Випускники Української академії лідерства познайомилися з правозахисним рухом Херсонщини та з дослідженням команди проекту «Шерифи для нових громад».

Українська академія лідерства – це безкоштовна 10-місячна освітня програма для молоді (працює з вересня по червень). В Академії студентам допомагають знайти своє призначення, обрати професію, пізнати країну та світ, розкрити свої лідерські якості, придумати та реалізувати у своїй громаді цікавий проект.

Наразі працює 6 осередків Академії: у Києві, Миколаєві, Львові, Полтаві та Харкові. Приблизно 10% студентів кожного з осередків, це місцева молодь, інші 90% - з усієї країни, у тому числі з тимчасово окупованих територій.

Найважливіший критерій для вступу — активна позиція у житті та бажання працювати над собою: змінювати себе і змінювати країну.

Спільнота випускників УАЛ нараховує вже 639 активістів з усіх регіонів України. У цьому році навчалося понад 260 молодих людей. Вони побували з експедиціями за кордоном та у різних регіонах України, де знайомилася з місцевими «агентами змін»: з громадськими активістами, науковцями, лідерами думок, іншими видатними людьми. І вперше - відвідали Херсонщину.

Як пояснили організатори зустрічі з цьогорічними студентами УАЛ, тотальна більшість з них ніколи не була на півдні (окрім одного Миколаївського осередку), і в їх розумінні Херсон - це болото, де ніколи нічого не відбувалось. Тому запросили керівницю проекту «Шерифи для нових громад» Наталію Бімбірайте розповісти про правозахисний рух Херсонщини; про особливості нашого регіону; про успіхи, яких вдалося досягнути завдяки партнерам та незалежним ЗМІ (зокрема, газеті «Вгору»); про виклики, які подолали/долають місцеві активісти. Тобто про все те, чим Херсонщина насправді може дуже пишатися, і що може надихнути молодих лідерів надалі міняти громаду навколо себе.

Здивувати людей, котрі навчилися різних активностей не лише у великих містах країни, а й ще на теренах Євросоюзу — важко.

Але Наталії Бімбірайте це вдалося. Бо вона, крім усього іншого, розповіла, як звичайні мешканці маленьких сіл та містечок проводять серед своїх земляків профілактичну роботу задля безпеки своєї громади. Адже, як відомо, для кожної людини це відчуття є одним з найголовніших для подальшого розвитку та самореалізації. Бо коли страшно, мрії та інші привабливі перспективи відступають на другий план. Тож Наталія Бімбірайте розповіла про «шерифів», які в своїх населених пунктах залагоджують сімейні конфлікти, щоб чвари вщухли та до біди не дійшло; заспокоюють бешкетників; залагоджують сусідські конфлікти; навіть розкривають крадіжки ще до приїзду поліції та відловлюють браконьєрів.

І хоча їх діяльність іноді взагалі волонтерська та нашим законодавством майже не регламентована, результати вражаючі: кількість правопорушень у селі/містечку знижується в рази, а про тяжкі злочини взагалі забувають.