Російські військові знищують Гончарівку, а працівники продовжують ходити на роботу
24 — 10 — 2023
/Херсон
397
Ірина Ухваріна
Ірина Ухваріна
Автор
всі статті автора

Уперше Херсонська обласна наукова бібліотека імені Олеся Гончара (Гончарівка) потрапила під вогонь ворога через кілька днів після звільнення Херсона – 19 листопада 2022 року. У той день на флагштоку поряд із бібліотекою підняли український прапор. Невдовзі сюди прилетів шквал ракет та мін. Від вибухових хвиль на фасаді вилетіли всі шибки. 


Гончарівка з середини

У центрі обслуговування людей з особливими потребами, розташованому на першому поверсі, було знищено понад 70 відсотків колекції книг шрифтом Брайля (яка була другою за значущістю в країні після Рівного). Деякі книги, що стояли на полицях у три ряди, продірявило наскрізь уламками. Інші – деформувалися від вологи та холоду, які проникали через вибиті шибки, поки приміщення розміновували.


Уламки від снарядів

А другий за масштабністю руйнування обстріл почався ввечері 2 серпня. Десь о 18 годині окупанти накрили щільним вогнем прибережні вулиці від стадіону «Кристал» до Гончарівки. На той час у бібліотеці чергував Микола Степанович Макарюк.

- Гуркіт був дуже страшний, бібліотека здригалася, – розповідає чоловік. – Вибухнуло десь до п’ятнадцяти снарядів. І гради, і снаряди, і міни – усе в той день прилітало. Гатили щільно, дірки одна від одної – за метр. Дах пробили, плити перекриття. У кабінеті бібліографії стіну зовсім знесло. А наступного дня – знову обстріл. Третього серпня вони більше вже по приватному сектору навколо нас били. Там горіло все. Але досталося й бібліотеці. Водовідвід, зливку пробили. Багато книжок затопило…


Книги

На роботу до будівлі Гончарівки постійно приходять лише троє чоловіків. Вони ж почергово охороняють її вночі.

- Тут працюють наразі саме чоловіки, – пояснює Микола Степанович. – Взагалі в нашому колективі зараз близько 30 осіб працює, але через обстріли – дистанційно. А наша основна робота – розбирати завали, сміття, консервувати приміщення й захищати книги від вологи та перепаду температур. От зараз ставимо на вибиті вікна плити, стелажі плівкою обгортаємо. 


Через постійні обстріли бібліотека досі не може функціонувати повноцінно. Але люди продовжують сюди приходити.

- У місті ж зараз майже нікуди піти, тож люди просять хоч щось почитати, – каже Макарюк. – А що ми можемо їм видати? Як? А недавно чоловік прийшов і просив прийняти в нього книги. Мовляв, хтозна, що з ним буде, а так хоч його зібрання збережеться…


Микола Степанович працює бібліотекарем 23 рік, а тепер “за сумісництвом” ще й будівельником

До повномасштабного вторгнення Гончарівка кілька років поспіль займала в Україні перші місця з обслуговування читачів.

Під час окупації більшість колективу відмовилася працювати за російськими стандартами. Кільком колаборантам та представникам країни-загарбника так і не вдалося налагодити роботу закладу. А втікаючи на лівий берег, росіяни пограбували бібліотечні фонди, вивезли частину обладнання та навіть меблі й стелажі. І тепер проводять у Генічеську заходи, використовуючи вкрадені емблеми Херсонської обласної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара. Емблеми закладу, який розстрілюють з усіх видів артилерії.

Фото Олександра Корнякова

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
485
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
331
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
351
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
429
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
351
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
390
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
470
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
353
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
416
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook