В Україні за рік війни зруйновано або пошкоджено майже 154 тисячі житлових будівель, із них 136 тисяч — приватних, 17,5 тисячі — багатоквартирних будинків. Такі дані, на основі попередніх відомостей від обласних військових адміністрацій, наводять експерти Київської школи економіки. Вони вивчають, яких збитків інфраструктурі нашої країни завдає російська військова агресія. 

До громадської приймальні благодійної організації «Фонд милосердя та здоров’я» звернувся 48-річний Юрій (ім’я змінено з міркувань безпеки). Він живе в  одному з постраждалих сіл Бериславського району Херсонської області. Влітку в його будинок влучив російський снаряд. 

Юрій зареєстрував у «Дії» факт пошкодженого майна, звернувся до поліції з заявою про порушення кримінального провадження, а також до старости села – щоби скласти акт обстеження споруди. Та Юрія цікавило як, хто, коли й у який спосіб допоможе у відбудові житла.

23 лютого 2023 року Верховна Рада ухвалила Закон України 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України». 

Документ набуде чинності 22 травня 2023 року. 

Простими словами, це закон про відшкодування за знищене житло внаслідок бойових дій після 24 лютого 2022 року на території України. 

Компенсацію надаватимуть за пошкоджене або знищене житло: квартири та інші житлові приміщення – кімнати в гуртожитках, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, об’єкти будівництва, у яких зведені опорні та зовнішні конструкції та були дозволи на виконання будівельних робіт. Також відшкодовуватимуть спільне майно багатоквартирного будинку – але тільки у випадку його пошкодження. 

Хто може отримати компенсацію?

1) Фізичні особи – громадяни України:

– власники пошкодженої чи знищеної нерухомості;

– замовники будівництва – в разі отримання компенсації за пошкоджені об’єкти;

– власники недобудованого житла та нерухомості, яка тільки спроєктована та буде споруджена в майбутньому, але людина вже сплатила за неї частину вартості;

– люди, які вклали гроші в будівництво житла, – за умови, що дозволи на спорудження цих об'єктів були отримані до того, як набрав чинності Закон України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»; 

– члени житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок, але не оформили на нього право власності.

Також усім спадкоємцями вище зазначених осіб.

2) Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, їх управителі та уповноважені особи, житлово-будівельні кооперативи – в разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.

Кабінет міністрів може визначати додаткові категорії осіб, яким надаватимуть компенсацію.

Також Закон визначає коло осіб, які не можуть отримати компенсації:

1) люди, до яких держава застосувала санкції;

2) особи, які мають судимість за злочини проти основ національної безпеки України. Такі правопорушення передбачені в розділі I Особливої частини Кримінального кодексу України;

3) спадкоємці майна, яке належало людям, про яких ми зазначили вище – в пунктах 1 і 2 цієї частини.

Хто ухвалює рішення про компенсацію?

Виконавчий орган місцевої ради, військова або військово-цивільна адміністрація має утворити Комісію з розгляду питань, щодо надання компенсації.

Які головні завдання Комісії:

– надавати людям вичерпну інформацію про компенсації;

– розглядати питання про компенсації, зокрема:

а) ухвалювати рішення про надання або відмову;

б) вирішувати, чи має право спадкоємець отримати компенсацію за знищену нерухомість. Таку відповідь Комісія має надати протягом 30 календарних днів із дня отримання запиту від спадкоємця або нотаріуса, який завів спадкову справу.

Як звернутися до Комісії з компенсацій?

Заяву про відшкодування за знищене житло подають до Комісії кількома способами:

– в електронній формі – через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;

– у паперовій формі – через Центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту або нотаріуса. 

Подати заяву можна незалежно від того, де прописана людина та де розташована її зруйнована нерухомість. Тобто в будь-якому ЦНАПі, органі соціального захисту та в будь-якого нотаріуса.

До заяви додають:

1) копію документа на право власності на нерухомість;

2) якщо це знищений об’єкт будівництва – копію документа, що підтверджує право на будівельні роботи, якщо таких відомостей немає в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва:

– копію договору або іншого документа про придбання об’єкта незавершеного будівництва чи майбутнього об’єкта нерухомості. А також документ, який підтверджує сплату коштів за нього;

– копію договору про інвестування у будівництво та документ про сплату грошей за такий об’єкт;

3) якщо знищено нерухомість у житлово-будівельному кооперативі, члени якого викупили нерухомість, але не оформили право власності – копію документа про членство в кооперативі та підтвердження, що людина сплатила за це житло повну вартість;

4) копію свідоцтва про те, що людина успадкувала право на компенсацію за зруйноване житло – якщо заяву подає спадкоємець власника;

5) копію документів, що підтверджують пріоритетне право на отримання компенсації;

6) документи, зокрема матеріали фото- й відеофіксації об’єкта нерухомого майна до та після знищення. 

Якщо в людини немає такого фото чи відео або спадкоємець ще не отримав документи про спадщину – Закон дозволяє подати заяву на компенсацію без цих документів. 

Заяву на компенсацію треба подати під час дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування на території, де розташована знищена нерухомість.

Чому можуть відмовити?

 Відмовити в компенсації за знищене житло можуть на таких підставах:

1) заяву подала особа, яка не має права на компенсацію, або – не має повноважень подавати заяву;

2) у заяві виявили неправдиві дані;

3) заяву подали після завершення визначеного строку.

Розгляд заяви про компенсацію можуть призупинити

Комісія може зупинити розгляд заяви про надання компенсації за знищене житло в таких випадках:

– людина не подала документи або подала їх не в повному обсязі; 

– Комісія має документальне підтвердження, що отримувачу або його спадкоємцю вручили підозру про злочин проти основ національної безпеки України.

Форми компенсації

Компенсацію за зруйноване житло надають грошима або у вигляді іншого житла:

Компенсація у вигляді нерухомості: держава фінансуватиме будівництво нового житла з рівноцінною площею (у тому числі житловою), типом (квартира, інше житлове приміщення в будівлі, приватний житловий будинок, садовий та дачний будинок) та функціональним призначенням. 

Важливо: квартиру даватимуть у будівлі, яку зведуть на місці знищеної. А якщо це неможливо – в межах кварталу чи мікрорайону, у суміжних мікрорайонах населеного пункту.

Отримувач компенсації має право відмовитись від квартири в такій будівлі й самостійно обрати нерухомість відповідної категорії, на спорудження держава надасть кошти.

Приватні, садові та дачні будинки зводять на земельній ділянці, де вони розміщувались. 

Квартиру чи будинок, який людина отримає чи придбає за компенсацію, не можна продавати протягом п'яти років.

Грошова компенсація: власник знищеного майна може отримати гроші на рахунок у банку. Яка це буде сума – визначатимуть після оцінки вартості відновлення. При цьому будуть враховувати, наскільки житло пошкоджене. Гранична сума компенсації за зруйноване житло не перевищуватиме вартості компенсації за знищену нерухомість.

Детальний порядок компенсації за пошкоджене майно буде надалі регламентовано спеціальною постановою КМУ.

Пільги

Компенсації видаватимуть у тому порядку – в якій черговості надходили заяви. Однак пріоритетне право мають: 

–  багатодітні сім’ї;

– особи з інвалідністю I та II груп;

– учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною 1 статті 10 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Висновок

Ухвалення цього Закону є позитивним та важливим рішенням для відбудови держави й відшкодування українцям шкоди, завданої російською агресією. 

Водночас Закон потребує значної деталізації та уточнення процедур шляхом внесення змін чи ухвалення підзаконних нормативних актів. Наприклад, важливо чітко визначити, хто проводитиме оцінку майна та хто оплачуватиме цю експертизу. 

Але є обґрунтовані надії, що пан Юрій, якщо він дотримається визначених законом процедур, отримає належне та достатнє відшкодування збитків.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.