Як дівчата з різних міст України обʼєднують людей на “Теплих Маркетах” у Франківську й допомагають ЗСУ
14 — 03 — 2023
/Івано-Франківськ
705
Тетяна Зелінська
Тетяна Зелінська
Автор
всі статті автора

Lastivka spilnota – це дівчата з Харкова, Івано-Франківська, Херсона та Дніпра. Більшість із них переїхали до Франківська під час війни та зрозуміли, що хочуть бути корисними для захисників та простих українців. “Ластівки” провели вже три благодійних “Теплих Маркети” (ярмарки нових і вживаних речей) і наразі планують новий – весняний.

Фото: Фотокореспондент “Галки” Юрій Валько

Як дівчата-ластівки познайомилися

Фото: Зі сторінки Lastivka spilnota у Facebook

На фото: Дівчата з Lastivka spilnota. Анна Якушко перша з права, Віка Іванова посередині, Марія Козакевич третя зліва, Оксана Глєбушкіна перша зліва, Поліна Дудченко третя з права, Марія Винарська друга з права, Каріна Букрєєва друга зліва.

Анна Якушко та Віка Іванова були знайомі, коли ще мешкали в Харкові – не товаришували, але зустрічалися на різних заходах.

Фото: Фотокореспондент “Галки” Юрій Валько
На фото:
Анна Якушко та Віка Іванова

Майже зі всіма іншими дівчатами спільноти вони познайомилися під час екскурсій Івано-Франківськом, які проводить Марія Козакевич. Вона вже шість років бореться за спадщину міста в ГО "Франківськ Який Треба Берегти" – організовує реставрацію старовинних дверей, вікон, під’їздів.

“Через Марічку Козакевич ми заприязнилися з іншими дівчатами, які приходили на екскурсії. Почали спілкуватися, домовилися якось випити кави чи прогулятися”.

Так до компанії долучилися громадська активістка Оксана Глєбушкіна та співвласниця кав’ярні Поліна Дудченко з Херсона, Марія Винарська з Дніпра та ще одна харків’янка Каріна Букрєєва. Разом дівчата збагатили місто черговою громадською корисною ініціативою.

Ідея “Теплих Маркетів”

Створити Lastivka spilnota дівчат спонукали власні потреби. Одна з них – нестача звичного спілкування, коли друзі роз'їжджаються по різних містах і втрачаються всі контакти. Спершу “ластівки” просто зустрічалися за кавою, обговорювали будні та потреби, а потім подумали, що можуть бути ефективнішими.

“Віка якось каже – "днями купила таку класну квітку, таку здоровезну. Треба горщик, а горщика нема". А я кажу – мені б качалку, бо кухлем тісто розкочую. І говоримо, що було б класно, якби була барахолка чи гаражний розпродаж. Зробімо! І від тієї ідеї до першого маркету минув місяць. За два тижні ми розписали всю підготовку”, – розповіла історію Анна.

На “Теплому Маркеті” від Lastivka spilnota діє такий формат торгівлі – якщо  продаєш свої речі, то можеш передати 50% на допомогу ЗСУ, а 50% залишити собі. Звичайно ж, багато хто віддавав усі вторговані гроші. Якщо ж ти просто приносив щось на продаж — то 100% йшли на благодійність.

Фото: Зі сторінки Lastivka spilnota у Facebook
На фото: “Теплий маркет” у листопаді 2022 року

Перший “Теплий Маркет” відбувся торік у вересні. Тоді до нього долучилися близько 30 людей, які захотіли продати свої речі, книги, побутову техніку, посуд... А скільки було покупців – важко порахувати.

“Нас дуже надихали люди, які писали схвальні відгуки після першого розпродажу, тож за два тижні зробили другий. Нас мотивувало, що можемо бути корисними військовим. Після останнього збору хлопці з фронту писали нам: “Дякуємо, ми тепер не мерзнемо. Класні спальники та товстенькі каримати, а устілки – то взагалі…”, – ділиться Анна.

Фото: Фотокореспондент “Галки” Юрій Валько
На фото:
Анна Якушко

Кому допомагають

Фото: Фотокореспондент “Галки” Юрій Валько
На фото:
Анна Якушко та Віка Іванова

“Ластівки” перш за все допомагають нашим захисникам. Дівчата переказували зібрані кошти  Сергію Жадану на автомобілі для військових, Олегу Каданову та фонду “Культурний шок” для воїнів на передовій та харківʼян. На останньому маркеті збирали гроші для захисників на Бахмутському напрямку, де воює нацгвардійка Христина Кудрява з Франківська.

Загалом на всіх “Теплих Маркетах” вдалося зібрати понад 120 000 гривень, а їхніми учасниками-продавцями стали більше сотні людей. Крім того, речі, які залишаються після маркету, надсилають дітям та дорослим на деокуповані території, чи тим, від кого отримують запити. 

Ті, хто стали учасниками маркетів

Іван Стецюк упродовж останніх шести років займається в Івано-Франківську реставрацією застарілих та пошкоджених меблів. 

“Маркет мав благородну мету, я люблю допомагати, і, за можливості, допомагаю зі зборами коштів військовим”, – ділиться Іван.

Він якраз доробляв першу партію крісел Derevii власного виробництва та хотів показати їх людям. Хотів зрозуміти, чи схвалять його продукт    відвідувачі.

“Організатори – молодці, запросили багато прекрасних людей і маркет пройшов чудово. Познайомився з однодумцями, отримав прекрасні, світлі емоції від події” – підсумував Іван.

Фото: Зі сторінки Lastivka spilnota у Facebook та інстаграм-сторінки restavrator.if.ua
На фото: крісла від restavrator.if.ua

Нам із хлопцем (Тетяна Зелінська та Олександр Костинюк) вдалося долучитися до двох маркетів, де ми продавали власний одяг та комікси від нашої інстаграм-крамнички. У час війни дуже потрібні такі події, де ти не тільки відчуваєш свою залученість до спільної справи, але й отримуєш дуже тепле спілкування. А коли по завершенню бачиш  суму, яку вдалося всім разом зібрати для захисників, то просто не передати як надихає.

Фото: Особистий архів журналістки Тетяни Зелінської
На фото: Тетяна Зелінська та Олександр Костинюк на “Теплому маркеті”

“Теплий Маркет” навесні

Вже у квітні-травні “ластівки” планують новий маркет, ймовірно, з новим форматом.  Яким він буде – дівчата поки  не знають, але гаражний розпродаж не збираються припиняти, адже він має попит.

“Культура гаражних розпродажів – це класно. У нас є спільна риса, що  все складаємо, збираємо. Але після того, як багато хто з нас покинув свої домівки, зрозуміли, що не так уже багато тобі й треба. Якщо ти чимось не користуєшся, віддавай іншим, кому потрібно”, – розповідає Віка.

Як не втрачають натхнення

Дівчата переконані, що їхнє головне завдання – створити імпульс, знайти учасників та облаштувати місце, де буде проходити маркет.

“Вже на самій події ти бачиш, чи вартувало воно того. Бачиш, що процес пішов, ми зробили тільки імпульс. Ми ж не можемо керувати людьми, як вони продають, хто прийшов, як вони купують. Зараз уже є спільнота довкола організації маркетів. І вже можна  шукати нові формати” – ділиться планами Віка.

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
210
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
193
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
200
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
176
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
182
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
214
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
213
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
210
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
215
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook