Вже через пів року після деокупації обсяги гуманітарної допомоги  до Херсона зменшилися. Частіше її надсилали до сіл, аніж до міста. Але через постійні обстріли частина херсонців досі не має стабільної роботи тож потребує підтримки. Про це розповіла в.о. голови Дніпровської районної в Херсоні організації Товариства Червоного Хреста України  Наталя Шатілова.

Наталя Шатілова

Після підриву росіянами Каховської ГЕС Херсонщина знову потрапила в центр уваги всього світу. Наталія Шатілова згадує, що гуманітарну допомогу централізовано надавали військові адміністрації, міські ради, благодійні фонди і чимало людей. Але не завжди допомога буває актуальною й доцільною. Волонтерка наводить приклад:

У перші три-чотири дні, коли тривала рятувальна операція, потрібні були човни. Кинули клич про це. Та поки люди зібрали гроші, поки доставили - минуло два тижні. А коли вода спала,  тоді  почало надходити багато човнів. Попри те, що допомога втратила актуальність, рятувальники пораділи новим плавзасобам, які ще знадобляться в майбутньому.

Після історії з човнами така ж ситуація склалася з гідрокостюмами, забродами, та помпами. За словами Наталії, вліку з Фінляндії до Херсона доїхало 60 мотопомп. Вони не зайві, але постає питання, де їх зберігати, адже у Червоного Хреста немає приміщень для тривалого зберігання нереалізованої допомоги.

Волонтери привезли питну воду.

Люди втратили все, але не втратили гідність

Інколи з гуманітарною допомогою надходять взагалі недоладні речі - шуби, туфлі на підборах, вечірні сукні. При цьому на їх транспортування витрачається багато ресурсів: логістика, пальне, поштові послуги, фізичний труд людей.

Не менш актуальним є питання елементарної  поваги до всіх, адже, сортуючи речі, волонтери іноді натрапляють на брудний та рваний одяг і спідню білизну.

“У нас є люди, що втратили все, але вони не втратили гідність. Їм потрібно якось жити з цим далі. Для того, щоб розпочати з нуля, їм потрібно мати щось своє, нове. Хоча б одяг, білизну, зубну щітку, хоч щось”, - говорить волонтерка.

За її словами, на допомогу херсонцям швидше приходять волонтери та громадські організації, ніж влада. Щодо державних органів - то вони реагують вчасно, але дотримуються певних протоколів, які займають час.

“Хотілося б, щоб влада і волонтери працювали єдиним фронтом. Щоб надалі, коли ми будемо відновлювати місто, це був ефективний формат. Щоб все було доцільно, відкрито й контрольовано”, - каже Наталія Шатілова.

Будні Червоного хреста в Херсоні

Сила п'яти рукостискань або сила Фейсбуку

Дописи  волонтерів Червоного Хреста в соціальних мережах завжди отримували чимало відгуків. Наталія Шатілова розповідає, що люди зв’язувались з нею та її колегами через месенджер, телефонували, давали підказки, поради. Перший місяць після затоплення Херсону допомагало дуже багато організацій, волонтерських ініціатив, дрібних бізнесменів, небайдужих людей.

Першими доправили допомогу харків’яни. Люди зібрали кошти, закупили й надіслали новою поштою дуже багато всякого реманенту: лопати, садові тачки, мішки, мітли та інше.

Не відставали й одесити. У соцмережі запостили звернення, що на базі молодіжного кафе збирають допомогу для постраждалих від повені й упродовж п’яти днів возили до Херсону найнеобхідніші речі, зокрема, продукти швидкого приготування й ковдри.

Чому не всі у Херсоні отримують гуманітарну допомогу

Наталія Шатілова пояснює: існують певні умови, за якими Червоний хрест може надавати допомогу. Адже вона спрямовується переважно з великих фондів або з міжнародної організації Червоний хрест, в рамках проєктів, які фінансуються. Саме донори, які надають допомогу, визначають, хто її отримує. 

“У нас є звітність, дуже чітка й жорстка. Ми звітуємо за кожен памперс. Але намагаємося балансувати, щоб допомогу отримували різні категорії громадян. Спілкуючись з фондами чи благодійниками, доносимо інформацію про тих, кому теж потрібна допомога”, - каже волонтерка.

Ще одна проблема -  відсутність документів у людей, які постраждали від обстрілів чи від затоплення. А вся допомога надається тільки за наявності документів.

“На такі випадки ми маємо певний запас всього, щоб відреагувати оперативно. Ми дуже вдячні волонтерам, які надають нам ресурс,  щоб ми могли допомогти постраждалим, ще до того, як вони відновлять документи”, - говорить Наталія Шатілова. 

На питання, куди може звернутися людина, що хоче допомагати іншим і як це робити ефективно і з користю, Наталія Шатілова радить звертатися до людей чи організацій, яким вони довіряють. Адже нині ледь не в кожного є знайомі волонтери. Можна звертатися до організації Товариства Червоного Хреста України, ООН, Фонду громади міста Херсона “Захист”, до міської військової адміністрації. А щоб допомагати ефективно, треба запитувати про нагальні потреби. Завжди є необхідність у памперсах й пелюшках для дорослих та дітей, вологих серветках.

Волонтери із загону швидкого реагування Червоного хреста постійно виїжджають у місця, що зазнали руйнувань, для надання першої допомоги потерпілим.

Фото Олександра Корнякова

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.