У селі Високе Тягинської територіальної громади Бериславського району Херсонської області під час навчального року трапився прикрий випадок: надвечір, коли школа спорожніла, дітлахи пробралися всередину й поцупили різні дрібниці. Директорка школи Наталя Кур’ян домагалася, щоб інспектор ювенальної превенції або дільничний офіцер поліції провели профілактичну бесіду з малечею, але замість результату отримала лише зайвий клопіт.

Особливості сільського літа - дорослі не розгинаючись пораються на городах, а діти - самі по собі.   

Поцупили не особливо важливі речі, не кошторисні: картки різні, дидактичні матеріали, - згадує інцидент пані Наталя. - Вранці батьки цих дітей самі приїхали до мене виправдовуватися. Мовляв, діти гуляли на шкільному подвір'ї, їм було нудно, а тут побачили відчинене вікно. Захотілося залізти у школу, а ось це принесли додому. Тобто батьки все повернули. До того ж так насварили дітей, що один хлопчик втік з дому, і його всю ніч розшукували, знайшли лише під ранок. У підсумку начебто все обійшлося, ніхто не постраждав. Але з'ясувалося, що ці діти вже не вперше пробираються в будівлю. Й сам факт - це ж крадіжка! Зателефонувала нашому інспектору ювенальної превенції. Зазвичай він завжди відгукується. Та цього разу, як я розумію, він сонний був, бо теж усю ніч шукав того хлопчика. Спочатку телефон взяв, почув мене, щось пробурмотів й одразу відключився, а потім взагалі слухавку не брав. Тоді телефоную дільничному, розповідаю про цю ситуацію й прошу: «Приїдьте, будь ласка, проведіть з хлопцями профілактичну бесіду». А він каже: “Дзвоніть на «102», мені офіційно доручать, я приїду”. А далі, ви навіть не уявляєте, наскільки все абсурдно було! Я зателефонувала на «102», кажу, що дільничний сказав їм повідомити. Вони фіксують, що я, як директор школи, заявляю, про  проникнення. Приїжджає до мене цілісінький наряд поліції. Починають складати протокол. Пояснюю: не хочу, щоб дітей покарали, чи оштрафували їх батьків. Але - поговорить із ними. Мені треба, що б ви з ними поспілкувалися. Одне діло я, чи соціальний педагог намагатимемося на них вплинути. А зовсім інше, - коли чоловіки у формі приїдуть та скажуть: «Ну-ну-ну»! Тим паче, що діти ще малі, 5 клас. Їм просто було цікаво, нічим було зайнятися, побачили відчинене вікно й полізли туди. І, як ви думаєте, чим все закінчилося? Я писала заяву, що у мене немає претензій до дітей та їх батьків, бо все повернули. А з дітьми так ніхто з поліції й не поговорив...

Ця розмова у Високівській школі відбулася вже після спільного заходу* команди проєкту “Шерифи для нових громад” та кіноклубу Docudays UA при Благодійної організації “Фонд милосердя та здоров'я”.

Спочатку старшокласники та вчителі дивилися разом фільм “Булер”. Авторам цієї документальної стрічки вдалося “підгледіти” та зафіксувати не лише різні приклади/форми цькування, а й спроби жертв захиститися, виправити ситуацію, їх мрії та сподівання, а ще - абсолютно різну реакцію батьків та вчителів дітей на те, що відбувається.

Після перегляду фільму керівниця кіноклубу Docudays UA при БО “Фонд милосердя та здоров'я” Ілона Коротіцина провела окремо дискусію, ігри та вправи з дітьми - учні ділилися своїми враженнями, досвідом, вчилися розрізняти, де булінг, а де звичайний конфлікт, як протистояти булеру на самому початку (щоб цькування не перейшло у систематичне). 

Та коли спитала, до кого вони можуть звернутися за допомогою (якщо стали жертвами, чи стали свідками булінгу), діти спромоглися лише два варіанти: до друзів, або зателефонувати на “102”. Школярам розповіли про інші можливості, а також роздали пам’ятку з контактами відповідальних за дотриманням їх прав та безпеку служб/організацій. А потім експертки також окремо дискутували вже із вчителями школи.

Якщо дітей вразило, зокрема, що Алекс, один з героїв фільму, - вважав, що директор школи, якому він поскаржився на кривдника, нічого не зробив, й ображався на нього, а директор, навпаки, робив дуже багато, щоб захистити хлопця.

То вчителів більше “зачепило” інше: деякі діти сприймають знущання з них, цькування, як щось звичне – бо не знають іншого ставлення.

Під час обговорення випадків, висвітлених у фільмі та порівняння їх із ситуацією у Високівській школі, керівниця проєкту “Шерифи для нових громад”, директорка Інформаційного ресурсного центру “Правовий простір” Наталя Бімбірайте спитала, чи співпрацюють вчителі з місцевими інспектором ювенальної превенції та дільничним офіцером поліції. Адже з'ясувалося, що діти не знають, до кого з правоохоронців можна звертатися за допомогою у випадках булінгу/кібербулінгу.

Ось тоді директорка школи Наталя Кур’ян й розповіла викладену вище історію про проникнення у приміщення закладу, поцуплені дрібниці та результати звернень до правоохоронців. І поділилася - до карантину інспектор ювенальної превенції приїжджав й проводив заходи. Не часто, один-два рази на рік, але діти його хоча б іноді бачили. Та коли почалася пандемія COVID-2019 й школа перейшла на онлайн-навчання, - не приїжджав. Проте зазвичай завжди відповідав/відповідає на дзвінки й допомагає.

А щодо дільничного, то ситуація гірша:

Років зо два у нас був інший дільничний, ми з ним тісно співпрацювали, він до нас часто приїжджав, я могла йому зателефонувати будь-коли, завжди відгукувався, - пояснює Наталя Кур’ян. - А потім… Нещодавно зовсім випадково дізналася, що нашого дільничного вже змінили. А новий чомусь за цей час навіть не завітав до нас, не познайомився. Я дізналася його номер телефону й сама зателефонувала. Питаю, коли ж до нас заїде, адже треба познайомитися з дітьми, зі мною врешті-решт. Адже все одно йому у мене довідку доведеться просити, що провів бесіди з дітьми. Декілька разів запрошувала: “Приїжджайте, проводьте”. Однак, скажемо так – це у нас другий такий, якого я в принципі не бачила...

Підсумовуючи враження від заходу, школярі й вчителі запросили організаторів відвідувати їх частіше. Щонайменше - щоквартально. Адже лише через систематичні зустрічі з аналогічними показами фільмів та дискусіями вміння дітей захищати/відстоювати свої права та поводитися відповідально перейде з категорії теоретичних знань до практичних навичок.

P.S. Спільний захід “Права дитини. Актуальні безпекові виклики 2021” у Високівській загальноосвітній школі команди проєкту “Шерифи для нових громад” та кіноклубу Docudays UA при БО “Фонд милосердя та здоров'я” проходив в межах адвокаційного проєкту “Безпека у громаді” кіноклубу Docudays UA.

Фото Ірини Ухваріної