Прогулюючись вулицею Шевченка, поблизу Прикарпатського національного університету можна натрапити на типову для пішохідної зони кавʼярню під назвою Unity. Увагу привертає неонова вивіска, ліхтарики та великий прапор України. Кав'ярня має нетипову історію появи в Івано-Франківську.

Власник закладу Сергій та його дівчина Каріна.

За стійкою вас обовʼязково зустріне Сергій або Каріна. Ця пара студентів із Харкова знайшла прихисток у Франківську після початку повномасштабної війни. Ось уже майже рік вони готують смачні напої, а головне — допомагають ЗСУ та єднають довкола себе людей.

Вигляд кавʼярні Unity з вулиці

Війна та шлях до Франківська

Сергій Шуба родом із Чернігова, а коли почалася велика війна – навчався в Харкові. Перший час залишався в гуртожитку університету. У прифронтовому місті відчувалася нестача їжі, води, медикаментів.

“Через 10 днів після вторгнення адміністрація повідомила, що треба виїжджати, бо все небезпечно. Мій рідний Чернігів у той час був у кільці, а Волноваха, звідки родом дівчина, давно окупована. Тому вирішили їхати на захід України”.

Журналістка Тетяна Зелінська та власник кавʼярні Unity Сергій Шуба

Івано-Франківськ пара обрала з двох причин — тут була не така напружена ситуація з кількістю  переселенців, ніж у Львові, та житлом, а також вони вже не раз бували у цьому місті.

“Ми добу добиралися на електричці до Львова, а коли опинилися на вокзалі, то там був просто мурашник… В адміністрації університету сказали, що можемо їхати в будь-яке місто, що вони домовляться про житло. Так ми оселилися у гуртожитку від університету нафти та газу. Досі там живемо”.

Сергій закінчував своє навчання у розпал війни, складав іспити та захищав диплом. Каріна зараз продовжує навчання на 4 курсі.

Відкриття кавʼярні

Після того, як пара більш-менш облаштувалася в Івано-Франківську, Сергій почав шукати роботу. Спочатку працював баристою в одній із кавʼярень, потім робив сендвічі для закладів. Спробував  створити щось своє – відкрив точку фаст-фуду в парку Шевченка, але з нею не склалося.

“Коли з Харкова приїхав у Франківськ, то думки були як у людей, котрі виїхали за кордон. Відчуття, наче ти всіх кинув, що ти не допомагаєш, що треба більше робити. Що ти маєш бути там (ред. у Харкові), а ти чомусь виїхав. Але розумієш, що тебе там не треба. Сидіти у гуртожитку і щоби тобі гуманітарку возили?”

Прапор України у кавʼярні

Поштовхом до відкриття власної кавʼярні стало бажання бути корисним, а ще батько порадив, він, до речі, захищає Україну в лавах ЗСУ. Батько боронив Чернігів, південь, ближче до Донецького напрямку.

“У мене були думки в перші дні йти до ТрО. Батько сказав, що ти можеш бути потрібнішим у тилу, і це мене постійно мотивує. Він вірить, що війна може швидко закінчитися, і що скоро закінчиться завдяки нам усім”.

У кав'ярні Сергій облаштовував усе разом з дівчиною та її рідними, навіть возив деякі будматеріали на самокаті. Зараз за барною стійкою вони теж працюють вдвох або по черзі. Хлопець зізнається, що відкрити свій заклад мріяв давно, але вік та брак досвіду не дозволяли  на це зважитися.

Інтерʼєр кавʼярні Unity

Unity - єднає

Ідея назви для кавʼярні зʼявилася ще давно, проте у теперішній час вона несе у собі зовсім інші сенси. Зараз – це присвята народу України, адже вона перекладається, як єдність. Сергій ділиться, що з перших днів вони хотіли зібрати своє комʼюніті – місце, яке б об'єднувало людей за ідеями та захопленнями.

“У нас люди знайомляться, зустрічаються, може, і до одружень дійде (ред. сміється). Було б прикольно, щоб Unity стало часткою вашого життя”, – додає хлопець.

За майже рік роботи кав'ярня вже має своїх постійних клієнтів, яких тут добре знають та люблять. Це люди з Франківська, його околиці та інших міст, котрі, як і власники, залишили свої домівки через війну.

Полароїдні знімки Сергій та Каріна, їхніх гостей

Допомагає будувати Unity-спільноту букшерінг, що працює у кавʼярні. Все починалося з однієї книги, а тепер тут назбиралося три полиці різної літератури.

“Хочеш взяти книгу – принось свою на заміну. Можна просто дарувати нам книги, а на заміну отримувати безплатний напій. Головна умова – без російської мови та літератури, а ще без наукової (підручників з алгебри, біології тощо)”.

Поглянувши на полиці, можна помітити, що гості закладу віддають перевагу книгам українською, але також у колекції є література англійською та німецькою.

Полички з букшерінгом та настільними іграми

Усі донатять на перемогу

Певний час українські ФОПи були позбавлені від сплати податків. У той час Сергій переказував зекономлені гроші у різні фонди для ЗСУ – “Повернись живим”, фонд Притули, фонд Порошенка та інші.

“Зараз ми і сплачуємо податки, і маємо можливість донатити. У нас визначена “енна” сума з кожної філіжанки кави, яку я потім переказую військовим. І я не дуже про це розповідаю, бо переконаний, що багато хто робить так само. Зараз це норма, я не знаю, як може бути по-іншому. Щоби війна закінчилася – потрібно щось робити”, – говорить Сергій.

Він переконаний, що після перемоги справи у всіх підуть краще, адже люди повернуться до України, активніше запрацює туризм.

Сергій Шуба

Ще на початку роботи Unity Сергій загорівся ідеєю обʼєднати Франківські кавʼярні, аби ті один день працювали заради ЗСУ. Поки що цей проєкт чекає слушного часу.

“Ми обговорювали це зі знайомим, щоби реалізувати таку акцію. Він погодився, але пояснив, що зараз і так всі донатять, ресурс все більше і більше вичерпується. Ми витратимо на це багато часу, а результат може бути не дуже великим. Ідея ще є, я від неї не відмовляюся”.

Плани на майбутнє

За пʼять років Сергій вже змінив дві домівки. Каже, що Франківськ дуже душевний, теплий. Він нагадує хлопцю рідний Чернігів.

“Мені тут не зустрічалися неприємні люди, може, це збіг, але мені здається, що тут всі круті. Чисте зелене місто на своїй хвилі”.

Сергій та Каріна вже розмірковують над літнім меню, планують запускати свої фірмові лимонади, а новинкою кавʼярні стануть холодні чаї.

“Ми постійно моніторимо, шукаємо рецепти приготування різних напоїв, аби здивувати франківців та гостей міста. Більшість наших сезонних напоїв ми готуємо на сировині власного виробництва.”

На питання, чи планує пара залишатися у Франківську після перемоги, Сергій відповідає з гумором:

“Як буде після перемоги не загадую, але хтось має продавати тут каву (ред. сміється)”.

Деревʼяна мапа України в Unity

Фото: Юрій Валько 

P.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.