Війна згуртувала українців. Поки наші воїни на фронті нищать ворога, у тилу люди допомагають армії чим тільки можна – від продуктів до зброї. Допомога біженцям облаштуватися на новому місці також стала першочерговою турботою у віддалених від фронту регіонах країни.

Наприклад, мешканці Слов’янська, що на Донеччині, через війну опинилися в Івано-Франківську, тут вони відновили бізнес, громадську діяльність і допомагають  розвивати демократичне суспільство.

“Просто кава”

Чимало франківців уже знайомі з цією кав’ярнею, де можна не лише посмакувати, а й задонатити на ЗСУ, придбати вироби ручної роботи майстрів-переселенців та взяти участь у корисних і цікавих майстер-класах.

“Просто кава” у Франківську

Про переміщення закладу зі Слов’янська та велику підтримку ВПО й місцевих розповідає адміністраторка Алла Мініна.

За її словами, відкрилася “Просто кава” у Слов’янську 9 травня 2016 року. Спочатку заклад планувався з двома-трьома столиками та маленькою кавомашиною. Але згодом вийшла повноцінна кав’ярня з шоурумом.

Потім ми почали розширюватися і відчинилися в Краматорську. Там, на жаль, попрацювали недовго, зате відкрили ще одну кав’ярню у Слов’янську, де вже був проєктор та зала, в якій проводилися різні заходи. Локдаун, на жаль, вона не пережила, і ми залишили лише мікроточку – каву з собою. З 24 лютого до 9 квітня 2022-го ми працювали. Можливо, нам було легше, бо по всій країні в людей була паніка, а ми вже щось схоже проходили у Слов’янську у 2014 році. Ми продовжили працювати, намагалися допомагати територіальній обороні та ЗСУ. Але 8 квітня стався ракетний удар по вокзалу Краматорська. І ми зрозуміли, що треба виїжджати, бо немає нічого важливіше за життя наших людей. Поїхали з міста разом із нашими рідними, баристами, і навіть котами. Тож кав’ярня припинила роботу”, – каже Алла Мініна.

Алла Мініна

Власниця кав’ярні Юлія Довгопольська переїхала в селище Поляна на Закарпатті, а Алла Мініна була в Кропивницькому. І так тривало до червня 2022 року.

Тяжко було наважитися взагалі щось робити. Але Юля (Довгопольська, – ред.) подзвонила й каже “досить нам сидіти – релокуємо бізнес і працюємо!” Вона розробляє десерти, випікає їх. Юля – це задум і реалізація, а я – адміністрування. За державною програмою релокації ми могли перевезти наш бізнес лише в західну Україну. Переїхали до Франківська, бо тут було найбільше пропозицій комерційної нерухомості. Нас зустріли дуже тепло. Нам   сподобалося місто. Юля спочатку випікала макарунси, і ми намагалися знайти ринок збуту: писали різним кав’ярням і дуже круто, що нам ніхто грубо не відписував. Ми отримували чимало крутих відгуків, повідомлень із підбадьорюваннями. Ми ж по факту іншим кав’ярням конкуренти, але нас дуже підтримували, казали, що ми молодці. Проте аргументували, що мають власних кондитерів”.

Костинюк Олександр і Алла Мініна

Проте згодом “Кав’ярня пана Персидського” та ще кілька закладів таки взяли десерти на реалізацію. Далі Алла та Юлія подавалися на різні грантові конкурси, і коли, нарешті, отримали довгоочікувану ствердну відповідь – зрозуміли: зможуть відкрити свій заклад у Франківську.

Ми таки відкрили кав’ярню. Це сталося 21 вересня 2022 року. Планування все залишилося у наших кольорах, ми дуже любимо дерево, екоматеріали. Приміщення по вулиці Шевченка нам дуже підійшло. А ще цікаво те, що у Слов’янську кав’ярня розташована номінально по вулиці Університетській, а фактично – по Шевченка, як і тут. То був дуже знаковий момент. У день відкриття до нас приїхали багато рідних людей, постійних відвідувачів, які зараз проживають у різних містах. Це була колосальна підтримка”, – зазначила Алла Мініна.

Кава і солодощі

Крім того, була мета одразу поновити роботу шоуруму. На заклик Алли та Юлії у соцмережах відгукнулися майстри з усієї країни – іграшки надсилали здебільшого переселенці, які вже працювали із закладом у Слов’янську. Хенд-мейд – речі ручної роботи – продають за тією ціною, яку вказують майстри. Частина прибутку або і вся сума, за їхнім рішенням, йде на потреби ЗСУ.

Ніякої комісії за продаж хенд-мейду ми не беремо. Багато майстрів писали, що хочуть допомагати ЗСУ, але не мають змоги, не мають де реалізувати вироби. Тому так ми вирішили. Коли ще не працювали, мене дуже муляло, що моє місто хтось знищує, а я не можу нічим допомогти. Коли ми вперше змогли переказати трошки більше ніж 1000 грн на ЗСУ, я ледь не плакала, було усвідомлення, що можемо нарешті щось зробити”, – зауважила Алла Мініна.

Хенд-мейд

Не можна оминути й майстер-класи, які організовують у кав’ярні. Вони не лише корисні та цікаві, а й об’єднують франківців та вимушених переселенців.

“Ми познайомилися з дівчиною Зоряною. Вона регулярно до нас приходила, ми спілкувалися, пили каву. Зоряна запропонувала проводити у нас заходи. Вона займається ліпкою з глини та сказала, що може провести майстер-клас. Захід відбувся, а отримані гроші передали на ЗСУ. На цьому заході була психологиня Ліля. Вона теж запропонувала провести майстер-клас із нейрографіки. Потім ми ще проводили майстер-класи з розпису пряників, поетичний вечір. Це було взагалі щось неймовірне. Проходив він під час блекаутів, при свічках і ліхтариках. Також був майстер-клас із живопису кавою, який запропонував провести переселенець Андрій із Миколаєва”.

Костинюк Олександр і Алла Мініна

Алла Мініна дуже радіє, що “Просто кава” стала кав’ярнею для всіх: і переселенців, і місцевих. Заклад відвідують люди з різних міст, і це дуже зближує. 

Звісно, маємо колосальну підтримку людей, які виїхали зі своїх домівок, бо ми одне одного дуже розуміємо. Але у нас вже є місцеві постійні відвідувачі, це дуже класні люди. На одному із заходів були відвідувачі зі сходу, і вони всі намагалися розмовляти тільки українською, хоч виходило із суржиком. А поруч були люди з чистою українською. І не було жодних перепон. Це дуже класно!”.

Франківськ уже став рідним для Алли та Юлії, тому після перемоги вони планують жити й працювати і тут, і у Слов’янську.

інтер’єр

Центр громадянського суспільства “Друкарня”

Серед усього іншого “Просто кава” стала і майданчиком для круглих столів та комунікаційних заходів Центру громадянського суспільства “Друкарня”, який також переїхав зі Слов’янська у Франківськ.

Ця організація створювалася за ініціативи німецької організації “Austausch e.V.” в Берліні, щоби посилити розвиток мереж проукраїнського громадянського суспільства в Донецькій області. Про діяльність “Друкарні” у Слов’янську, переїзд на захід і виклики розповідає керівник організації Денис Бігунов:

Денис Бігунов

Ставилася мета розвитку проукраїнського громадянського суспільства, а фактично – створення з нуля.  Досвіду широкого залучення громадян до незалежної демократичної громадянської діяльності на Донеччині тоді не існувало. А у 2014 році проукраїнське почало виникати певними осередками. Відповідно була потреба в структуризації, розвитку, посиленні освітнього потенціалу цього громадянського суспільства. Виникали громадські організації, громадські рухи. Але часто люди не розуміли, чим відрізняється закон від указу президента, або постанова і рішення міської ради тощо. Розвитком, адвокацією демократичної політичної партисипації, комунікації між владою та громадськістю професійно ніхто не займався”.

“Друкарню” створили у вересні 2019 року в Слов’янську, вона стала майданчиком комунікації між громадськістю, владою, бізнесом. Основним було завдання – шляхом діалогу поліпшувати культуру спілкування, уникати деструктивних дискусій. Центр проводив екологічні, суспільно-політичні обговорення, які навчали людей конструктивно висловлювати свої думки, а також підсумовувати дискусії якимось результатом. Перед повномасштабною війною “Друкарня” навчала людей бути політично активними, ефективно взаємодіяти.

Костинюк Олександр і Денис Бігунов

Місія Центру – розвиток демократичних процесів, посилення сталих зв’язків у суспільстві через заходи, якими опікувалися проєктні менеджери. Наприклад, якщо взяти екологічний напрямок, то йшлося про прибирання територій, залучення населення до інших екоактивностей.

У грудні 2019 року під час Нормандського саміту, коли Володимир Зеленський збирався говорити з путіним, у Слов’янську ми організували обговорення, залучили експертів, провели презентацію тодішнього закону “Про реінтеграцію Донбасу”, “Про відсіч збройної агресії рф”. Через такі неформальні освітні заходи ми посилювали політичну культуру, і таким чином посилювали проукраїнський спектр, який розвивався. У грудні 2021-го провели великий форум регіонального розвитку, куди були залучені представники ОДА та міськради. Були також обмінні заходи. І так ми діяли до 2022 року. Мали великі плани, великі концепції регіонального розвитку”, – каже Денис Бігунов.

Костинюк Олександр і Денис Бігунов

У планах був ще екологічний форум, форум громадянського суспільства, але почалася війна. Через швидкий наступ ворога стало зрозуміло: якщо активісти “Друкарні” потраплять до рук російських військових, то загинуть. Бо досвід 2014 року показав: передусім росіяни знищують проукраїнські демократичні групи. Тому задля порятунку людей вирішили швидко евакуюватися на захід. А вже у березні 2022-го команда зібралася у Франківську та почала створювати комфортний простір для спільної роботи громадських активістів.

Як я вже казав, основна наша місія – підтримка громадських мереж, будь-якої громадянської активності. Щоби це був потужний суспільний фактор. І, разом із нашими німецькими партнерами, вирішили підтримати саме переселенців-активістів, щоби цих людей та інституції зберегти. Аби після перемоги можна було швидко відновити громадську діяльність на сході. Бо громадські організації – це механізм демократії. І вони не допускають розвитку недемократичних процесів, таких як зловживання владою, корупції тощо”.

Молодіжний центр «Параграф» допоміг знайти приміщення, а завдяки німецьким партнерам знайшли фінансування. “Друкарня” зайнялася менеджментом та адмініструванням шелтера, вдалося залучити обладнання, меблі. У такий спосіб обладнали приміщення, де близько 50 осіб проживали та працювали. Люди приїжджали зі сходу, мешкали, працювали, шукали квартири та згодом виїжджали.

Це були люди з різних міст – Краматорська, Слов’янська, Костянтинівки, Маріуполя, Сєвєродонецька, Миколаєва, Харкова. Були люди і з малими дітьми”, – зазначив Денис Бігунов.

Костинюк Олександр і Денис Бігунов

Шелтер працював з 15 квітня по 15 жовтня 2022 р. Його роботу припинили, бо у вересні ЗСУ звільнили Харківщину, у жовтні – Лиман, а це фактично напрямок наступу російських військ на Слов’янськ. Одразу після цього в місті запанувала тиша. Тож більшість людей, які проживали у шелтері, змогли повернутися додому.

Також ми займалися координацією гуманітарного постачання на Донеччину. Приїжджали з Польщі організації, і ми гуманітарку від них доставляли на схід. Також у Польщі купили автобус, який зараз у Франківську допомагає “Молодій Просвіті Прикарпаття” розвозити гуманітарну допомогу по області. Ще ми проводимо комунікації в зумі з громадськими організаціями з півдня та сходу України. Це невеликі брифінги, люди розповідають про проблеми, подають пропозиції. Так проходять комунікації між ГО, які працюють на місцях, –  каже Денис Бігунов.

Алла Мініна та працівниця Яна

Костинюк Олександр і Денис Бігунов.

“Просто кава” у Слов’янську була майданчиком суспільно-політичних дискусій, і зараз цей досвід перенесли й у Франківськ. Центр громадянського суспільства “Друкарня” організовував тут низку заходів: наприклад, обговорювали питання стратегії ВПО в області за участю різних організацій. Потім на базі цього обговорення сформували та подали пропозиції у Мінреінтеграції до створення стратегії з питань ВПО. Ще у Франківську “Друкарня” проводила різні екологічні заходи, екофорум, круглі столи, комунікації, які забезпечують зв’язок між організаціями.

Ще один напрямок діяльності Центру – це обміни, візити представників громадянського суспільства з країн Євросоюзу для обміну інформацією та посилення контактів між місцевими та європейськими ГО. Сприяння євроінтеграції України.

Наразі у “Друкарні” думають про відновлення роботи офісу в Слов’янську, щоби забезпечити комунікацію між владою та громадянським суспільством. Крім того, через війну діяльність організації вже стала екстериторіальною, тож у планах – працювати як на сході, так і на заході України, організовувати спільні зустрічі для різних ГО, посилювати єдність у державі та спростовувати радянські міфи.

Денис Бігунов та Алла Мініна

Фотограф Galka.if.ua Юрій Валько

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.