Як і для чого у Ківерцях створюють Громадську раду з питань волонтерства
10 — 07 — 2023
/Луцьк
661
Ярина Скуратівська
Ярина Скуратівська
Автор
всі статті автора

Оксана Сущук, науковиця, директорка Ківерцівського краєзнавчого музею, громадська діячка та модераторка кіноклубу про власний досвід залучення у життя громади та перетворення з “чужої” на “свою”.


Оксана Сущук

У Ківерцях, що на Волині, мешкає 15 тисяч населення. Останнім часом у місті формується ядро справжньої активної громади, якій не байдужий розвиток міста і яка готова контролювати дії місцевої влади.

Бути активісткою у таких невеликих і віддалених від столиці громадах не завжди легко. Адже доводиться долати усталені ще з радянських часів корупційні схеми, завчену безпорадність людей і узвичаєну клановість у владних структурах. Оксана Сущук, директорка Ківерцівського краєзнавчого музею, вирішила почати змінювати усталені порядки зі створення у місті Громадської ради з питань волонтерства.

Музей має стати комунікаційним центром громади

«У мене загострене почуття справедливості», – говорить Оксана. І додає, що у  Ківерцях про неї спершу говорили, що вона “чужа людина” і намагалися з’ясувати, “від кого” вона потрапила у музей.


Волонтери передають музею експонати

А насправді кандидатка історичних наук Оксана Сущук, яка вже кілька років на волонтерських засадах працювала над збереженням історичної пам’яті, влітку 2020 року подалася на конкурс, оголошений міською радою на посаду директора/ки музею. Вона розробила стратегію розвитку музею, в якій переконливо показала, що музей має відходити від застарілих академічних консервативних форм роботи й застосовувати сучасні більш креативні методи роботи. Оксана виграла конкурс і очолила Ківерцівський краєзнавчий музей. Тут вона почала активно спілкуватися з членами громади, шукати теми, які могли би спонукати людей приходити в музей і знайомитися з експозицією. Адже кожен другий/кожна друга з її співрозмовників і співрозмовниць до того навіть не знали про існування музею. До речі, першими активними відвідувачами після приходу нової директорки стали ветерани АТО, бо Оксана відкрила виставку бойових військових прапорів:

– У моєму баченні музей має стати інтелектуальним і комунікаційним центром громади. Зберегти цінності – це перше завдання закладу, але музей не може бути далеко від сучасних потреб і проблем громади. Він має стати центром культурного життя. То ж я почала шукати шляхи, як це зробити. Потрібні були проєкти, які би поєднували історію та сучасне життя.  

Для себе Оксана Сущук поставила перше завдання: показати колекції, якими володіє музей, та активізувати громадське життя у Ківерцях. Як голова Товариства охорони пам’яток історії і культури Волинської області, Оксана опікується збереженням місць масових розстрілів євреїв на Волині під час Другої світової війни та упорядкуванням цих місць пам’яті: 

- Я йшла на посаду з багажем проєктів про збереження пам’яті. Хочу, аби такі місця, місця Голокосту, стали місцями пам’яті не лише єврейської, а й всієї громади. Але щоб донести цю думку, треба будувати місточки з громадою. Мене запрошували як експертку на обговорення документальних фільмів про Голокост у проєкті “Мережа пам’яті” (проєкт, що досліджує місця масових поховань жертв Голокосту на території України та займається збереженням пам’яті про них- ред.). Там я побачила, що документальне кіно дозволяє достукатися до широкого кола людей і зрозуміла, що спільний перегляд та обговорення документальних фільмів зможуть об’єднати навколо музею активну частину громади.


Експозиція музею про волонтерів

Кіноклуб об’єднує людей, які хочуть змін

Наприкінці 2022 року Оксана Сущук дізналася, що Мережа DOCU/CLUB оголосила конкурс на відкриття нових кіноклубів документального кіно про права людини у громадах по всій Україні. Подала заявку, пройшла навчання – і вже у лютому 2023 року кіноклуб Docudays UA “Відкриваємо нові горизонти” при Ківерцівському краєзнавчому музеї почав проводити покази та обговорення документальних фільмів.

– Я вважаю, що такі ініціативи – це найкраща популяризація роботи бібліотек і музеїв. Це сучасний підхід і нове для нашого міста явище. Покладаю великі надії на те, що кіноклуб через документальне кіно зможе розворушити громаду, - говорить Оксана.


Оксана Сущук під час обговорення фільму з глядачами

За підтримки Мережі DOCU/CLUB Оксана Сущук на базі свого кіноклубу ініціювала адвокаційний проєкт, покликаний об’єднати волонтерів громади і владу, створити Громадську раду з питань волонтерства при міській раді.

– З початком повномасштабного вторгнення волонтери стали активними і авторитетними людьми у громадах, – каже Оксана. – Чому я вирішила їх об’єднати? Якщо зайти на сайт нашої громади, то можна побачити, що в дописах часто фігурує міський голова, помітна тенденція до висвітлення саме його діяльності. А місцеві волонтери фактично втратили видимість у громаді, їхня робота непомітна в інформаційному полі. Я зрозуміла, що вони й самі часто не знають про роботу одне одного і між собою не завжди комунікують, не узгоджують і не координують свою діяльність. І влада з ними мало комунікує й не координує свою діяльність. А якщо об’єднати можливості влади й волонтерів, може вийти потужний синергетичний ефект.


Учасники дискусії щодо створення Громадської ради волонтерів

Пані Оксані важливо висвітлити, зробити видимою роботу волонтерів у віддалених селах громади, показати людей, готових допомагати одне одному, і залучити їх до спільної роботи. Для того, аби створити Громадську раду з питань волонтерства, треба пройти чимало етапів: запросити учасників до спільної роботи, організувати та  провести круглий стіл за участі представників міської влади, створити ініціативну групу для написання й обговорення статуту та програми Громадської ради, ухвалити ці документи з волонтерами, подати міському голові розроблені документи і звернення з проханням створити Громадську раду з питань волонтерства. І тут також виникли труднощі:

- Коли я почала готувати круглий стіл, то з'ясувала, що люди бояться прийти. Спершу мене підтримували всі, з ким говорила, але коли дійшло до реалізації, то готовність людей зникла. Я не була впевнена, чи вдасться реалізувати цей адвокаційний проєкт. Але команда Мережі DOCU/CLUB мене підтримала. Ми дійшли висновку, що треба починати діяти та робити перші кроки до змін, хоч би які труднощі не виникали на шляху. І навіть якщо не вдасться створити Громадську раду з питань волонтерства в короткій перспективі, то для початку я зможу перезнайомити волонтерів, зробити їх видимими. Для мене це було важливо.


На зустрічі з волонтерами громади

Ініціаторка адвокаційного проєкту переконана, що Громадська рада з питань волонтерства має сприяти діяльності волонтерських організацій у громаді. Скажімо, зараз на балансі громади є приміщення, які не використовуються, – їх можна передати у тимчасове користування волонтерам. Ще одна ідея – використати приміщення комунальних закладів та мережі культурних установ у віддалених населених пунктах громади для роздачі гуманітарної допомоги місцевому населенню та внутрішньо переміщеним особам. Без співпраці волонтерів із місцевою владою ці питання вирішити складно.

В рамках адвокаційного проєкту вже створена програма підтримки волонтерського руху у громаді, яка має закріпити співпрацю між громадськими активістами Ківерців та органами місцевого самоврядування. Оксана переконана, що прийняття та реалізація цієї програми посилить волонтерський рух і виведе його на нові масштаби, адже дозволить залучати додаткові ресурси на втілення волонтерських проєктів.


Зустріч волонтерів громади

Тож попри певне “напруження” у владних кабінетах, створення Громадської ради з питань волонтерства Оксана Сущук винесла у публічну площину: 

- Мала розмову із міським головою. Ми нарешті погодили втілення ідеї та реальну програму дій. Запросили приєднатися до Громадської ради з питань волонтерства усіх охочих. Погодилися доєднатися мої партнерські і дружні громадські організації та волонтери, але представники великих місцевих волонтерських та громадських  організацій програму підтримки волонтерського руху ще не підписали”. 

Якщо до осені організаційний етап так і залишиться у стадії переговорів, Оксана планує розширювати програму на рівень району, аби залучити більшу кількість громадських організацій до створення Громадської ради: 

– Я планую, що до Громадської ради з питань волонтерства мають увійти всі чи хоча б найбільш видимі волонтерські організації. Врешті, гарним результатом цієї роботи може стати поява нових лідерів у громаді.”

Фото з особистого архіву Оксани Сущук

P.S. Розвиток Мережі DOCU/CLUB фінансується Посольством Швеції в Україні, Національним фондом на підтримку демократії (NED) та Fondation de France.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам та упорядникам/упорядницям цієї публікації і не обов’язково відображають погляди урядів чи благодійних організацій цих країн. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори/авторки та упорядники/упорядниці.

P.S.S. Проєкт "Громадські центри права в Україні" реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у матеріалі, належать його авторам і можуть не співпадати з думкою та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

 

Публікація підготовлена в рамках проекту “Шерифи для нових громад” за фінансової підтримки у 2018-2019 роках Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. З 2019 року проект реалізується Благодійною організацією “Фонд милосердя та здоров'я” та Громадською організацією “Інформаційний ресурсний центр “Правовий простір” за підтримки Міжнародного фонду Чарльза Стюарта Мотта. Погляди, відображені у цьому матеріалі, належать його автору і можуть не співпадати з думкою Міжнародного Фонду “Відродження” та Міжнародного Фонду Ч.С. Мотта.

Немає коментарів
Тут поки немає коментарів. Ви можите бути першим
Залишити коментар згорнути
Залишити коментар
Читайте також
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
24 — 02 — 2024
/Херсон
1025
Як постраждало від російських обстрілів подружжя пенсіонерів на Херсонщині
Ольга та Анатолій Бородавченки – мешканці одного з сіл на півночі Херсонщини, подружжя пенсіонерів. Їхнє життя  докорінно…
докладніше
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
24 — 02 — 2024
/Херсон
957
Проблеми та виклики Нововоронцовської громади
Нововоронцовська територіальна громада розташована в Бериславському районі Херсонської області на березі вже колишнього Каховського…
докладніше
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
23 — 02 — 2024
/Херсон
935
Пів року у трьох російських катівнях і 9 місяців на лівобережжі
Він перетнув кордон України ще в грудні 2023 року, але лише на початку 2024-го заявив про своє повернення постом у фейсбуці: «Нарешті…
докладніше
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
23 — 02 — 2024
/Херсон
935
Як живуть мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині
Попри окупацію, мешканці одного із сіл у Бериславському районі на Херсонщині очі в очі з окупантами майже не зустрічалися. Олександр…
докладніше
Як живе Дар’ївська громада
22 — 02 — 2024
/Херсон
1274
Як живе Дар’ївська громада
До громади входить 15 населених пунктів: Дар’ївка, Інгулець, Зарічне, Ясна Поляна, Микільське, Понятівка, Токарівка, Іванівка,…
докладніше
Про життя та подвиг Владислава Українця
22 — 02 — 2024
/Херсон
1208
Про життя та подвиг Владислава Українця
Лейтенант ЗСУ Владислав Українець родом з Вінниччини. У перший день повномасштабної війни він, у складі 59 окремої мотопіхотної бригади,…
докладніше
Історія полону Олексія Барчука та його родини
21 — 02 — 2024
/Херсон
1372
Історія полону Олексія Барчука та його родини
Олексій Барчук – один із тих херсонців, хто на собі відчув всі «принади» «руського міра», перш за все тотальне беззаконня…
докладніше
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
21 — 02 — 2024
/Херсон
991
Мешканці Бериславщини розповідають про життя в сірій зон
Одне з сіл Великоолександрівської громади на Бериславщині, хоч і не перебувало в окупації, але з початку війни опинилося в сірій зоні,…
докладніше
“Мене врятував будинок сусіда”
20 — 02 — 2024
/Херсон
1202
“Мене врятував будинок сусіда”
Олександр Гречко мешкає в селищі Велетенське Білозерської громади Херсонщини з 60-го року минулого століття, все життя працював…
докладніше
всі новини
youtube facebook