громади — селище Зелений Під (розташовано за 110 км від обласного центру).

До складу громади входять 9 населених пунктів: с-ще Зелений Під (Червоний Перекоп), с. Калинівка, с. Подівка, с. Петропавлівка, с-ще Зелена Рубанівка, с. Просторе, с. Архангельська Слобода, с. Дмитрівка, с. Діброва.

На території громади 17 бюджетних закладів.

Кількість жителів - 4379 (станом на 01.01.2017). З них працездатні 2521. Займаються особистим селянським господарством 543 особи, працюють постійно - 893.

Пенсіонери - 762; молоді від 18 до 35 років – 645; діти дошкільного віку – 349; діти шкільного віку – 526; неповні сім’ї - 104, в них 196 дітей.