Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
16 — 01 — 2023
/Херсон
87
Лариса Жарких
Лариса Жарких
Автор
всі статті автора

Від Львова до Києва з «зупинками» у Вінниці та Одесі — так у вересні-грудні проліг маршрут виставки «Херсон inside/outside», створеної херсонськими митцями, учасниками «Майстерні Артивізму».

Фото Ігоря Бойченка

За невеличким винятком, експозиція не мала якихось матеріальних мистецьких речей, які ми звикли споглядати на художніх виставках — лише величезні банери із зображеннями різних творів та історіями херсонців. Недарма ж Влодко Кауфман, куратор львівського Артцентру «Дзиґа», де стартував проєкт, порівняв цю незвичну виставку з книгою, яку треба читати.

Перед стартом проєкту у Львові. Фото «Майстерні Артивізму».

Читати про страхи та зневагу, біль та мрії, зневіру та надію, про реалії та спогади... Херсонські митці через образи та символи розповіли свої історії, поділилися емоціями. І ця мозаїка думок, почуттів та візій сприймалася як мистецький спротив нескорених херсонців, де б вони не перебували — на ще окупованих землях, на території вільної України чи за кордоном.

Весь калейдоскоп відчуттів — в одному фото «Майстерні Артивізму».

Херсонська культурна «туса» не здалася

Цієї виставки не мало б бути, якби не війна, зізналась Олена Афанасьєва, керівниця Центру культурного розвитку «Тотем», в надрах якого напередодні повномасштабної війни (на початку 2022 року) і народилася «Майстерня Артивізму». А потім уточнила, що була б — але зовсім іншою, де митці разом із громадськими активістами створювали різні культурні та соціальні акції для Херсона: мурали, флешмоби, перформанси, вуличні скульптури, виставки та вистави. Підсумком стала б виставка з кращими практиками арт-активізму.

Олена Афанасьєва, керівниця Центру культурного розвитку «Тотем», кураторка виставки «Херсон inside/outside» на відкритті виставки в Одесі. Фото Ігоря Бойченка.

Через війну, яка розкидала земляків по всіх усюдах, все пішло не за планом. Але непосидюча пані Олена зібрала докупи 27 херсонських митців, які продовжували творити в окупації та еміграції.

«Треба було якось збирати себе і своє життя заново. І стало зрозуміло, що без нашої херсонської «тусовки» це буде важко, адже всі свої, рідні, все життя пов’язане з Херсоном. І спалахнула злість: та невже ми дозволимо якимось оркам зруйнувати те, що любимо? Херсонська творча спільнота була відомою не лише в Україні. Нас знали в Європі й у світі. Ми завжди були веселі, іронічні, самобутні, невгамовні. Якщо ми це втратимо — втратимо себе, втратимо свою неповторну херсонську культурну «тусу», і це означатиме, що вони перемогли. От так прийшло розуміння, що таке «культурний фронт».

Олешківська художниця Юлія Пляс, намагаючись висловити особисте відчуття війни, додала свій голос у спільний хор голосів, обравши для роботи відомий скриншот з відео, який нагадує херсонські поля.

Але ж як той культурний фронт тримати? Почалось з того, що поступово народ став збиратися онлайн на «П’ятничні зуми», питали, хто де, чим зараз живуть. Спочатку херсонців, які залишилися в місті, навіть боялися запрошувати, бо це було небезпечно. Але вони стали ображатися, знаходили інтернет і приєднувалися. Потім почали шукати спільне — те, що об’єднує попри відстані. Так виникли «творчі завдання», які б мали допомогти пережити травму з окупацією, з евакуацією — наприклад, знайти у своїй «тривожній валізці» щось, що  взяли на згадку про дім. Або намалювати план свого тимчасового житла. Або розказати історію і зробити ілюстрацію. І вони це робили — попри проблеми, попри втрату рідних і друзів, попри те, що світ кожного розлітався на друзки. Олена Афанасьєва каже, що у такому стані їй самій було надзвичайно складно виходити в онлайн, говорити, генерувати завдання, обговорювати творчі плани:

«Тобі хочеться вити від болю, а показувати цього не можна, бо у всіх свій біль. Було складно, але принципово важливо не перетворитися на «жилетку» для інших і не бідкатися самій, затиснути себе в кулак і працювати. Мені здається, це відчували й усі наші учасники та учасниці — що ми тут не просто новинами обмінюємося і не свої травми обговорюємо, а робимо щось більше».

До дослідження свого відчуття оптимізму/песимізму Олену Шиян підштовхнув пакет АТБ, в який була загорнута одна з речей у "тривожній валізці".

Перетворення війною

Війна змінила людей та вплинула на їхню творчість. Пані кураторка навіть дослідила ці зміни та виділила три пласти митців, що по-різному відреагували на події, які перевернули їхні життя. Власні рефлексії на події, напряму пов’язані з війною та окупацією, робив майже кожен — у власній техніці та манері. Ці постери та картини, створені під враженням військової агресії росії, арт-активізм у чистому вигляді, складають перший, найбільш видимий пласт творчості. Другий пласт — це зміна “творчої мови”, що відбувається на тонкішому рівні. Наприклад, коли художниця, прихильниця реалістичного живопису, раптом створює справжній концептуальний проєкт на основі листування. Третій пласт складають автори, в кого пережитий стрес надовго відключив їхні «творчі м’язи», і які лише через кілька місяців почали повертатися до творчості. Ззовні начебто все без змін: вони малюють те саме, що й до війни — натюрморти, портрети, щось досить просте. Але зараз це робиться для того, щоби нагадати собі, хто я є, щоби сказати собі: «Я — художник». Це потреба у відновленні, у самоідентифікації

Та найяскравіше особисте відкриття війни пані кураторка назвала «феноменом блокпоста»:

«Коли ти в окупації, то творчість “відключається”. Але варто лише перетнути наш український блокпост — все повертається. Я на якомусь фізичному рівні відчула, що творчість = свобода».

З огляду на цей «феномен блокпоста» пані Олена називає справжніми героями тих, хто продовжував творити (а дехто продовжує зараз), перебуваючи у тимчасовій окупації.

Інна Микуцька, перебуваючи в окупації, весь час вишивала та фіксувала події у “Хроніках вишиванки”. Для виставки довелося взяти псевдонім.

Не мистецтвом єдиним, або Внесок у безоплатну евакуацію

Олена Афанасьєва вважає символічним те, що перша виставка після деокупації Херсона відкрилася в Одесі у галереї благодійного фонду «Майбутнє», який займається реабілітацією дітей з інвалідністю. Для всіх пані Олена — кураторка мистецьких проєктів, класна й невсидюча. І лише після звільнення Херсона вона зізналася, що фактично все літо очолюваний нею «Тотем» займався організацією безоплатної евакуації:

«Ми це не афішували, бо я не збираюся йти в депутати. Я взагалі тих фоток не постила жодного разу, нікому про те не говорила, щоби не наражати на небезпеку людей, які допомагали займатися цим в Херсоні. Черга на безоплатну евакуацію, наскільки знаю, була за 15 тисяч. Пам’ятаєте, як це відбувалося? Стоїть автобус, люди приходять, стають у чергу. Якщо є місце — сіли та поїхали, кого не забрали, той йде додому. Ясно, що людина з дитиною-інвалідом не може 10 разів щоранку, о 5 ранку, приходити й чекати: візьмуть — не візьмуть».

Тож коли німецькі друзі та партнери «Тотему», незалежна недержавна організація «MitOst», яка завжди підтримувала сучасну культуру, запропонувала гроші для підтримки, Олена зателефонувала до херсонських колег (тоді ще був зв’язок з Херсоном) з питанням: є стільки-то грошей, що робитимемо? Відповідь була швидкою: «Безоплатну евакуацію». Тож вони знайшли автобуси й стали вивозити людей.

Фото евакуації з одного з фотозвітів, які отримувала Олена Афанасьєва.

Один із випадків Олена згадує як анекдот, коли разом з дітьми та жінками вивезли цілий котячий розплідник, десь зо три десятки тварин. Радитися часу не було, а породистих котиків теж треба було рятувати. Тож її поставили перед фактом: «Лєно, ти вивезла котів”.

«Я думаю, що карма нас сюди привела, — вважає кураторка, — така подяка за те, що ми робили, вивозили — багато насправді вивезли. Для мене було це дуже важливо. В Херсоні для цього постійно працювали багато людей. Вони  звітували списками, фотографіями, як все це відбувалося. І тут ми так символічно відкриваємось...»

Деокупація і нові акценти: Херсон як місто з новими можливостями

За часів окупації херсонській артспільноті начебто все було зрозуміло: треба чекати на визволення, розповідати про те, як вони розкидані по різних містах і різних країнах, шукати ниточки, які єднають усіх їх з Херсоном, тримати комунікацію з тими митцями, які залишились і працювали в окупації.

І поки про повернення до рідного міста мова навіть не йде, деокупація Херсона вже змінила ситуацію та змусила замислитися над тим, що робити далі, і поставила перед спільнотою багато питань. Чи повернуться ті, хто виїхав у країни Євросоюзу та за цей час облаштувався там (мова йде не про побутові зручності, а про творчі перспективи)? Чи втрачають херсонці-емігранти зв’язки з Херсоном? Чи закликати їх повертатися і разом відбудовувати Україну? Чи починати все з нуля — з новими людьми?

Останнім пунктом призначення виставки «Херсон inside/outside» став Київ, галерея “Ра”.

Сумніви кураторки розвіюють її підопічні. Вони вважають, що після звільнення Херсон став центром всесвіту не тільки для них самих, а й для всього світу. Багатьма (і зсередини, і ззовні) він став сприйматися як місце з новими можливостями. Є бажання відродити місто, зробити його магнітом культури, знайти якісь нові формати роботи, щоби ті, хто емігрував у далекі країни, самі захотіли повернутися. Та що вже там херсонці, дивіться ширше: відкриємо кордони, нехай до віртуального мистецького Херсону доєднається кожен, хто близький нам по духу.

Роботи Юлії Данилевської та Олександра Жуковського, який “сховався” за псевдонімом “Жук”.

Врешті-решт, недарма ж великі люди кажуть, що в Херсоні вирішується доля війни, доля світу, доля цивілізації.

Як ми возимо виставку "ХЕРСОН inside/outside" Україною? А ось так: знизу гуманітарка від “Культурного центру Україна-Литва”, зверху виставка від Майстерні артивізму / Artivism Manufactory...” (Фейсбук Олени Афанасьєвої)

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в окупованому Херсоні
31 — 01 — 2023
/Херсон
36
На захисті найвразливіших. Як працювало відділення дитячої гематології в…
Жахів окупаційного режиму довелося зазнати багатьом херсонцям і мешканцям області. З перших днів захоплення міста стала відчутною…
докладніше
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
30 — 01 — 2023
/Херсон
13
Які грошові допомоги отримують українці в Польщі. Інфографіка
Українські біженці, які знайшли притулок у Польщі, можуть розраховувати на фінансову допомогу батькам та дітям. Виплати передбачає…
докладніше
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни на Херсонщині
28 — 01 — 2023
/Аналітичні статті
155
росія несе руйнування, каліцтво та смерть – правовий підсумок 304 днів війни…
"Пережити день – це лотерея". Так написало британське видання The Times про Херсон – місто, яке перебуває під постійними обстрілами…
докладніше
Як оформити українську пенсію за кордоном
27 — 01 — 2023
/Херсон
42
Як оформити українську пенсію за кордоном
Українці, які виїхали за кордон та досягли там пенсійного віку, можуть оформити пенсію дистанційно. Для цього потрібно зайти…
докладніше
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
25 — 01 — 2023
/Херсон
33
Порядок дій при знищенні або пошкодженні транспортного засобу. Інфографіка
Якщо під час війни ваш автомобіль знищили або він став непридатним для використання, його треба зняти з реєстрації – вибракувати.…
докладніше
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
16 — 01 — 2023
/Херсон
87
Мистецтво як спротив, або Шляхами виставки «Херсон inside/outside»
Від Львова до Києва з «зупинками» у Вінниці та Одесі — так у вересні-грудні проліг маршрут виставки «Херсон inside/outside»,…
докладніше
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
13 — 01 — 2023
/Херсон
106
Наталя Шатілова-Погасій про деокупований Херсон
Відома херсонська громадська діячка та волонтерка Наталя Шатілова-Погасій сьогодні виконує обов’язки голови Дніпровської…
докладніше
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
05 — 01 — 2023
/Херсон
67
Штрафи за цькування на роботі. Інфографіка
За системні цькування чи приниження працівника на роботі тепер передбачена адміністративну відповідальність. Парламент 1 грудня…
докладніше
Історія волонтерки з Одеси
04 — 01 — 2023
/Херсон
169
Історія волонтерки з Одеси
Про те, як передавала ліки з Одеси – до Херсона, розповідає волонтерка Галина Єгорова.  Війна. Окупація. Допомога близьким Галина…
докладніше
всі новини
youtube facebook